На початку року ми взялися розслідувати тему доведення до банкрутства потужного державного підприємства "Кремнійполімер". Воно унікальне тим, що це найбільше у своїй специфіці підприємство на просторах СНД та єдине в Україні, яке здатне виробляти силікони.

Читайте також: Розслідування нападу на журналіста "Наші гроші", Або тотальна "амнезія" слідчих та суддів

Ще на початку двохтисячних на нього поклав око російський бізнесмен Карен Григорян. Приватизувати не вийшло, але за допомогою переговорів він домовився із тамтешнім керівництвом про співпрацю.

​Російський бізнесмен Карен Григорян
Російський бізнесмен Карен Григорян

Ми вам постачаємо сировину – ви віддаєте нам готову продукцію. На перший погляд, цілком нормальна схема. Але умови прописали так, що не врахували витрат на робочу силу, електрику і по суті підприємство почало працювати не в плюс, а у мінус.

Так тривало роками. Більше того – крім нарощування боргів, оці господарники ще й зазіхнули на майно заводу, який я нагадаю є державним підприємством. З корпусів вирізали метал та вивозили в невідомому напрямку. Говорячи простою мовою – грабували. Час від часу у Запоріжжі спалахували протести робітників заводу, яким не виплачували зарплату. Перед електромережами вже на сьогодні накопичився фантастичний борг – 160 мільйонів.

Так, а куди дивиться менеджмент державного підприємства? Справа у тому, що кілька останніх років "Кремнійполімер" очолювала людина, яка фактично напряму представляла на заводі інтереси російського бізнесмена Григоряна – це Володимир Чушенко.

Володимир Чушенко
Володимир Чушенко

Прослідкувати цей звязок – елементарно. Його рідний брат у Москві є генеральним директором торгового дому "Корона", яка належить Григоряну. Там же по повній реалізовують продукцію "Кремнійполімеру". Так от як державне підприємство довели до зубожіння, наші журналісти і намагались запитати у пана Чушенка в Запоріжжі. Хлопці поїхали на завод. Спілкувались з робітниками, знімали будівлю, навіть прийшли на територію – шукали приймальну директора.

Але менеджмент на контакт із журналістами не йшов. І коли вже зйомки були завершені, на журналістів зухвало напали. Невідомий чоловік увірвався в автомобіль, викрав мікрофон, суттєво пошкодив відеокамеру. Наші колеги не очікували такого підступу, тож зафіксувати на відео момент нападу не вдалося. Але розбиратися із нападниками довелося вже разом із поліцією. Бо ж такого зухвальства ми проковтнути не могли.

Вочевидь і керівництво "Кремнійполімеру" в той момент зрозуміло, що щось вони зробили не так. Журналісту вже передзвонили та запропонували "порішати" усі питання за гроші. Аби і матеріал в ефір не вийшов, і поліцію, мовляв, дарма не викликали. Посилались на те, що всі ж ми люди, емоційні. Директор "Кремнійполімеру" тоді й сам визнав, що наказав начальнику служби охорони здійснити напад та забрати матеріал. Комусь дуже не хотілося, аби країна дізналася – хто і як розкрадає державні активи. Але щось пішло не так.

Програму ми все одно видали в ефір. Компенсувати збитки нападники врешті відмовились. Зараз справа у суді. Головний підозрюваний – це нападник, начальник служби охорони.

Читайте також: Напад на журналіста в Херсоні: чоловік розповів подробиці про своїх кривдників і показав фото

А сам Володимир Чушенко поки лишень у статусі свідка, його пересування не обмежене. Цей чоловік ігнорує судові засідання. Очевидно в такий спосіб він хоче вийти сухим із води. Суддя вже наказав поліції примусово доставити його до зали суду. Але стражі порядку якось поверхнево поставились до цього завдання. Мовляв, прийшли за адресою проживання, двері закриті. То й пішли у своїх справах.


"Кремнійполімер"

Після ефіру нашої програми сам Чушенко з "Кремнійполімеру" був звільнений, така доля дісталася і начальнику служби охорони, який напав на наших журналістів. Але лише звільнення цих осіб – це не вирішення головної проблеми. Вони не хочуть відповідати за напад на журналістів. А головне – за розкрадання державного майна. Чушенко бачив, знав і керував усіма процесами на підприємстві. Він також є фігурантом у справі про схеми на "Кремнійполімері", які слухаються у запорізьких судах понад два роки.

Читайте також: Хто купує псевдожурналістам "корочки" і кого насправді треба вигнати з Верховної Ради

Своє завдання як журналісти ми виконали – ми розповіли і в деталях розклали схеми та учасників грабунку державного підприємства. Тепер ми вимагаємо від правоохоронців та суддів довести справу нападу на нашу знімальну групу до вироку. Якщо фігурант справи та свідок ігнорує судове засідання – його має розшукати та доставити до суду поліція, а не формально посилатися на зачинені двері.