Про це розповів заступник міністра економіки Ігор Фоменко під час брифінгу, передає 24 Канал.

Читайте також Як закрити ФОП під час війни: покрокова інструкція

Як забронювати ФОПа

Фоменко нагадав, що з 31 січня постанова 194, яка визначала критерії для бронювання ФОПів та інших працівників згідно з визначенням певних ЦОВВ (центральні органи виконавчої влади) та за погодженням Генштабу й Міноборони, була анульована. Однак забронювати працівників наразі все ж можливо.

Згідно з процедурою потрібно звернутись до ОВА, або до галузевого центрального органу виконавчої влади. Також, аби забронювати працівника, потрібно відповідати певним критеріям:

  • не мати податкової заборгованості,
  • середній рівень зарплати повинен складати не нижче встановленого рівня по регіон,
  • мати визначення, що це критично важливо для функціонування регіону, або надання якихось унікальних функцій.

Далі ЦОВВ, або ОВА визначають, що такий ФОП важливий та подають на узгодженння Генштабу. "Тобто відповідь – так, можливо, і загальним порядком це можна врегулювати", – констатує Фоменко.

Який відсоток працівників можна забронювати

Ігор Фоменко

Заступник міністра економіки

Ми проводили неодноразово консультації з бізнес-спільнотою, з асоціаціями й були питання до того, що раніше була пропозиція до 40%. Було питання, що іноді не зовсім зрозуміла відмова, або чому ті, чи інші категорії не бронюються. Тому була така домовленість з Генштабом, з Міноборони, що 50% від загальної чисельності військовозобов’язаних – це те, що дозволяється і врегульовано постановою кількість військовозобов’язаних для бронювання.

Разом з тим він підкреслює, що якщо нема такої необхідності, то враховується державницька позиція й бізнесу. Також можливо бронювати й меншу кількість. Якщо ж є критична необхідність й відповідний ЦОВВ чи ОВА підтвердили те, що треба більше як 50%, то підприємство може забронювати більшу кількість працівників.

Причини, щоб забронювати понад 50% працівників

Кожен керівник підприємства сам формує аргументацію, зважаючи на функціонал та завдання, які стоять, або воно функціонувало, збільшувало свою виробничу та іншу діяльність. Потім аргументація подається до ЦОВВ, або ОВА і якщо задовольняється, то подається на узгодження Генштабу.

Тут немає чітко визначених критеріїв. У кожному випадку – це окрема буде дискусія з відповідним ЦОВВ чи ОВА, чому саме. Як приклад можу привести підприємство паливно-енергетичного комплексу. Ми всі знаємо ситуацію, яка є, що там працює більшість чоловіків військовозобов’язаних, тому там потреба більш як 50%. І всі розуміють на скільки це важливо для забезпечення нашої держави й потреб населення, тому там і буде прийматись рішення про збільшення. Й по іншим напрямкам це теж можливо,
– пояснює заступник міністра економіки.

Чому кожне підприємство саме формує аргументацію

Фоменко додає, що уряд відійшов від повного переліку аргументації критичності підприємства. Тож наразі це визначає відповідний галузевий ЦОВВ, або ОВА. У міністерстві пояснили, що це пов'язано з тим, що ці органи більше знають ситуацію у своїй галузі, або своєму регіоні й можуть приймати більш виважені рішення.

"Тому що ті критерії, які важливі для Мінохорони здоров’я не важливі для Мінінфраструктури. Тому кожен ЦОВВ сам буде визначатись які критерії важливості віднесення до критично важливого функціонування економіки", – пояснює Фоменко.