Зусилля, які можуть вилізти нам боком
У чому наш розрахунок? Де гарантія, що новий раунд переговорів дозволить перетягнути США на наш бік, якщо це не вдавалося увесь цей час? Про це пише Микола Бєлєсков.
Читайте також Імперії не воскресають двічі, або чому Росія програла війну в Україні
І навпаки – чи прораховані ризики того, що знову будуть тиснути на нас, аби ми робили поступки? Хоча ми лише ось нещодавно відбилися від найбільш системної спроби тиску, яка тривала з листопада 2025 року по січень 2026-го.
Якомога швидше врегулювання, яке відповідатиме нашим національним інтересам, нам дійсно потрібне. Але чому цього разу має вийти, і що змінилося на нашу користь?
Так, зараз Україна почувається більш впевнено, ніж протягом зими 2025 – 2026 років. Не в останню чергу через прогрес із стратегічними ударами по економіці Росії і так званими ударами на оперативну глибину (middle strike). Але цього все одно недостатньо, щоб змусити Росію зменшити рівень своїх політичних вимог.
Окупант Кремля і далі не отримує критичної маси сигналів, які б призвели до переоцінки рівня вимог, вважаючи, що кореляція сили волі в цьому протистоянні на боці Росії. Як наслідок, поля для компромісу як не було, так і не має.
Тому для чого оці сигнали і зусилля, які можуть нам вилізти боком? Або, як кажуть в народі, – не буди лихо, поки спить тихо.
Підтримати фонд "Повернись живим".