ZAXID.NET розповідає, якими бувають укриття цивільного захисту, хто за них відповідальний, чи можна ховатися від ракет у підвалах багатоповерхівок та як змінюється мапа укриттів Львова.

Зверніть увагу Де розташовані укриття у Львові: карта

Які бувають укриття

В Україні фонд захисних споруд складається зі споруд трьох категорій: сховища цивільного захисту, протирадіаційні укриття та найпростіші укриття цивільного захисту для населення. Перші розташовані в промисловій зоні, на підприємствах і призначені виключно для працівників, які виходять на роботу під час загрози обстрілу. Протирадіаційних укриттів у Львові станом на початок лютого 2022 було лише 11, переважно – також на підприємствах.

Часто львів'яни обурюються тим, що біля їхніх домівок немає "справжніх бомбосховищ". Вони впевнено говорять про класи укриттів і перераховують обладнання, що в них має бути. Підвал, за їхніми словами, це потенційна "братська могила".

Так чи можна ховатися у підвалі

Насправді більшість населення має користуватися найпростішими укриттями цивільного захисту – це підвальні (або цокольні) приміщення будинків і споруди подвійного призначення – підземні паркінги і переходи. Головний критерій – близькість такого укриття. Добігти до сховку людина має менше, ніж за три хвилини.

Про те, що підвал може бути укриттям, ідеться у Главі 7 Кодексу цивільного захисту України. У такому просторі "можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від засобів ураження в особливий період".

"Підвальні приміщення існуючих житлових будинків, у тому числі панельних, можуть використовуватися як найпростіші укриття. При цьому вони ставляться на відповідний облік після комісійного складення акту огляду об'єкта", – відповіли фахівці ДП "Укрбуддержекспертиза" на запит ZAXID.NET.

Які критерії використовують для включення підвалу чи підземного паркінгу в перелік найпростіших укриттів? Відповідний порядок затверджений Кабінетом міністрів ще у березні 2017 року. Витяг із нього ZAXID.NET надали у відділі захисту населення і територій управління цивільного захисту ЛМР. У ньому ідеться, що "під час обстеження об'єктів рекомендовано враховувати вимоги щодо забезпечення захисту населення від таких небезпечних чинників надзвичайних ситуацій":

  • зовнішнього іонізуючого випромінювання;
  • дії повітряної ударної хвилі при застосуванні звичайних засобів ураження та побічної дії сучасної зброї масового ураження;
  • дії звичайних засобів ураження (стрілецької зброї, уламків ручних гранат, артилерійських боєприпасів та авіаційних бомб);
  • негативного впливу від інших будівель, споруд, інженерних мереж, руйнування (аварії) на яких може призвести до травмування або загибелі населення, що підлягає укриттю.

Чи захистить підвал в будинку від кулі з автомата чи уламків дрона або ракети? Так. І саме таким є призначення найпростішого укриття.

Якщо підвальне приміщення не відповідає усім вимогам, то комісія, яка проводила перевірку і до якої входять працівники ДСНС, добре ознайомлені з Кодексом цивільного захисту, складає акт, в якому зазначає, що допоможе споруді відповідати ним.

"За необхідності втручання в несучі конструкції будівлі, роботи повинні виконуватись спеціалізованими будівельними організаціями після розроблення у встановленому порядку відповідної проєктної документації", – застерігають в "Укрбуддержекспертизі".

Хто винен і що робити

У Львові ще перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну обстежили споруди, що можуть використовуватись як найпростіші укриття і нанесли їх на онлайн-мапу. Після численних скарг на непридатність приміщень, перевірок міськради і ДСНС деякі споруди виключили з переліку, а деякі – довели до ладу.

Та на Facebook-сторінці Гарячої лінії міста навіть через рік і вісім місяців після початку великої війни все ще трапляються скарги на захаращені чи затоплені укриття без світла, води і туалетів. Наприклад, у жовтні мешканці скаржились на сміття в укритті на вулиці Петлюри, у вересні – на площі Катедральній, у серпні – на стан укриття на вул. Лазаренка. Упродовж літа було кілька дописів про "атаку бліх" в укриттях на вул. Пасічній, Володимира Великого, Науковій.


Один з мешканців захаращив укриття на площі Катедральній / Фото зі сторінки Гарячої лінії Львова

У коментарях під цими дописами – "палає", а відповіді працівників Гарячої лінії – досить різні.

"Як повідомили в Галицькій РА, підвальне приміщення – найпростіше укриття, порушник прибрав", – ідеться у відповіді на скаргу про підвал на площі Катедральній, що захаращив один із мешканців.

"Як повідомили в ЛКП "Господар", працівниками ЛКП ЛОР "Профдезінсекція" проведено дезінсекцію у підвальних приміщеннях в будинку на вул. Пасічній", – це про літнє нашестя бліх.

"ЛКП просить мешканців привести свої підвальні комірки до належного стану та прибрати проходи від складених особистих речей та сміття (при укладенні угоди з ЛКП послугу з очищення підвальних приміщень мешканцями не включено). Підвальні комірки перебувають в користуванні мешканців, які повинні забезпечувати їх належний санітарний стан. Освітлення в укритті наявне з урахуванням передбаченого навантаження на електричну мережу відповідно до технічних умов ПраТ "Львівобленерго"", – ідеться у відповіді на скаргу про стан одного з укриттів на вул. Лазаренка.

Отже, перед тим, як нарікати на те, що міська влада не забезпечила вас "бомбосховищем", потрібно з'ясувати кілька речей:

  • Чи включене приміщення в перелік найпростіших укриттів?
  • На чиєму балансі воно перебуває, у якій власності?
  • Якщо відповідальне одне з ЛКП, то чи обслуговування цього приміщення оплачується мешканцями?

На обгрунтовані скарги на ЛКП реагує Гаряча лінія Львова. А якщо приміщенням має опікуватись ОСББ, тут мешканці будинку самі мають дати собі раду – об'єднатися і домовитися.


Мешканці скаржаться, що укриття на вул. Лазаренка не обладнане / Фото зі сторінки Гарячої лінії Львова

Так, підземні паркінги і підвали монолітно-каркасних новобудов або цегляних будинків із залізобетонним перекриттям мають значно надійнішу конструкцію, аніж радянські панельні будинки. Та велика частина львів'ян живе саме в останніх, тож вони мають вирішувати – чи максимально подбати про укриття у своєму підвалі і спробувати убезпечитись від можливих уламків і на випадок обвалу конструкцій, чи ризикувати життям у помешканні.

"Нелюдські умови"

Багато претензій містяни висловлюють через невідповідність укриттів нормам. Вони нагадують, що в споруді цивільного захисту мають бути вентиляція, світло, вода, туалет, аптечка, запас їжі тривалого зберігання, зв'язок, щонайменше два виходи.

Останнє – справді найважливіше. Якщо у випадку прямого влучання ракети в будинок його перекриття обваляться, додаткові виходи допоможуть швидше евакуюватися. У Львові по два виходи мають близько 70% найпростіших укриттів, за даними управління цивільного захисту ЛМР. У деяких мешканці шукають можливості самостійно облаштувати другий вихід – десь прибрати набудовані сусідами перегородки, десь – використовують вікно. Лише "у разі планування укриття у споруді подвійного призначення або найпростішому укритті місткістю менше 20 осіб у ньому допускається наявність одного входу", говорять документи.


Мешканці встановили в підвалі лавки, а в якості другого виходу мають вікно / Фото зі сторінки Гарячої лінії Львова

Якщо мешканці звинувачують місцеву владу в тому, що в укритті немає туалету, то законодавство передбачає такий варіант: "за відсутності в об'єктах водопостачання і каналізації вони повинні мати окремі приміщення для встановлення виносних баків для нечистот". Тобто два відра, кілька ліхтариків і ємності з чистою водою в найпростішому укритті роблять його придатним для використання.

А якщо радіаційна загроза? На такий випадок теж не конче будувати спеціальне укриття з нуля.

"Необхідні захисні властивості забезпечують об'єкти зі стінами 2-2,5 цеглини завтовшки або з цільних залізобетонних конструкцій (блоків, панелей) товщиною від 56 см. Відповідні захисні властивості також забезпечує шар ґрунту товщиною 67-78 см. Можливе збільшення захисних властивостей шляхом обкладення їх мішками з ґрунтом (піском), насипання земляного обвалування", – кажуть нормативні акти.

Про що мешканці можуть забувати, але не варто: в найпростішому укритті мають бути штикові лопати, ломи, сокири, пилки-ножівки. Це потрібно на випадок прямого влучання і обвалу конструкцій будинку. Обов'язково в укритті має бути і кілька вогнегасників.

І про місткість. Якщо вам здається, що в укритті тісно, то місткість найпростіших укриттів вираховується з розрахунку 0,6 м2 площі основних приміщень на одну людину. За можливості розміщення двоярусних нар площу може бути зменшено до 0,5 м2 на одну людину, при триярусному – до 0,4 м2. Війна ще ні для кого не була комфортною.

Що робить місто

У грудні 2022 року у Львові ухвалили програму, в якій ідеться про відновлення укриттів цивільного захисту радянського періоду. Більшість з них розташовані в центральних районах Львова. Відповідно до програми, у Львові мають відновити та облаштувати 10 укриттів , що були занедбані. У вересні у Львові вже відновили укриття на Святоюрській горі біля Цирку, що може вмістити до 300 людей. У листопаді відкриють укриття на вул. Похилій, де зможе поміститися 200 людей.

Також ще цього року місто планує відремонтувати укриття на вул. Теліги, вул. Шевченка та вул. Солодовій. У міськраді кажуть, що подальші темпи відновлення укриттів залежатимуть від того, чи будуть в бюджеті міста реальні гроші.

Окрім того, цьогоріч на облаштування укриттів у львівських школах витратили 10 млн грн. Учні всіх 127 закладів загальної середньої освіти навчаються в безпечних умовах.


Укриття в одній зі шкіл Львова / Фото НУШ

Чи закривати двері в укриття

Ще одне питання, за яке ледь не б'ються у соцмережах, стосується "режиму роботи" укриття: чи мають двері бути відчиненими цілодобово, чи хтось має відкривати їх лише під час тривоги.

У липні, після ракетної атаки росіян на Львів, коли постраждали мешканці багатоквартирного житлового будинку на вул. Стрийській, міська комісія ТЕБ і НС заборонила зачиняти двері в укриття, щоб мешканці мали цілодобовий доступ до них. До цього при вході в укриття була контактна інформація людини, в якої зберігаються ключі від укриття, та часом мешканці скаржились, що контакти недійсні, зазначена людина виїхала або просто не хоче прийти і відчинити двері. Попри міське розпорядження, зараз можна побачити, що укриття все ж зачиняють, щоб там не смітили чи щось не вкрали.

У вересні у відновленому укритті біля Цирку міськрада встановила автоматичні двері у сховищі, що відчиняються, щойно вмикається сигнал повітряної тривоги. Та глобально це проблеми не вирішує.

Львівський айтівець і дослідних підземель Андрій Риштун у своєму блозі публікує фото покинутих споруд цивільного захисту, спонукаючи міську владу згадати про них та відновити. Також він пропонує вирішення суперечки про двері в укриття.

"У місті є величезна кількість екіпажів Державної служби охорони – на кожен квадратний кілометр по машині. Викликів зазвичай мало, і вони особливо не мають роботи. Можна поставити на двері в укриття їхні датчики – якщо такий спрацьовує під час повітряної тривоги, то все зрозуміло. Якщо спокійно, але датчик спрацював, то за 5 хвилин можна перевірити, що відбувається. Любителі випити алкоголю в укритті скоро зрозуміють, що не вдасться", – вважає Андрій Риштун.

Про відповідальність

Під дописами про укриття на Гарячій лінії міста найчастіше львів'яни діляться на три табори: ті, хто питає "За що ми платимо комунальникам?", ті, хто об'єднується з сусідами і облаштовує умови для комфортного перебування в укритті, і ті, хто ніде не ховається, "бо то ще більш небезпечно".

"З початком повномасштабної війни працівники ЛКП вичистили підвал (скоріше навіть таки бомбосховище, бо воно було побудоване саме з такою метою у "сталінках"). І через деякий час мешканці знову його захламили, залили, світло зникло. Зайти страшно", – коментує один з дописів на Facebook-сторінці Гарячої лінії користувачка Людмила Лабазевич.

"У нашому ОСББ є туалет в укритті, та і багатьох будинках ОСББ також є. Їжа довготривалого зберігання, резервуари для технічної води, запас питної води,аптечки, вогнегасники, маски захисні, пледи, Wi-Fi, буржуйка, генератор, павербанки, акумоляторні світильники тощо. За стільки часу добряче приготували своє укриття", – коментує один з дописів на Гарячій лінії користувач Тарас Колодій.


Мешканці підготували своє укриття до використання / Фото зі сторінки Гарячої лінії Львова

Отже, як би важко і страшно це не було, але відповідальність за своє життя і життя наших дітей ми маємо брати, у першу чергу, на себе. А це означає зробити вибір, чи лишитися у квартирі на останньому поверсі, бо укриття в будинку не "лакшері", чи запросити експерта для обстеження, коли немає довіри до ЛМР і ДСНС, чи створити в укритті бажані умови самостійно, чи знайти винного в порушеннях і домогтися виправлення ситуації, чи контролювати дії влади. І саме це, до речі, відрізняє демократичне громадянське суспільство, яким ми є, від "совкового".