Як мали б працювати Женевські конвенції
Після жахів Другої світової війни постала гостра потреба у захисті цивільного населення та тих, хто більше не воює, включно з військовополоненими та солдатами, які зазнали поранень. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
До теми Вступ України в ЄС впирається в реформу поліції
Так, у 1949 році на Дипломатичній конференції ООН у Женеві були прийняті чотири Женевські конвенції, які діють донині. Вони набрали чинності 21 жовтня 1950 року, а пізніше були доповнені Додатковими протоколами.
Конвенції та Додаткові протоколи є основою міжнародного гуманітарного права:
- Женевська конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях;
- Женевська конвенція про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі;
- Женевська конвенція про поводження з військовополоненими;
- Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни.
Женевські конвенції та Статут ООН – це єдині міжнародні договори, в яких беруть участь всі держави світу. Їхнє порушення мало б ставити державу поза межею цивілізованої спільноти, а дії порушників кваліфікуватися як воєнні злочини, що підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, заснованого на підставі Римського статуту.
Центральну роль у забезпеченні дотримання норм Женевських конвенцій відіграє Міжнародний комітет Червоного Хреста. МКЧХ має унікальний мандат, закріплений у Женевських конвенціях. Він передбачає перевірку умов утримання військовополонених, надання гуманітарної допомоги, доступ до зон конфлікту. Організація повинна відвідувати табори для військовополонених і моніторити дотримання їхніх прав.
Росія вчиняє воєнні злочини в Україні та не несе за це відповідальності
На прикладі України ми бачимо, що система міжнародного гуманітарного права наразі не працює. Майже кожен міжнародний орган і організація, які мали б слідкувати за дотриманням МГП, не можуть повноцінно виконувати покладені на них функції.
За порушення Росією Женевських конвенцій суттєвої реакції не настає – українські цивільні та військовополонені продовжують потерпати від воєнних злочинів.
Наразі Офіс Генпрокурора зареєстрував понад 140 тисяч воєнних злочинів та злочинів агресії, які вчинили окупанти. Як омбудсман України я також звертаюся до ООН та МКЧХ, інформуючи про порушення Конвенцій, які стають мені відомі.
Читайте також Хто такий Олександр "Тихоход" і навіщо скандалом б'ють по проєкту "Очі" в ЗСУ
Щодо порушення Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, Росія вчиняє такі злочини:
- вбиває та калічить цивільних;
- піддає мирне населення на тимчасово окупованих територіях України тортурам і жорстокому поводженню;
- обстрілює мирні міста, зокрема із використанням забороненої зброї;
- перешкоджає евакуації населення з ТОТ, здійснює обстріли евакуаційних колон;
- здійснює депортацію цивільних, зокрема і дітей;
- здійснює примусову мобілізацію цивільних.
За даними ООН, через агресію Росії загинуло 11 973 цивільних, а 25 943 – зазнали поранення. За даними Офісу генпрокурора, загинуло 579 дітей, а 1647 – травмувалися.
Щодо порушення Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, Росія порушує права військовополонених, зокрема:
- здійснює систематичні фізичні знущання та сексуальне насильство;
- здійснює систематичні психологічні знущання;
- порушує право на достатнє харчування;
- порушує право на належну медичну допомогу та інші.
Почастішали й випадки страт росіянами українських військових, які потрапляють в полон, що також заборонено Конвенціями. Наразі відомо про більш як сотню таких випадків. А понад 95% українських військовополонених зазнавали тортур у Росії, згідно з даними ООН.
Їх били металевими прутами та палицями, роздягали, застосовували електричний струм. Про тортури повернені з полону розповідають і працівникам Офіс омбудсмана, які присутні на кожному обміні військовополоненими.
Що стосується України, то російські полонені свідчать про додержання стосовно них Женевських конвенцій. У дотриманні нашою державою Конвенцій пересвідчуються і міжнародні організації та іноземні представники, яких українська сторона допускає до місць утримання військовополонених. Під час одного з обмінів, росіяни розповіли працівникам Офісу омбудсмана, що до них настільки часто приїжджають делегації, що вони вже не пам'ятають, хто саме їх відвідував.
Важливо На російську нафту витрачають більше, ніж на допомогу Україні: чому Європа досі фінансує Росію
Женевські конвенції не працюють через неефективність міжнародних організацій
Наразі не існує механізму, який би змусив Росію дотримуватися міжнародного гуманітарного права. Криза у цій сфері прослідковується на кожному етапі.
По-перше, Міжнародний комітет Червоного Хреста не виконує свій мандат та не слідкує за дотриманням Росією Конвенцій. Переважна більшість українців, звільнених з полону, повідомляли, що за весь час свого утримання так і не бачили представників цієї організації. МКЧХ не реагує на злочини Росії уже понад 10 років війни.
По-друге, попри видачу ордера на арешт від МКС, російський президент Владімір Путін, так і не був заарештований під час його поїздки до Монголії, яка ратифікувала Римський статут. Це черговий прояв зневаги до всієї системи міжнародного права.
Разом з тим, нових ордерів на арешт від МКС ми також не бачимо, попри те, що українські судді ухвалили обвинувачувальні вироки для більш як сотні російських воєнних злочинців.
По-третє, Рада безпеки ООН, яка має повноваження запроваджувати заходи у відповідь на порушення Женевських конвенцій, також не є ефективною. Адже Росія є одним із 5 постійних її членів, що мають право вето, і вже неодноразово блокувала рішення, які могли б засудити її агресивні дії.
До прикладу, 25 лютого 2022 року країна-агресор ветувала проєкт резолюції щодо реагування на акт збройної агресії Росії проти України та притягнення Кремля до відповідальності.
Наразі Женевські конвенції, попри свою благородну мету, не є ефективними. Міжнародній спільноті потрібно негайно знайти нові механізми для захисту жертв збройних конфліктів та притягнення винних у воєнних злочинів до відповідальності.
Угоди, основою яких є лише обіцянки, як бачимо, нічого не варті. Згадаймо Будапештський меморандум. Тому ключовим завданням для всього світу є створення невідворотності покарання за порушення норм міжнародного гуманітарного права: визнати дії Росії геноцидом українського народу, виключити Росію з Ради безпеки ООН, долучатися до документування фактів злочинів Росії, а також – створити спеціальний міжнародний трибунал, тиснути на агресора за допомогою санкцій, продовжувати підтримувати Україну, зокрема на шляху вступу до ЄС та НАТО.
Якщо за порушення Женевських конвенцій наставатимуть більш серйозні наслідки, ніж глибоке занепокоєння, то такі дії стануть показовими не лише для Росії, а й для інших диктаторських режимів по всьому світу. Часу на ефективні рішення мало, адже поки демократичний світ спить – тоталітарні режими об'єднуються.