"Ми стали заручниками ситуації": чому Південна Корея відкликала посла

Про це в ефірі 24 Каналу розказав експерт-кореєзнавець Микола Поліщук. Він пояснив, чому Київ опинився у становищі заручника внутрішньокорейських політичних ігор.

Як у Сеулі пояснюють курс проти Києва?

За словами експерта, єдиним деструктивним елементом у ситуації, що склалася, є новий президент Південної Кореї Лі Дже Мьон. Він фактично грає в театр одного актора та свідомо псує стосунки з Україною заради власного політичного курсу.

Яка його логіка? Очевидно, це бажання покращити за рахунок України стосунки із Північною Кореєю. Він приходив до влади на гаслах нормалізації відносин із Пхеньяном і робить дуже багато кроків назустріч,
– наголосив Поліщук.

Кореєзнавець підкреслив, що від української дипломатії у цьому випадку залежить небагато. Україна опинилася під роздачею через зміну зовнішньополітичних орієнтирів Сеула.

Я не думаю, що можуть бути якісь претензії серйозні до української дипломатії, так як ми маємо справу з південнокорейською політикою, в якій ми стали випадковими заручниками,
– додав спікер.

У чому полягає ідеологічний розкол у Південній Кореї?

Причиною такої різкої зміни курсів є фундаментальна різниця між політичними силами Південної Кореї. Попередній президент Юн Сок Йоль, який представляв консервативну партію "Сила народу", вважав головним ворогом експансіонізм Пекіна. Тому його природними союзниками були США, Японія та Україна, якій Сеул надавав матеріальну допомогу.

Натомість новий очільник країни Лі Дже Мьон належить до лівих політиків та очолює Демократичну партію Кореї. У його баченні головна загроза полягає в реваншизмі та мілітаризації Японії.

Якщо ворогом є Японія, то відповідно ворогом є і Україна, і Сполучені Штати. З Україною в такому разі немає сенсу підтримувати стосунки, тому що вони міняють орієнтири, 
– пояснив кореєзнавець.

Оце визначення союзників і противників і диктує логіку зовнішньополітичної діяльності Південної Кореї.

Експерт припускає, що невдовзі у Південної Кореї так само зіпсуються взаємини із США та Японією.

Чому Південна Корея не може сформувати звинувачення проти України?

Головна причина, чому Південна Корея не може сформувати виразних звинувачень проти України, полягає в суцільних суперечностях у заявах південнокорейської влади. З одного боку, Сеул стверджує, що розголошення поставило під загрозу родини полонених. Проте ці бійці вже давали інтерв'ю та були публічними постатями.

За словами експерта Миколи Поліщука, у південнокорейських медіа ще в червні з'являлися коментарі президента Південної Кореї про перемовини з Києвом щодо цих двох полонених. Тобто ця інформація від початку була відкритою і не становила таємниці.

З іншого боку, південнокорейські посадовці одночасно переконують, що саме Київ нібито просив не розголошувати деталі. Ці дві версії прямо суперечать одна одній.

У Сеула немає єдиного бачення, чому саме вони ескалюють конфлікт, що свідчить про штучне роздмухування ситуації.

Що відомо про скандал між Південною Кореєю і Україною?

Збройні Сили України у 2025 році взяли у полон двох військових із Північної Кореї в Курській області. У липні 2026 року президенти України та Південної Кореї домовилися про подальшу долю полонених. Республіка Корея була готова прийняти їх, бо юридично вважає їх своїми громадянами. 

Під час виступу на Генасамблеї ООН Зеленський повідомив, що Україна передала військових Південній Кореї. Після того південнокорейський лідер Лі Чже Мьон розкритикував українського колегу за публічний розголос цієї інформації. 

В Офісі Президента України не визнали існування домовленостей про нерозголошення. Пізніше в ОП додали, що попереджали корейського президента, що у виступі Зеленського буде згадка про полонених.