15 листопада Росія перервала довгу мовчанку й завдала по Україні масованих ракетних ударів у декілька хвиль – у бік України полетіли близько 100 ракет (10 жовтня було "лише" 84). Традиційно для себе Росія намагалася поцілити у цивільні об'єкти. Зокрема, російські ракети влучили у житлові будинки в центрі столиці – на Печерську. Росіяни планували удари по всій Україні та дійсно влучили по об'єктах критичної інфраструктури в Житомирі, Рівному, Харкові, Львові та інших містах. При цьому, більшість російських ракет стали здобиччю ППО. Атака 15 листопада стала симптоматичною та дуже показовою. 24 канал проаналізував, чому росіяни так довго вичікували і чому ці атаки є актом відчаю.

Читайте також У Повітряних силах пояснили затишшя Росії з масованими обстрілами

Довга пауза

Ворог довго збирався з силами – припинилася недобра традиція "ракетних понеділків" – до подій 15 листопада останні масовані атаки росіян були наприкінці жовтня. Тоді вони завдали великої шкоди цивільній інфраструктурі та змусили Україну перейти до режиму жорстокої економії енергії, з тривалими відключенними світла практично по всій країні. Росіяни застосовували комбіновані удари крилатих ракет і іранських дронів – "Шахід-136" або "Герань-2".

Росія фактично на 2 тижні відмовилась від таких масованих обстрілів вглиб української території й гатила лише по прифронтових містах реактивною артилерією, а також зенітними комплексами С-300 (цих перероблених з ППО ракет у Росії залишається ще дуже багато). Серед останніх великих ракетних обстрілів були атаки на Харків і Запоріжжя. Втім, навіть ці приклади доводять, що інтенсивність обстрілів суттєво зменшилась.

Протягом тижня противник випустив 17 ракет та застосував 50 БПЛА по території України. З них 24% ракет та 64% БПЛА було знищено. Загалом протягом тижня підрозділами ППО знищено 53 повітряних цілі,
– констатував заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних Сил України бригадний генерал Олексій Громов.

Де-факто, обстріл 15 листопада – це панічна агонія. Росія стрімко знищує свій ракетний арсенал, ту частину, що вважалася "недоторканим запасом". Нині коштовні ракети віддаються на поталу українському ППО лише для того, аби втамувати біль від поразки і втечі з Херсону, а також – заради гри м'язами на Саміті G20 (точніше – G19 + Україна).

Завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі України країна-терорист використала близько 80 відсотків своїх сучасних ракет,
– наголосив представник ГУР МО України Вадим Скібіцький у коментарі The Economist.

Насправді це банальні "понти" та аж ніяк не демонстрація сили. А ще – цинізм вищої міри. Росія на весь світ оголошує, що хоче переговорів, але в той же час по-варварському гатить по цивільних.

Російські ракети вбивають людей і руйнують інфраструктуру по всій Україні просто зараз. Це те, що Росія має сказати на питання мирних переговорів. Припиніть пропонувати Україні приймати російські ультиматуми! Цей терор можна зупинити лише силою нашої зброї та принципів,
– закликав очільник МЗС Дмитро Кулеба після обстрілів 15 листопада.

Росіяни з цього звісно ж потішаються, проте, забувають, що гроші на відбудову України візьмуть не лише з 300 мільярдів заарештованих активів, але й з їхніх власних кишень. Репарації – справа колективна.

Якою була мета масованих обстрілів

Російську версію відповіді на це питання озвучив Путін ще на пресконференції 31 жовтня, коли його запитали, чи був ракетний масований обстріл української цивільної інфраструктури помстою за атаку на рештки російського Чорноморського флоту в Севастополі.

Частково так і є. Але це не все, що ми могли б зробити, – заявив Путін і визнав свій воєнний злочин.

До цього Росія пояснювала обстріли необхідністю відплати за зруйнований Керченський міст. Українська розвідка тоді ж це твердження спростувала й довела, що атака готувалася раніше.

Завдання максимум для Росії – створення гуманітарної катастрофи в Україні, мовиться про російську мантру "Україна замерзне". Масовані атаки на цивільні об'єкти критичної інфраструктури почалися задовго до вибуху на Керченському мості. Згадайте лише вересневі атаки на підстанції на Харківщині, які на декілька годин залишили без світла сотні тисяч українців. Тоді цей варварський хід був схвалений у Росії, а тому Путін вирішив масштабувати його.

Попри те, що російські ракети завдали великих проблем, знищити українську енергосистему вони не змогли. Навіть за умов постійних ударів та знищення об'єктів критичної інфраструктури це зробити неможливо, адже значну частку генерації в країні забезпечують АЕС, а прямі удари по них стануть причиною ескалації вже з боку НАТО. А це призведе до негайного знищення російської армії та самого режиму Путіна.

Таким чином, значна роль у "завданні-максимум" відводиться роботі всередині Росії – ці атаки фактично є заспокоєнням електорату та відволіканням від серії поразок окупаційних військ в Україні – на Харківщині, на Донбасі, у Херсоні тощо. Ракетні атаки покликані створити у росіян ілюзію, що "спецоперація" йде за планом, а "спецоператор" Путін – нібито все контролює. Насправді це не так: ракетні удари Росії можуть вбивати і знищувати, проте навіть математично не здатні принести стратегічного успіху. Це не можуть не розуміти штабісти окупантів.

До теми Як і чим Україна закриватиме небо від російських ракет

Ракетний геноцид мав завдання-мінімум для Росії – "вибиття" українських ППО. Попри те, що Конашенков "знищив" українські сили ППО ще в лютому, а потім повторював "екзекуцію" ледь не щотижня, українські захисники неба не лише зберегли свій потенціал, але й посилили його. Нині українські ППО мають неабиякий досвід, завдяки чому стали найкращими у світі. Відсотки уражених цілей за час вторгнення – понад 80% знищених "мопедів" і понад половина знищених російських ракет – говорять самі за себе.

Ми воюємо в інших умовах війни: в умовах зміни обстановки, в умовах зміни позицій, прихованих позицій і так далі. Воно так не вийде: взяти і розгорнути цілу заряджальну машину. Процеси йдуть швидкоплинно. Ракети випустили – і все, вони собі летять. У нас же не один комплекс стоїть: це мобільні вогневі групи, працює авіація, працюють зенітні ракетні війська, працюють ПЗРК, ППО сухопутних військ. Це все працює в комплексі як єдина система,
– наголосив речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат.

Після провалу плану знищення українських ППО росіяни змінили стратегію і вирішили давити масою. Україна не має такого варіанту, як не збивати російські ракети чи БПЛА, адже всі вони є загрозою для людей, тому ворог застосовує тактику виснаження. Так само було в роки Другої світової, коли нещасних солдатів гнали в лобові атаки, щоб вони ціною власних життів примусили німців витрачати цінні патрони та снаряди, саме так росіяни нині знищують снаряди HIMARS – собою.

У небі ситуація повторюється, мова про українські ракети, насамперед – старі комплекси С-300. Вони з радянських часів були основою ППО, але в України, на відміну від росіян, їхня кількість обмежена.

Повний провал

План з виснаження українського ППО має на меті не лише відкриття українського неба для російських ракет та іранських "мопедів", але й для авіації. Нині Росія не може активно застосовувати штурмову авіацію над територією України, щоразу, коли це стається, окупанти несуть великі втрати, а без прикриття літаками Росія не може ані наступати, ані ефективно оборонятися.

Цей план мав деякі шанси на успіх, якби не допомога Заходу. Тут Росія сама себе переграла: кадри страшних руйнувань українських міст, жертви і перспектива гуманітарної катастрофи зняли "табу" на поставку західних зразків ППО для України.

Нині українське небо вже захищають німецькі IRIS-T, стали на бойове чергування американо-норвезькі NASAMS, працюють надійні ЗРК Hawk, Aspide, а також інші західні зразки ППО. Ба більше, Захід, розуміючи обмеженість власних ресурсів, почав надолужувати згаяний час і відновлювати власні потужності з виробництва як систем ППО, так і боєприпасів до них.

Фактично можемо констатувати, що Україна переходить від застарілих радянських зразків ППО на сучасні західні, так само, як влітку перейшла від радянської артилерії на артилерію НАТО. Цей перехід став причиною перелому у війні та змінив її хід. Нині модернізація українських ППО має закрити небо для ворога. А далі прийде час і для ВПС.

Ну, а що Росія?

Росія нині в складних умовах – її ракетний потенціал вичерпується. Всі російські ракети вже давно пораховані українськими розвідниками. Ба більше, Росія перейшла до використання так званих "недоторканих запасів".

Очевидно, що противник не може собі дозволити завдавати масованих ракетних ударів постійно, тому що відчуває певний дефіцит цього озброєння. Це стосується й "Іскандерів", і ракет Х-555, Х-101, а також "Калібрів". Особливо "Калібри" у жовтні застосували не так багато, буквально до 15 "Калібрів" було застосовано протягом жовтня, тому очевидно, що мають дефіцит із цими ракетами,
– запевнив Юрій Ігнат.

Виготовляти нові ракети Росія наразі або не може взагалі, або робить це повільно та в недостатній кількості. Санкції позбавили окупантів доступу до технологій і матеріалів. Нові ракети збираються фактично у кустарних умовах шляхом "канібалізму" або використання паралельного імпорту й адаптації електроніки з побутових приладів. Мінуси такого підходу очевидні, а тому такі ракети все частіше будуть вибухати задовго до офіційного пункту призначення. Власне, це ми вже бачимо на прикладі автобомбування Бєлгорода та інших російських міст.

Важливо Як Росія планує використати "вбивчий коктейль" з іранських ракет та дронів

Великі сподівання Росія має на Іран – з його БПЛА та балістичними ракетами. І якщо проблему "шахідів" Україна зуміла вирішити за кілька тижнів, то ракети Fateh-110 і Zolfaghar можуть стати значно більшою загрозою. Українська ППО наразі не може ефективно протидіяти балістичним ракетам – вони мають високу швидкість і є дуже важкою ціллю для перехоплення. Також проблемою залишаються російські гіперзвукові ракети "Кинджал". Їхні носії – літаки МіГ-31К – наразі розміщені, зокрема, в Білорусі.

Добрі новини – у росіян дуже мало "Калібрів", "Іскандерів" та ще менше "Кинджалів" (всього було виготовлено близько 40), іранські ракети досі в Ірані, причому, у Тегерана можуть виникнути проблеми з їхнім виробництвом, а якщо вірити Арестовичу, то й з дипломатією. Так само, як і з новими партіями "шахідів". Виявилось, що попри просту конструкцію та дешеві запчастини Іран не може налагодити масове виробництво цих БПЛА, що б задовольняло панічний попит.

Українська відповідь

За час вторгнення Україна змінилася. Наразі саме ми володіємо ініціативою, а тому не будемо мовчазно споглядати за діями ворога. Не будемо мовчати і зараз, після того, як Росія випустила по Україні рештки свого ракетного арсеналу.

Україна завдала потужного удару по російському Чорноморському флоту. Після знищення флагмана ракетного крейсера "Москва", втечі росіян з острова Зміїний та ефектної атаки дронів у Севастопольській бухті, носії крилатих ракет "Калібр" все менше виходять у море, а значна частина кораблів взагалі була евакуйована з Севастополя. Нині Росія не може відчувати себе безкарною – Чорне море стає для окупантів морем смерті.

Так само й з іншими загрозами. Україна наразі не може завдавати ударів по аэродромах у районі Каспійського моря – саме там фіксується значна кількість пусків ракет, втім, цілком може прицільно бити по ракетних базах і аеродромах у Білорусі або по цілях на українсько-російському кордоні, тій самій Курщині чи Білгородщині або в тимчасово окупованому Криму.

Власне, це і є найефективніший спосіб протидії балістичним ракетам. У самій Росії це також добре розуміють, а тому мають усвідомлювати і наслідки своїх рішень. Також мають усвідомлювати, що після чергової "ракетної ескалації" у союзників можуть зникнути табу на постачання систем далекої дії Patriot або ракет ATACMS. Останніх в Україні вже зачекались. Щоправда, й самі не сиділи без діла – на відміну від російського ВПК українські фахівці й ефективні, й майстерні, а значить, робота над українськими "гостинцями" для окупантів триває.

Це не означає, що Росія відмовиться від тактики ракетного терору, просто часу на підготовку витрачатиме більше, щоразу ефект буде меншим, а ціна, яку заплатить окупант, зростатиме. Також важливо розуміти, що Росія цими обстрілами нічого не змінює на фронті. Там вона безнадійно програє й на має жодних аргументів проти ЗСУ.

Чи готує Росія нові масовані ракетні обстріли України – дивіться відео: