Чи завадять Нідерланди євроінтеграції України

Сьогодні, 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум про схвалення Угоди про асоціацію України з ЄС. Раніше парламент країни вже ратифікував документ. Але влітку минулого року у Нідерландах набув чинності закон, згідно із яким більшість затверджених владою рішень можуть бути винесені на консультативний референдум, якщо для цього збирають необхідну кількість підписів — 300 тисяч.

За іронією долі саме ратифікація Угоди про асоціацію з Україною стала першим рішенням парламенту Нідерландів, стосовно якого зібрали необхідну кількість підписів — 420 тисяч. Таким чином "українська доля" стала предметом своєрідного правового експерименту для Голландії — консультативного референдуму щодо ратифікації.

Те, що результати голосування носять консультативний характер, не повинно вводити українців в оману: хоча референдум лише рекомендуватиме нідерландському парламенту дослухатися до думки суспільства, депутати навряд чи зможуть піти проти такого рішення. Як розповів нам прес-секретар представництва ЄС в Україні Давід Стулік, ігнорування результатів референдуму голландськими парламентарями суперечитиме самим принципам демократії, які лежать в основі Об’єднання. Більше того, чинний уряд Нідерландів стрімко втрачає підтримку у своїй країні. Тож навряд чи він йтиме на конфронтацію із виборцями.

Українські надії були пов’язані із тим, що в Нідерландах є достатньо високий рівень підтримки співпраці із нашою державою після подій Євромайдану та збиття Боїнгу MH-17. Але ці припущення розвіяли антиукраїнська кампанія та результати соціологічних опитувань. Останні свідчать, що між супротивниками та прихильниками асоціації з Україною зберігається невеличкий розрив у 0,7-1% на користь негативної відповіді. При цьому твердий намір взяти участь у голосуванні мають намір щонайменше 49% опитаних. Тож боротьба йде за голоси тих, хто досі не визначився.

За такої ситуації в Україні почали частіше ставити питання: "Що буде, якщо Нідерланди скажуть "Ні"?" Адже побоювання негативного результату в Україні досить високі. До того ж, ними грають ті, хто є супротивником євроінтеграційного процесу всередині нашої країни. Мовляв, у Європі несхвально ставляться до України, тож нам не варто йти туди, де на нас не чекають.

Зрештою ж, правові, політичні та економічні наслідки несхвалення Нідерландами асоціації з Україною в контексті нашої країни не є катастрофічними. Давід Стулік пояснив, що більшість пунктів Угоди належать до "компетенції ЄС", який вже ратифікував договір. Тож асоціація працюватиме за будь-яких умов. Аналітик Інституту світової політики Ольга Лимар завважила, що в ЄС лунали заяви, що негативний наслідок референдуму може призвести до "континентальної кризи".

Політичні наслідки відповіді "Ні", для ЄС можуть бути дійсно серйозними. Про юридичні наслідки говорити поки складно. Цілком імовірно, ЄС просто перегляне Угоду для окремої країни, як це було у випадку з Лісабонською угодою. ЄС скоріш за все знайде вирішення цієї проблеми. Зрештою, на необхідність України проводити реформи це мало вплине,
— пояснила Ольга Лимар.

Цілком імовірно, що Брюсселю просто доведеться "дописати" до документа положення про невиконання його Нідерландами.

Набагато більш складне питання полягає в тому, що спіткатиме сам ЄС, якщо Нідерланди відмовляться від співпраці з Україною у форматі асоціації. У послабленому мігрантською кризою, терактами Об’єднанні ще більше зможуть посилитися деструктивні тенденції. Зрештою в самих Нідерландах можуть впевненіше почуватися "антиєвропейські" сили правого штибу.

Ольга Лимар розповіла, що цей референдум для голландців — не стільки про Україну, скільки про ЄС. Справа в тому, що проведення голосування у країні ініціювали не антиукраїнські, а євроскептичні сили. Таким чином вони бажали б повернути до нідерландського уряду повноваження, якими нині володіють органи ЄС.

Компанія TNS проводила на наше замовлення опитування у декількох європейських країнах, зокрема й Нідерландах, про Україну. Нідерландці часто відповідали «Не знаю». Тобто, існує великий брак інформації про Україну,
— резюмувала аналітик.

За таких умов теза про те, що "Україна важлива для майбутнього Об’єднаної Європи" стає не такою вже й самовпевненою. Інша річ, що в нашій країні роблять для того, аби долучитися до "збереження єдності". Звісно, гальмування реформ та криза влади, що триває вже другий місяць, навряд чи позитивно відображаються на іміджі України у Нідерландах.

На допомогу приходять громадські ініціативи. Однією із таких є кампанія #TakIsJa, організована українськими та голландськими активістами. Суть її полягає у записі відеозвернень громадян України до громадян Нідерландів, у яких українці пояснюють, що їхня країна дійсно прагне та заслуговує на європейське майбутнє. Один із ініціаторів цього проекту львів’янин Остап Процик пояснив, що реальний результат #TakIsJa складно виміряти: кількість переглядів у соцмережах навряд чи показує якісний вплив звернень. Але такі прості речі можуть стати вирішальними в останній тиждень перед голосуванням.

Зараз триває другий етап кампанії — промоція відео серед голландців. Соцопитування показують, що доволі велика частка громадян Нідерландів не визначилася, чи братиме участь у референдумі та яке саме рішення підтримає. Тому #TakIsJa може запевнити їх проголосувати за ратифікацію Угоди про асоціацію з Україною,
— розповів Остап Процик.

Активіст вважає, що на голосування вплинули багато факторів, що ніяк не залежать від нашої країни. Тому подібні ініціативи розглядаються чи не єдино можливим інструментом впливу самих українців.

Дійсно громадяни нашої країни мають обмежені можливості для кардинальної зміни думки голландців. Але імідж країни формується багатьма роками праці та відповідальності. Політичні кризи, корупційні скандали, антиукраїнська пропаганда, заяви про транзит бойовиків "ІД" через українську територію та війна, що досі триває на Донбасі, не додають впевненості України у цьому питанні.

Але точно не створює позитивний імідж бездіяльність та неготовність змінюватися. Хтозна, може за декілька років саме нідерландське суспільство стане першим у Європі, яке підтримає вступ реформованої України до ЄС. Але "реформованою Україною" ще треба стати.

Читайте також: Прем'єр Нідерландів зробив прогноз щодо референдуму про Україну