Така ситуація не є випадковою, адже впізнавані й популярні люди потім можуть очолити бунти проти Кремля. Про це в стрімі 24 каналу розповів колишній співробітник СБУ, експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак.
Також цікаво Путін лякає світ "зброєю апокаліпсису": що не так із ядерними торпедами "Посейдон"
Кадирівці – запобіжник від бунтів
Фахівець переконаний, що саме для уникнення локальних бунтів окупаційний глава Чечні Рамзан Кадиров регулярно відправляє свою особисту армію в загороджувальні загони. Вони не випускають російських військових.
Тобто, хто намагається втекти, їх просто розстрілюють на місці. Потім ж видають, що він "героїчно загинув у БТР, вбиваючи 500 тисяч польських нацистів". Хоча насправді був застрелений кадирівцями,
– пояснює Іван Ступак.
Тому для уникнення бунтів Росія формує загороджувальні загони, а солдатам у першій лінії можуть дати трохи більше грошей, аби вони мовчки йшли на м'ясо.
"Аби вони не могли розвернути зброю в інший бік. Поки я не бачу перспектив, щоб росіяни повернули зброю проти своїх командувачів. "Дружній" вогонь – це в них є, перестрілки між собою за якісь сфери впливу, але вони здебільшого між кадирівцями та вагнерівцями", – підкреслив експерт.
Іван Ступак про війну та мобілізацію в Росії – дивіться відео
Російським військовим заборонено бути популярними
Фахівець зауважив, що "колективний Путін" робить все для того, щоб у військових не було жодного лідера. Мовляв, за увесь час не було жодного командувача військами, який би чимось запам'ятався.
Минуло 7 місяців. Ви когось пам'ятаєте з російського командування? Якогось командувача? Крім того "сирійського м'ясника" (Алєксандр Дворніков – 24 канал), впринципі більше нікого,
– відзначив Іван Ступак.
Він підкреслив, що ніхто з військових навіть не дає ніяке інтерв'ю. Коментувати бодай щось про війну можна лише Ігарю Конашенкову та Сєргєю Шойгу. Та й то останнього знімають ледь не зі спини, а потім просто накладають звук з його коментарями.
Абсолютно протилежна ситуація в Україні
- В Україні ситуацію абсолютно протилежна. Зокрема, всі знають таких лідерів, як от генерал Валерій Залужний або генерал-полковник Олександр Сирський.
- Є й відомі на всю країну офіцери з нижчими званнями. Наприклад, командири оборони Маріуполя – Сергій Волинський, Денис Прокопенко чи Святослав Паламар.
- Та й не обов'язково офіцери. Відомими на всю країну можуть стати й люди без офіцерських звань. Це доводять приклади старшого сержанта Михайла Діанова чи майстер-сержант Валерій Маркус. Цей список можна продовжувати ще довго.