30 років тому Німеччина могла похвалитися потужною військовою силою. Тоді країна Європи мала приблизно 500 тисяч солдатів, понад 2 тисячі бойових танків, а також майже 1 000 винищувачів.
Зверніть увагу У нас не вірили декілька країн, – Кулеба розповів про "деякі епізоди" на початку війни
Німеччина збільшує видатки на оборону та безпеку
З розпадом СРСР та відкриттям залізної завіси Німеччина почала скорочувати статтю витрат на оборону, скасовуючи призов на військову службу, зменшуючи кількість техніки та переформовуючи свої війська на новий тип місії – йдеться про швидкі інтервенції за кордоном з розгортанням сил спеціального призначення.
У новому світовому порядку торгівля, дипломатія та економічна допомога могли б стати основою безпеки, тоді як танки, військові літаки тощо стали дорогим анахронізмом. Проте напад Росії на Україну кардинально змінив ситуацію. У Німеччині зрозуміли кілька моментів:
- менше половини з парку танків Leopard 2 на 289 одиниць перебуває у робочому стані;
- за деякими оцінками, у німецьких військових є достатньо боєприпасів, щоб витримати близько трьох днів боїв.
Армія, яку я маю честь очолювати, більш-менш гола. Це не дуже добре. Я розлючений,
– заявив генерал-лейтенант Альфонс Майс невдовзі після російського вторгнення в Україну.
Через два дні після вторгнення Росії на територію України канцлер Німеччини Олаф Шольц провів екстрені зустрічі у Берліні зі своїми найближчими помічниками. Кульмінацією цих подій став найдраматичніший поворот у німецькій політиці щодо оборони та безпеки з кінця Другої світової війни.
Зокрема, Німеччина планує переозброїти свої збройні сили з грошовими вливаннями в розмірі 100 мільярдів євро (110 мільярдів доларів) і витратить принаймні 2% від свого ВВП на оборону в найближчі роки.
Цікаво, що саме таку ціль раніше визначили у НАТО, і яку до війни в Україні визнавали з нечіткими запевненнями або відверто висміювалася німецькими політиками.
Депутат з Росії публічно закликав до розширення географії війни: дивитися відео