Впровадження Нітратної директиви в Україні триває вже багато років, але реальних змін і дій з боку держави залишається мало. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Зауважте Чотири роки у тіні: як Верховна Рада повертається до відкритості, а що досі приховує
У серпні 2024 року, за ініціативи Аграрного та Екологічного комітетів Верховної Ради, був зареєстрований законопроєкт №11486 "Про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел".
Попри те, що документ перебуває у парламенті вже півтора року, його так і не винесли на голосування. Деяку надію дав червень цього року, коли Аграрний комітет рекомендував ухвалити законопроєкт у першому читанні. Однак минуло пів року – і жодного руху немає.
Про що законопроєкт №11486?
Законопроєкт створює базову рамку для впровадження Нітратної директиви в Україні. Він визначає, які органи державної влади відповідають за моніторинг вод, як мають визначатися вразливі до нітратів зони, і які обов'язкові дії мають виконувати господарства, щоб запобігати забрудненню.
На момент його реєстрації повноваження щодо реалізації директиви були розподілені між двома міністерствами: Міндовкілля та Мінагрополітики. Через це Нітратна директива роками "кочувала" між відомствами. Влітку цього року більшу частину повноважень об'єднали в одному міністерстві – Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.
Такий крок мав би стимулювати вирішення кроссекторальних питань, зокрема поєднання управління водними ресурсами та сільськогосподарськими практиками. Але поки що масштабних змін він не приніс.
Чому це питання на часі?
Нітратна директива напряму стосується якості води – як тієї, що тече у наших річках, так і тієї, що потрапляє в наші крани після очищення. Нітрати у воді є небезпечними для життя і здоров'я, особливо для дітей та вагітних жінок. Чим більше забруднення потрапляє у водойми та підземні горизонти, тим дорожче потім обходиться очищення води для споживачів.
Порушення сільськогосподарських практик також має економічні наслідки. Господарства, які некоректно зберігають чи вносять добрива, фактично "втрачають" власні гроші – замість того, щоб працювати на урожай, добрива потрапляють у воду.
"Екодія" зібрала дані про нітратне забруднення підземних вод, які використовуються для питної води, від обласних центрів контролю та профілактики хвороб МОЗ за останні 10 років і візуалізувала їх у вигляді інтерактивної мапи. З мапи видно, що в багатьох областях кожна друга або третя перевірена проба може містити перевищення нітратів. Це означає критичні ризики для здоров'я людей, які щодня п'ють воду з колодязів і свердловин.
Мапа нітратного забруднення підземних вод / Карта "Екодії"
Чи вирішить проблему ухвалення законопроєкту?
Однозначної відповіді немає. Прийняття законопроєкту не означає автоматичного зменшення нітратного забруднення. Після ухвалення документа доведеться:
- налагоджувати повноцінну систему моніторингу,
- визначати вразливі зони,
- працювати з господарствами,
- впроваджувати практики, які реально запобігають забрудненню.
Але без ухвалення цього законопроєкту рухатися далі неможливо. Саме він визначає, хто і за що відповідає, яким має бути моніторинг і які інструменти потрібні, щоб ситуація почала змінюватися.
Голова Аграрного комітету Олександр Гайду під час одного із засідань наголошував, що це не "черговий законопроєкт", а документ, який має допомогти захистити здоров'я українців, покращити якість води та стан біоресурсів. За його словами, ключовим елементом закону є саме системний моніторинг забруднення вод.
Попри це, законопроєкт і надалі залишається серед інших євроінтеграційних документів, які зависли в парламенті. Питання лише в тому, чи залишиться він у черзі ще на роки, чи Аграрний комітет зможе довести його до голосування найближчим часом. Адже чим довше триває очікування, тим більше нітратне забруднення продовжує накопичуватися, і тим дорожче потім обійдуться його наслідки для здоров'я людей та держави.