Які проблеми називають продавці "ювелірки"?

Близько третини підприємців, які працюють у роздрібній торгівлі ювелірними виробами, показують у звітності настільки малі обороти, що вони навіть не покривають базові витрати на ведення бізнесу, повідомили в ДПС.

Дивіться також ФОПи поповнили бюджет майже на 60 мільярдів: хто платить найбільше єдиного податку

  • За словами підприємців, проблеми у сфері загалом ті ж, що й у багатьох інших галузях: постійні обстріли, перебої з електропостачанням і нестача працівників.
  • Однак для ювелірного бізнесу є й додаткові труднощі – дорожчає сировина, посилюється конкуренція, а частка імпортних прикрас на ринку зростає і витісняє українських виробників.

Тіньові схеми ювелірного бізнесу

Загалом зараз на українському ринку роздрібної торгівлі ювелірними виробами працює понад 2,1 тисячі суб’єктів господарювання. При цьому приблизно 95% з них – це ФОПи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Аналіз податкової показав, що частина бізнесів демонструє підозріло низькі доходи. Минулого року третина підприємців задекларувала щомісячний виторг до 100 тисяч гривень, хоча на практиці таких сум недостатньо навіть для базових витрат – оренди, зарплат, закупівлі товару та податків. Це може свідчити про неповне проведення продажів через касові апарати.

Через це у сфері ювелірної торгівлі провели 254 фактичні перевірки. За їх результатами сума штрафів склала 91 мільйон гривень, а також виявили 10 випадків використання незадекларованої праці.

Які ще схеми є?

  1. Ще одна проблема – офіційні зарплати працівників. У звітності вони становлять приблизно 8 – 9 тисяч гривень, однак аналіз вакансій показує, що реальні пропозиції на ринку у 2 – 3 рази вищі.
  2. Також контролюючі органи фіксують використання схем дроблення бізнесу. Наприклад, під час перевірки одного з ювелірних брендів з’ясувалося, що для ведення діяльності він залучив 18 різних ФОПів.

У податковій визнають, що проблем у галузі вистачає, і про це говорять і самі учасники ринку. Вирішувати їх планують через регулярний діалог між бізнесом і державою та спільну роботу над планом детінізації галузі.