Представник ГУР Вадим Скібіцький розповів, що для того, аби зрозуміти, чого варто очікувати на фронті у 2024 році, треба відштовхуватися від того, які стратегічні цілі ставить для себе Росія. Він наголосив, що їм не вдалося досягти того, чого вони хотіли на початку так званої "спеціальної військової операції".
Дивіться також Масовані атаки на Україну: у ГУР назвали основні цілі російського агресора
Території та знищення системи ППО
За словами Скібіцького, одна зі стратегічних цілей, яка залишається у Москви – це вихід на адміністративні кордони Луганської та Донецької областей.
Друге, що вони зараз будуть робити (й це вже ми бачимо по тих документах, які є в нашому розпорядженні) – це втримання захоплених територій, які зараз перебувають під тимчасовою окупацією: Херсонська, Запорізька і частина Харківської області,
– додав розвідник.
Крім цього, однією з пріоритетних цілей вони визначили знищення української системи ППО, авіації, об'єктів оборонно-промислового комплексу, щоб не допустити нарощування виробництва та посилення спроможностей Збройних Сил.
Скільки ракет дальністю у понад 350 кілометрів може виробляти Росія
- Вадим Скібіцький з Головного управління розвідки Міноборони розповів про ситуацію з виробництвом ракет у Росії. Обсяги створення стратегічних ракет не зросли, залишаючись на рівні від 115 до 130 одиниць на місяць. За його словами, Росія не може суттєво наростити виробництво ракет через міжнародні санкції та залежність від іноземних комплектуючих. Навіть у грудні 2023 року було зафіксовано нульове виробництво деяких типів ракет.
- Росія намагається утримувати стратегічний резерв ракет, який становить близько 30% від наявних запасів. Від середини вересня 2023 року не було застосування ракет типу Х-101 та "Калібр", що свідчить про намагання ворога накопичити ресурси, які є обмеженими.
- Розвідка наголошує, що використані проти України крилаті ракети були вироблені в третьому та четвертому кварталах, що підтверджує високий рівень використання наявних ресурсів окупантами. Загалом це ставить під сумнів можливість Росії вести тривалу ракетну кампанію без зовнішньої підтримки.