Подібний терор з боку росіян можна розцінювати лише як чергову істерію після провалу на фронті та втечу російської армії з Херсона. Польський президент Анджей Дуда миттєво зв'язався з союзниками по США та НАТО, де підняв питання застосування статті 4 статуту Альянсу. У світі, тим часом роздумували, чи буде активована 5 стаття статуту, що означало б початок відкритої війни НАТО з Росією.

Актуально: як Росія змінює тактику і чому здійснила наймасовіший обстріл України

Офіційні особи Польщі підтвердили, що на село Пшеводув впали дві ракети російського виробництва та вбили двох польських громадян. На місце відразу виїхали військові експерти для оцінки ситуація, а Анджей Дуда терміново зателефонував союзникам у США та НАТО для консультацій.

Володимир Зеленський також провів телефонну розмову з Анджеєм Дудою. Президент України висловив співчуття у зв'язку з загибеллю громадян Польщі та обмінявся інформацією з польським президентом.

Водночас відбулася й телефонна розмова Держсекратаря США Ентоні Блінкена з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Вони обговорили як терористичні атаки Росії проти критичної інфраструктури України, так і вибухи у Польщі. Після цієї розмови Блінкен підтвердив повну підтримку України з боку США.

Відразу після падіння ракет у Польщі, тема прямого зіткнення НАТО та Росії стала максимально гострою, адже згідно зі статею 5 статуту НАТО, напад на одну країну Альянсу означає напад на всіх та передбачає колективну відповідь країн НАТО на зовнішню агресію.

Першими рішучу підтримку Польщі оголосили найближчі сусіди з країн Балтії. МЗС Естонії заявило про наміри "захищати кожен сантиметр території НАТО", а міноборони Литви заявила, що російський ракетний терор зачіпає не лише населення України, а вже й переходить на територію країн НАТО.

Водночас президент Литви закликав надати Україні більше зброї, посилити ППО на східному кордоні НАТО, а також наголосив, що "терористичний режим Кремля буде зупинений об'єднаними силами союзників".

Втім, вже сьогодні в Польщі заявили, що наразі немає необхідних доказів, аби застосувати "4 статтю". Відповідну заяву зробив прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. Він наголосив, що Польща розслідує трагедію, але поки підстав до початку активності НАТО ще немає, хоча країна пам'ятає про цей інструмент.

Очевидно, що прямий конфлікт із Росією явно не входить у плани Альянсу. Але в Польщі ще можуть наполягти на повній безпеці її території і вимагати від НАТО посилити протиповітряний захист. Це, до речі, важливо й для України, адже Альянс може закрити небо не лише над прикордонними територіями України, а й можливо над усією західною частиною нашої держави.

Водночас у Міноборони Польщі наразі не пояснюють, як сталося так, що сили ППО не збили ракети вже в повітряному просторі країни і хто за це відповідатиме.

Секретар РНБО Олексій Данілов оголосив, що Україна виступає за спільне розслідування падіння ракет у Польщі. Ба більше, у Києві готові надати докази російського сліду в цьому інциденті.

Україна очікує від партнерів на інформацію про те, на підставі чого вони вирішили, що в Польщі впала ракета української ППО. Також Київ просить надати невідкладний доступ до місця падіння ракети представникам нашого Міністерства оборони та Держприкордонслужби.

Коли НАТО заснували ще в 1949 році, основним сенсом його існування була саме колективна безпека, тобто миттєва відповідь на будь-яку зовнішню агресію з боку всіх учасників Альянсу. На той момент головною загрозою союзникам був Радянський Союз і його спроби поширити свій вплив на увесь Європейський континент, за межі Східної Європи.

Що передбачає 5 стаття НАТО і чи застосовували її

Збройний напад на одну з країн Альянсу вважатиметься нападом на усіх, тож, наприклад, у випадку прямого зіткнення армії члена НАТО з третьою країною, увесь Альянс має вступитися за жертву такої агресії. Тобто надавати необхідну допомогу, відповідно до обставин. При цьому, це обов'язок кожної окремої країни, яка сама визначатиме необхідний обсяг допомоги в конкретному випадку.

За всю історію існування НАТО, 5 стаття вперше була застосована після терактів 11 вересня 2001 року у США. На той момент усі заходи з колективної безпеки обмежилися активним обміном розвідданими, допомозі в патрулюванні повітряного простору, тощо.

4 стаття НАТО передбачає, що будь-який член Альянсу може ініціювати консультації з іншими союзниками у разі виникнення загрози територіальній цілісності, політичній незалежності або ж загрози безпеці.

Коли застосовували 4 статтю НАТО та за яких обставин

4 стаття статуту НАТО активізувалася частіше, при цьому, в обидвох випадках це пов'язано з російською агресією проти України. Польща застосувала 4 статтю у 2014 році, після того, як Росія окупувала Крим та частину Донбасу.

Після цього, вже 24 лютого 2022 року Польща та країни Балтії використали цей механізм у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Ще кілька разів 4 статтю активізовувала Туреччина.

Відтак, падіння ракети на території Польщі може бути недостатнім для застосування 4, а тим паче 5 статті НАТО. Наприклад, у 2014 році російські агенти ГУР влаштували підрив складів боєприпасів у Чехії, що цілком можна вважати атакою на військову інфраструктуру та повноцінним терактом, в результаті якого загинули двоє чеських громадян. Однак тоді реакція НАТО також була доволі стриманою.

Не встигли в міноборони Росії прокоментувати ситуацію, як миттєво активізувалися російські пропагандисти. Маргарита Сімоньян цинічно написала, що в Польщі "тепер є своя Білгородська область", а згодом взагалі почала пророкувати початок третьої світової війни.

Згодом з'явилася і перша реакція від міноборони Росії. Вони заявили, що інформація про падіння російської ракети – "провокація польських ЗМІ" та зазначили, що нібито поблизу польського кордону вони не намагалися вразити жодних цілей.

Загалом, дивуватися російській реакції вже немає сенсу. Росія ніколи не визнає свою провину, навіть якщо вона доведена судом у Гаазі, як було у справі збиття пасажирського боїнга MH-17 в небі над Донеччиною у 2014 році. Польське МЗС викликало російського посла для роз'яснень, але той також всіляко буде дотримуватися версії про непричетність Росії та звинувачувати в усьому Україну.

Натомість очільник МЗС України Дмитро Кулеба навіть назвав версію про українську ракету "конспірологічною теорією", яку намагаються просувати росіяни.

Втім, вже сьогодні президент Анджей Дуда підтвердив, що у Польщі є припущення, щодо того, що це таки була ракета української ППО, яку виробили в Росії та підкреслив, що поки розслідування не виявило ознак навмисного нападу на Польщу.

Джо Байден зібрав екстрену зустріч лідерів G7 та НАТО, які були присутні на Балі, щоб обговорити поточну ситуацію. Після цього президент США вийшов до журналістів та заявив, що ракета, яка прилетіла у польське село дійсно була російського виробництва, проте висловив сумніви щодо того, чи була вона запущена саме з території Росії та наголосив на необхідності повного розслідування цієї ситуації.

Власне, детальне розслідування стало основним лейтмотивом подальшої дискусії, щодо ракетного удару по Польщі. Країни НАТО наполягають, що варто у стислі терміни завершити слідство та з'ясувати, чия це була ракета і якщо все ж російська, то чи був цей удар цілеспрямованим.

Росіяни відразу почали вкидати інформацію, що це могла бути ракета, запущена з української системи С-300, яка також використовує боєзаряди радянського та російського виробництва. При цьому, західні політики також починають придивлятися до цієї версії.

Втім, так чи інакше, коли на Заході згадують про можливість випадкового влучання української ракети, вони окремо підкреслюють провину Росії, адже якби не було такого масштабного ракетного обстрілу українських міст та війни в цілому, Україні не потрібно було б взагалі використовувати системи ППО, тож навіть у такому випадку провина Росії очевидна для всіх. Згодом цю позицію підтвердив і генеральний секретар НАТО.

Але дозвольте мені бути ясним. Це не провина України. Росія несе остаточну відповідальність, оскільки продовжує незаконну війну проти України,
– підкреслив Єнс Столтенберг.

Усю відповідальність за наслідки несе лише російська сторона. Таку оцінку містить і заява прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте.

Очевидно одне: цього не сталось би, якби не жахливі ракетні удари Росії проти України. Ми продовжуємо підтримувати Україну, яка обороняється від російської агресії,
– наголосив він.

Очевидно, що після перших гучних заяв, реакція НАТО та США, на ракетний удар по території Польщі, трохи збавила оберти, однак залишати цю ситуацію без уваги там точно не будуть.

Коли розслідування буде завершеним, ймовірно, росіянам все ж доведеться частково визнати свою провину, хоча вони й продовжать наполягати на версії, що у всьому винна саме українська ППО. При цьому, така стримана реакція Заходу все ж говорить про небажання і страх йти на ескалацію з Росією.

Лише кілька днів тому Джо Байден говорив із Сі Цзіньпіном про необхідність деескалації, і навряд чи порушить цей крихкий позитив, який починає вибудовуватися у відносинах Китаю та США, адже це одне з тих питань, де сторони досягли певного консенсусу. У відповідь на ракетний удар по Польщі Китай також заявив, про необхідність стриманої реакції.

У ситуації, що склалася, усім зацікавленим сторонам слід зберігати спокій та проявляти стриманість, щоб уникнути ескалації ситуації,
– завила офіційний представник МЗС Китаю Мао Нін.

Швидше за все, Польща, у вигляді такої собі компенсації, отримає чергове підсилення у вигляді систем ППО, американських військових на її території. Таку необхідність підтверджує і генсек НАТО Єнс Столтенберг. Він заявив, що східний фланг НАТО потребує підсилення своєї ППО, на тлі падіння ракети у Польщі.

Можливо це навіть дасть черговий поштовх для перемовин щодо розміщення ядерної зброї США на території Польщі, на якому останнім часом наполягає Анджей Дуда.

Водночас Україна має наполягати, що Росія продовжує чинити терор на території України, який вже потроху перекидається і на країни НАТО, тож щоб вберегти Альянс від такої небажаної для них ескалації, треба передати Україні більше зброї, яка б дозволила якомога швидше поставити крапку у цій війні. І найближча зустріч у Рамштайні, яка має проходи у найближчі кілька днів, може стати прекрасною для цього нагодою.

Водночас здатність України уникати таких інцидентів точно залежить від термінів модернізації української ППО. Чим швидше до України будуть надходитимуть сучасні західні системи ППО, тим меншою буде ймовірність атак на країни НАТО.