Скільки сиріт в Україні
Станом на грудень 2018 року в Україні на обліку перебуває понад
17 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Усі вони можуть бути усиновлені.
З них понад 12 тисяч перебувають в сімейних формах виховання (опіка, піклування, прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу) та понад 4,5 тисячі виховуються в державних установах різного типу.
Водночас, українські депутати відмовляються голосувати за Гаазьку конвенцію, яка б дозволяла усиновлювати українцям дітей з інших країн.
Читайте також: Як перетворити інтернат у престижний ліцей: секрети успіху від директора закладу Андрія Закалюка
Така потрібна Гаазька конвенція
За ратифікацію Гаазької конвенції з усиновлення українські парламентарі довго не хотіли голосувати. Багато хто казав про необхідність заборони всиновлювати наших дітей парам з інших країн? Яка наразі ситуація з цим документом?
На цей момент Гаазька конвенція не ратифікована і результати минулорічного голосування свідчать, що депутати цього скликання її не підтримають. Я підтримую ратифікацію Гаазької конвенції, бо вона встановлює більш дієві механізми міждержавного усиновлення, ніж ті, що діють в Україні. Зрештою, Конвенцію ратифікували понад 90 країн світу, і жодна з них ще не вийшла зі складу учасників.
Хто такий Микола Кулеба? Уповноважений президента України з прав дитини. Заснував та очолив благодійну організацію "Відкрите серце", пізніше – міжнародну благодійну організацію "Служба порятунку дітей". Створив мережу благодійних центрів допомоги безпритульним дітям Києва. Відкрив перший в Україні "Міський центр дитини".
Згідно з цим документом дітей можуть всиновлювати навіть одностатеві пари?
Конвенція регулює процедуру усиновлення. Визначає як відповідальність країни, яка усиновлює дитину, так і відповідальність країни, де вона народилась. Цей документ дозволяє українцям всиновлювати дітей з інших країн. Сьогодні наші громадяни не можуть цього зробити.
Конвенція не регулює питання всиновлення одностатевими парами. Цей документ не може вступати у протиріччя з законодавством України щодо вимог, які висуваються до майбутніх батьків. Відповідні положення закладено в статтях 15-17 Конвенції. Згідно з ними, компетентний орган держави-походження дитини надає висновок щодо прийнятності чи неприйнятності потенційних усиновлювачів. Оскільки, відповідно до статті 211 Сімейного кодексу України, особам однієї статі заборонено бути усиновлювачами, тому Міністерство соціальної політики відмовлятиме таким парам у взятті їх на облік як кандидатів на батьківство.
Тому ратифікація Конвенції не дасть права одностатевим парам на всиновлення.
У кожної дитини повинна бути родина
Усвідомленому батьківству мають навчати у школі
Три мільйони дітей в Україні живуть в неповних сім'ях. Як ви можете пояснити такі вражаючі цифри?
Статистика справді жахлива. Це майже половина дитячого населення! У суспільстві назріла проблема сімейних цінностей. Роль сім`ї поступово відходить на другий план, що є неправильним. Молодь не розуміє функцій родини, не усвідомлює сімейних ролей, не відчуває відповідальності за своїх близьких.
На жаль, ніхто не працює над формуванням цих принципів. Наразі, молодь покладається лише на досвід власного дитинства, який не завжди позитивний.
Сьогодні молоді люди інтерпретують любов лише як емоційну складову. Але ж сім’я – це не лише емоція, це й функція виховання, спільного побуту. Вони не завжди розуміють, навіщо вони створюють сім’ю, не знають відповіді на питання – що я маю робити і яка моя відповідальність. Немає розуміння етапів розвитку сім’ї, криз, які відбуваються і є закономірними. Тому, часто молоді люди у формуванні власної сім’ї повторюють помилки батьків.
Задля зменшення кількості розлучень, молоді треба пояснювати – як це жити сім’єю
Можливо, молодь потрібно навчати сімейним стосункам?
Звісно, це дуже важливо. Адже саме через незнання, нерозуміння відповідальності й руйнуються сім’ї. І що дуже прикро – від нестачі таких знань страждає не лише подружжя, а й діти. Часто малеча, яка виховується у сім’ї, де розлучились батьки, дуже вразлива. Адже вона стає свідком напружених стосунків, які передують розлученню. Нерідко батьки намагаються маніпулювати дитиною, аби дошкулити другій половинці.
На моє переконання – навчання дітей усвідомленому батьківству має розпочинатись ще в школі, де мають пояснювати принципи формування сімейних стосунків.
Зазвичай, після розлучення діти залишаються з матір’ю, а з батьком спілкуються зрідка. У школах викладачів-чоловіків мало, як наслідок дівчатка й хлопчики не бачать чоловічу модель поведінки.
Насправді, випадків, коли дитина залишається з батьком більшає, з року в рік. Звісно, частіше дитину виховує мама, тому роль татка в її житті втрачена. Коли вона виростає, то не розуміє – яка роль в сімейних стосунках відводиться чоловікові.
Потрібно, щоб батьки розуміли – розлучення не повинно означати припинення участі у вихованні дитини. Я звертаюсь і до матусь, і до татусів – допоможіть дитині зберегти довірливі стосунки з тим з батьків, який проживає окремо. Це дуже важливо для вашої дитини, для її хорошого емоційного стану, психічного здоров`я і взагалі майбутнього.
Читайте також: Новий закон про домашнє насильство: які зміни чекають на українців
Непотрібні жертви
Чимало успішних бізнес-леді народжують маля "для себе". Часто ці діти навіть не знають тата, в цьому випадку є якісь загрози для них?
Так, звісно. Дійсно, сучасні жінки є сильними, незалежними і багато чого можуть робити самостійно. Але коли ми говоримо про всебічний і повноцінний розвиток хлопчиків і дівчаток, то маємо розуміти, що ролі батька і матері у вихованні дитини різні, їх не можна підмінити.
Діти, які виросли в такій сім’ї, бувають дуже залежними від мами, яка інколи не бажає їх відпускати у самостійне життя. І, як показує практика, таким дітям складно створити власну сім’ю, ймовірність розлучення у них значно вища, ніж у інших.
Батьки мають розуміти – розлучення не привід забути про дитину
Досі актуальний стереотип – зберігати сім'ю заради дитини. Це виправдана жертва?
У будь-якому випадку таке співіснування батьків не на користь дітям. Якщо мама й тато нещасливі, діти це відчувають, адже їхні страждання і біль передаються дитині. Я не вірю в те, що дитина може зростати щасливою в сім’ї, де немає щасливих стосунків між подружжям. Зазвичай, це призводить до внутрішніх сімейних конфліктів і наносить шкоду дитячій психіці. Такі сім’ї все одно розлучаються. Але за час, поки батьки намагались зберегти сім’ю, дитина страждала від негативних стосунків між подружжям.
Часто таку аргументацію ми чуємо від пар, у чиїх стосунках має місце домашнє насильство. Таке виправдання характерне, переважно, для жінок, які не хочуть залишати чоловіків-агресорів. Зазвичай, жінка є жертвою і намагається зберегти стосунки, але це точно не в інтересах дитини. У таких сім’ях не буде здорових стосунків і, відповідно, сприятливої атмосфери для виховання дітей.
Читайте також: Агресивне дитинство: як вберегти підлітка від поганої компанії
Скільки дітей в Україні народжується поза шлюбом?
Кожна п'ята дитина в Україні народжується поза шлюбом, а в деяких регіонах – навіть кожна третя.
Чому лише 1% дітей просять про допомогу у тата можна дізнатись з інфографіки.