Він також зазначив, що в майбутньому важливо мати змогу сказати собі та своїм дітям, що воля перемогла вагання. Про це командир відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів, роти ударних БпЛА CODE 9.2 у складі 92-ї бригади розповів в інтерв'ю 24 Каналу.

Дивіться також Залишилися без броні від мобілізації: як і чому можуть призвати тисячі українців

Чому необхідно піти в армію, якщо вагаєшся

На тлі зниження патріотичного піднесення, яке відчувалося у перші місяці повномасштабного вторгнення, дедалі більше українців замислюються, чи варто долучатися до лав ЗСУ. Однак Банік назвав кілька причин, які можуть допомогти у прийняті важкого рішення.

По-перше, нашу роботу за нас ніхто не зробить. На початку повномасштабного вторгнення всі наводили приклад з грабіжником, який вривається до тебе додому. Так і ворог увірвався в нашу країну і крім нас його ніхто звідси не вижене. Немає сенсу думати, що приїдуть якісь ефемерні військові, переможуть на полі бою Росію. Ні. Це можемо зробити тільки ми,
– заявив військовий.

Він додав, що попри зменшення емоційного піднесення, військова служба залишається важкою, але необхідною працею. Чимало тих, хто мобілізувався на початку війни, помилково вважали, що вона завершиться швидко. Однак реальність довела протилежне.

"Що я можу сказати тим, хто вагається? Я можу тільки дати пораду. Скоріше за все, більшість, якщо не всі, рано чи пізно будуть служити в армії. А тут є величезна кількість задач, які можна виконувати. І немає сенсу боятися, бо страх відчувають усі. Це нормальна людська якість, і я не впевнений, що хотів би бачити в підрозділі людину, яка не відчуває страху взагалі. Чи страшно мені було йти в армію? Так. Чи страшно мені зараз? Так. Але питання в тому, яке почуття всередині себе ти зробиш домінуючим – чи те, що тобі страшно, чи те, що треба робити цю важливу роботу", – наголосив Банік.

Він зауважив, що в майбутньому важливо буде сказати собі і своїм дітям, що переміг страх чи вагання. Також Банік висловив впевненість, що він та його побратими зможуть відповісти на питання: "Де ти був в ці історичні часи?".