Командири з поля бою: як у Третьому корпусі виростає нова армійська еліта
Одним з перших завдань Третього армійського корпусу була стабілізація фронту. У той час наша смуга відповідальності була дуже динамічна, фіксувалися великі втрати території. Але, попри все, нам вдалося виконали це завдання.
Про роботу Третього армійського корпусу за останній рік Максим Жорін розповів в інтерв'ю 24 Каналу.
До теми Що побудував Третій корпус за рік і чому це важливо для всієї армії
Про завдання і здобутки за рік
Наступне завдання – покращення тактичного положення в своїй смузі. В межах нього ми повернули населений пункт Надія у Луганській області. Село тимчасово захопили росіяни, але сьогодні воно перебуває під контролем українською армією.
Я не пам'ятаю, скільки вже разів росіяни заявляли, що контролюють всю Луганську область. Однак за весь цей час нічого не змінилося. Ба більше, за час роботи Третього армійського корпусу ворог лише втрачав території на Луганщині.
Нині Третій армійський корпус:
- єдиний корпус, який стоїть корпусом. Ми змогли це зробити;
- утримує найбільшу територію – понад 150 кілометрів активного фронту;
- зробив деякі речі, які призвели до ефективності інших підрозділів.
Маючи досвід Третьої штурмової бригади і можливість працювати в межах корпусу, ми змогли масштабувати систему підготовки, створити у підрозділах сержантську гілку.
У нас є система управління, за якої ініціатива надається командирам. Тобто молодший командир може обирати, як реалізовувати задум старшого командира. Це дає більш гнучку, адаптивну і швидку реалізацію завдань.
Також є After Action Review – аналіз всього, що відбулося, і обов'язкове доведення результатів всім учасникам. Це щоденний процес на всіх рівнях.
Наприклад, ми ввели посаду капітан бою, що дало змогу швидше керувати саме поточним боєм. Також існує єдина система застосування дронів, використання і масштабування НРК. Сьогодні кожен другий НРК, який взагалі існує в Збройних Силах України, є в Третьому армійському корпусі.
Саме тому в нас з'явилася можливість берегти більше життів, перевозити більше вантажів і бути ефективнішими в застосуванні та використанні НРК безпосередньо в штурмових діях або навіть в оборонних діях.
У нас є досвід роботи на окупованих територіях в глибині, є досвід взяття в полон без використання особового складу. Все це розвивається і масштабується на всю ширину смуги відповідальності корпусу.
Саме можливість корпусу мати спільну систему підготовки, спільну систему управління і спільну систему застосування дронів дозволяє ефективніше виконувати завдання в довіреній нам смузі. Як єдиний монолітний організм.
"Роби, як я": про командирів корпусу
Усі наші командири – колишні піхотинці. Це наша принципова позиція. Командир може вирости тільки з поля бою, серед особового складу, з яким він був і у якого має авторитет.
Вони можуть не підходити по званнях, можуть не підходити через якісь штатні історії, але якщо людина має авторитет і досвід, то ми зробимо все, щоб поставити її на цю посаду і щоб саме вона керувала тими підрозділами.
Суть зміни сержантської гілки – це абсолютно інші принципи, інша філософія. Тому що сержанти ж наче існували і раніше, і вони існують в інших підрозділах. Однак раніше це була людина, яка була просто старшим солдатом.
У нашому ж випадку філософія сержанта полягає в одній дуже важливій фразі: "Роби, як я". Він показує, як робити, і він йде, веде за собою. Ось це дуже суттєва різниця.
Будь-який сержант – це людина, яка власним прикладом показує особовому складу, що треба робити. І лише після цього може щось вимагати від цього особового складу.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.