"Вдарити" лимоном по COVID-19
Лимон понад 80 гривень за кілограм, імбир від 250 і вище, часник 150. І це не найвищі ціни на цю групу продуктів. Деякі супермаркети реалізують імбир за захмарними 700 гривень за кілограм. А ще до початку карантину його продавали від 75, лимони вартували майже 40, часник понад 80 гривень.
До теми Ціни на продукти: що подорожчало і чи винен карантин
На переконання економіста Олега Пендзина, ціни зросли передовсім через збільшення ажіотажного попиту.
Про шалені ціни на продукти, дивіться тут:
В українців періодично виникає ідея фікс щодо лікування COVID-19. Наприклад, раптом люди подумали, якщо змішати імбир з лимоном, а зверху все це сприснути часником – отримаємо ідеальний спосіб боротьби з COVID-19, але ж це маячня,
– переконує Олег Пендзин.
Оскільки у світі немає визначених ліків від COVID-19, то фактично застосовуються загальні методи лікування при гострих респіраторних захворюваннях. Українці ж звикли лікувати ГРВІ тим же лимоном чи часником, останні роки до цих народних антивірусних препаратів додався ще й донедавна екзотичний для наших країв корінь імбиру. Бажаючи захистити себе і родину від інфекції, українці побігли до магазинів та почали закуповувати кілограмами лимони, часник та імбир. Таким чином спровокувавши ажіотажний попит.
Рекомендуємо Ціни на продукти: які штрафи загрожують тим, хто наживається на українцях
"Продажі цих продуктів збільшились вдвічі, тому бізнес біжить і на міжнародному ринку шукає вільні партії. Проте вони йдуть не за довготерміновими контрактами тому значно дорожчі", – пояснює Олег Пендзин.
Підвищення цін на ці товари з одного боку спричинене як суттєвим збільшенням попиту, так і певним зростанням курсу долара.
Економіст Борис Кушнірук додає, що практично всі три позиції, окрім часнику, який у нас якісно не вирощують тому ми його експортуємо, – це імпорт. А через запровадження карантинних заходів логістика імпорту дещо ускладнилась.
Таке зростання цін неприємне, але очікуване. Інша справа, що деякі мережі на цьому хочуть нажитись. Неодноразово спостерігав як ціни на імбир чи лимони в різних торговельних мережах суттєво відрізняються. Це свідчить про націнку тих чи інших мереж,
– говорить Борис Кушнірук.
Ситуація з "антивірусною" трійкою врегулюється тоді, коли українці зрозуміють – їсти у великій кількості лимон та імбир окрім розладу шлунку нічого не дасть. Зникне ажіотажний попит і ціна піде вниз. Коли попит високий, а пропозиція низька, автоматично зростає ціна – це простий закон економіки.
Складна доставка імпорту
Щоправда, за останні тижні зросли в ціні не лише лимони, імбир та часник, а й більшість імпортних продуктів. Пояснюючи чому так сталось Олег Пендзин говорить, що наш імпортер – людина досвідчена, яка знає – рідній державі та НБУ довіряти не можна.
Скільки бізнес протримається при карантині / Інфографіка 24 каналу
Як пояснює економіст, щойно намітилась ситуація зі зростанням курсу, а Кабмін підготував зміни до державного бюджету з новим макроекономічним прогнозом, де поставив середньорічний курс – 29,5 гривень за долар, імпортери миттєво в ціну товару заклали нові валютні ризики. Таким чином, якщо на початку цього року імпортери в ціну товару заклали валютні ризики на рівні 27 гривень за долар, то сьогодні там всі 30. Ось і відповідь – чому імпорт здорожчав. Тобто це жодним чином не пов’язано зі зростанням вартості в країнах-виробниках цієї продукції. В країнах, де багато захворівших на COVID-19, багато підприємств працюють не на повну потужність, але довгострокові контракти все ж виконуються.
Зрозуміло, що весь імпорт стикається з курсовими і логістичними проблемами через карантин. Щодо питання доставки продуктів, то важко проводити перемовини, робити закупівлі, але про повну зупинку виробництва не йдеться, хоч певні проблеми і є,
– каже Борис Кушнірук.
Водночас, Україна невеликий споживач імпортних товарів. Справа в тому, що країни обмежують експорт самі по собі.
Читайте також Антикризовий закон: суд по відео, перевірки бізнесу і соцдопомога
"Не лише країни Євросоюзу, а й Білорусь вводять обмеження на продовольчий експорт, бо всі бояться, що не буде чим годувати своїх громадян. Кожна країна турбується передовсім про власних людей, яким потрібно мати що їсти", – резюмує Олег Пендзин.