Державний архів Служби безпеки України зберігає коробки з документами. Вони набагато цінніші, ніж здаються на перший погляд, бо доводять злочини радянської влади у роки репресій.
Читайте також: Роковини депортації: чорна сторінка кримськотатарського народу
В архівах сотні тисяч сфабрикованих СРСР справ. Ті папірці давали дозвіл знищувати духівництво, селян, робітників та інтелігенцію. Їх розстрілювали, кидали до в'язниць, відправляли у заслання та насильно утримували у психлікарнях. Вироки так званим "ворогам народу" виносили спеціально створені позасудові органи – "двійки" і "трійки".
Директор державного архіву Андрій Когут зазначив, що до розвалу Союзу до архівних документів не можна було отримати доступу. Проте вже у 2015 році, після прийняття законів про декомунізацію, всі охочі могли переглянути та прочитати їх.
Архів СБУ перебуває у вільному доступі
Зазвичай цим користуються історики, а також родичі репресованих. Майже через століття вони нарешті можуть з'ясувати, що насправді трапилося з їх родичами. Для цього лише потрібно надіслати запит.
Справи та документи про репресованих зберігаються фактично за місцем репресій. Тобто тут, у Києві, зберігаються документи на тих, хто був репресований у Києві та області, а також на тих осіб, які є унікальними, або надзвичайно цікавими для істориків,
– повідомив Андрій Когут.
У архіві СБУ журналістка Марічка Жук знаходить відомості про дідуся-упівця Андрія Лопушанського. Вона вже не перший рік по клаптиках збирає інформацію про нього.
Він був у підпіллі. На посту у командира Золочівського проводу. Загинув у березні 1949 року, це було в межах агентурної справи "Яма". Прабабця мені розповідала, як її підвели до колодязя, в якому було п'ять тіл: це був дідусь і його чотири охоронці. У бабусі запитали чи це її син. Вона його впізнала, але сказала "ні". У такий спосіб прабабця врятувала всю родину,
– сказала журналістка.
Також вона додала, що матеріали справ дуже важливі для неї, бо вдалося вперше доторкнутися до того, що знаходила в книжках.
Справи та документи про репресованих зберігаються фактично за місцем репресій
Нагадаємо, початок масовим репресіям поклав ще Ленін. У 1918 році вийшов документ, який легалізував злочини більшовиків. Декрет "про червоний терор" буквально закликав знищувати класових ворогів. Проте найбільше жахіть українці пережили за часів "великого терору" наприкінці 30-х. А вщухли репресії лише після смерті Сталіна.
Тут у нас зберігаються протоколи "великого терору" за 1938 рік, у Донецькій області зі 105 осіб 88 розстріляно, решта відправлені в табори,
– наголосив директор архіву.
І таких журналів з актами про виконання розстрілів у архівах сотні. Число жертв політичних репресій шокує. Лише за два роки, коли НКВС очолював Микола Єжов, розстріляли понад 700 тисяч людей. Інформацію про них нащадки збирають досі. З 2015 року Державний архів СБУ відвідало понад 13 тисяч українців.