Вибір дати святкування
Зазвичай, якщо в історії немає точної дати з документом про створення армії чи флоту, то урочистим днем вважається перше бойове хрещення. У Незалежній Україні вперше офіційно про Військово-Морські Сили (ВМС) заговорили ще 24 серпня 1991 року в постанові Верховної Ради "Про військові формування в Україні". Вже невдовзі – 18 січня 1992 року – військовослужбовці 3-ї школи водолазів ЧФ першими прийняли Присягу на вірність народові України. 26 січня до них приєдналися і 17 бригада кораблів охорони водного району Кримської військово-морської бази. Однак жодна з цих подій не має відношення до встановлення сьогоднішнього офіційного свята.
Уперше День ВМС України був святково відзначений 1 серпня 1997 року. У цей день на колишніх кораблях Чорноморського флоту ВМФ СРСР, що перейшли до складу ВМС, було урочисто піднято військово-морські прапори України. Запровадили це свято на прохання Військової Ради Військово-Морських Сил на честь перших широкомасштабних навчань українського військового флоту, які відбулися в період з 30 липня до 1 серпня 1996 року. Тоді на виконання навчальних завдань в море вийшли 14 бойових кораблів і суден забезпечення ВМС України – фрегат "Гетьман Сагайдачний", великий десантний корабель "Костянтин Ольшанський" з десантом морської піхоти на борту, корвети "Луцьк", "Вінниця", "Чернігів" та "Хмельницький", ракетний катер "Каховка", розвідувальний корабель "Сімферополь" та судна забезпечення. Всього в навчаннях взяло участь майже 2,5 тисяч військових моряків. Заключна фаза навчань відбулася 1 серпня в присутності і під керівництвом президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних сил України Леоніда Кучми. Після завершення навчань було проведено парад кораблів ВМС на зовнішньому рейді Севастопольської бухти. Саме 1 серпня на фрегаті "Гетьман Сагайдачний" і був піднятий президентський штандарт під час перебування Леоніда Кучми на кораблі.
Підняття українського прапора на одному з кораблів ВМС
Читайте також: Кучма розповів, для чого Росії зруйнований Донбас
День ВМС 1 серпня щорічно відзначався у Військово-Морських Силах України до 2005 року. Однак така дата не влаштовувала військових моряків, адже святкування випадало на будні дні. Окрім того, вони відбувалося після святкових заходів Військово-морських сил РФ, чиї кораблі також базувалися у Севастополі. Тож президент Віктор Ющенко у 2006 році переніс це свято на першу неділю липня. Та вже у 2008 році скасував День Військово-Морських Сил, запровадивши День Флоту. Дату залишив ту ж – перша неділя липня.
Наступний президент – Віктор Янукович – теж вирішив змінити дату святкування. І своїм указом у 2011 році переніс святкування Дня флоту на останню неділю липня. Так українці почали відзначати свято разом з російськими військовими моряками.
Та вже в 2015 році президент Петро Порошенко видав указ про відзначення Дня Військово-Морських Сил. І обрав дату – перша неділя липня, яка в 2017 році припала на 2 липня. Так українці знову почали відзначати це свято окремо від країни-агресора.
Перша морська війна між Україною та Росією
Попри те, що Україна до 2014 року не мала жодних воєн на своїй території, військові сутички все ж таки мали місце. В тому числі і з застосуванням ВМС.
21 липня 1992 року першим кораблем, який увійшов до складу ВМСУ й одразу ж після цього пройшов бойове хрещення, позаяк був обстріляний тоді російським десантним судном, став сторожовик (а за міжнародною морською термінологією – фрегат) СКР-112 на чолі з капітан-лейтенантом Сергієм Настенком, пише "Історична правда".
Стріляли по сторожовику з носових 30-міліметрових артилерійських установок малого десантного корабля на повітряній подушці МДК-184, який теж входив до складу Чорноморського флоту. І якби влучили в СКР-112, на якому було 40 тонн вибухових речовин, то розірвали б його на друзки разом з усім 96-особовим екіпажем цього корабля – вісьмома офіцерами, шістьма мічманами, 27-ма старшинами та 55-ма матросами.
МДК-184 й ризикував викликати на себе у відповідь вогонь двох універсальних артилерійських установок АК-729 – спарених 76-міліметрових гармат із боєкомплектом у 1400 снарядів, розміщених в кінцевій частині корпусу СКР-112.
Фрегат СКР-112
Незважаючи на це, той був атакований, окрім МДК-184, ще й малим протичовновим кораблем МПК-93 та ракетним катером на підводних крилах РК-260 із того ж ЧФ. Обидва неодноразово перетинали курс сторожовика й скидали швартові кінці, аби, намотавши їх на гвинти СКР-112, зупинити його навіть після того, як із нього передали радіоповідомлення: "Іду під Державним Прапором України. Знаходжуся в територіальних водах України. Уся відповідальність за можливі наслідки лягає на вас".
Однак його атакував ще й сторожовик ЧФ "Разительний", на якому в повній готовності стояла група захоплення – озброєні морські піхотинці. Перед абордажем він ще й намагався протаранити гвинти і рульовий пристрій СКР-112.
А в цей час над тим кружляли два гідролітаки Бе-12, чиї пілоти отримали наказ імітувати торпедну атаку по СКР-112. Та позаяк командування ЧФ проігнорувало прохання командира цієї авіаланки повторити той наказ при включеному магнітофоні, бо льотчик побоювався особистої відповідальності за провокацію проти сторожовика, озброєного артустановками, то атака на СКР-112 із повітря не відбулася.
До того ж, невдовзі гідролітаки від сторожовика відігнав його "ангел-охоронець" – винищувач Су-27, пілот якого присягав на вірність народу України. Відгукнувшись на виклик командування Одеського військового округу рятувати сторожовик від розстрілу чи абордажа, пілот Су-27 стартував з аеродрома Бельбек у Криму навіть попри те, що командування ЧФ направило на злітні смуги летовища ракетну установку "Град".
На допомогу СКР-112 вийшли й дислоковані в Балаклаві та Одеси прикордонні кораблі, чиї екіпажі теж присягнули на вірність народу України. Ескортуючи СКР-112, вони перервали спробу гідрографічного катера ЧФ закрити сторожовику вхід в Одесу, де той, відірвавшись нарешті від переслідування завдяки вдалому маневруванню, щасливій випадковості, винищувачу Су-27 та прикордонникам, благополучно відшвартувався.
Але на цьому скандали навколо СКР-112 не завершилася. Перейшовши на бік України, він був перейменований на "U-132", а 1997 року – розібраний на металобрухт. І ніхто з екіпажу фрагата не був представлений до нагород.
Читайте також: Атака Росії з боку Чорного моря: думка адмірала
Ще до цього першим кораблем на Чорному морі, який в роки Незалежності підняв український державний прапор, був морський тральщик "Сигнальщик". 28 червня 1992 року екіпаж тральщика під командуванням капітана 3 рангу Теймура Сулейманова, протестуючи проти прийняття присяги на вірність СНД, присягнув замість цього українському народові і першим на флоті підняв прапор України. До 1991 року командиром тральщика був капітан-лейтенант Ігор Тенюх, однак за свої політичні погляди останній був відсторонений від посади командира корабля. Саме він з 27 лютого по 25 березня 2014 виконував обов'язки міністра оборони України.
1 липня вийшов наказ міністра оборони України про внесення морського тральщика до корабельного складу ВМС України, однак екіпаж "Сигнальника" в цей час вже був розформований, а на корабель командування Чорноморського флоту переклало іншу, "благонадійну" команду. Велика частина старої команди тральщика прийшла до організаційної групи Військово-морських Сил України, де вони були зараховані на українську службу. Частина людей увійшла до складу екіпажу фрегата "Гетьман Сагайдачний", що готувався до спуску на воду.
Тральщик, не зважаючи на наказ міністра оборони, Україні переданий так і не був, а в 1994 році він був виведений із складу флоту.
Тральщик "Сигнальщик"
Читайте також: Російський корабель намагався захопити український рятувальний катер: опубліковано відео
Захоплення Росією українських кораблів під час анексії Криму
У результаті окупації Криму військами Росії, в ніч на 6 березня 2014 року великий десантний корабель "Костянтин Ольшанський" разом з шістьма бойовими кораблями ВМС України був заблокований в озері Донузлав. Для цього окупантами на виході з бухти Донузлав було затоплено два російські кораблі "Очаков" і "Шахтёр", 7 березня було затоплено ще одне судно, а 13 березня було затоплено четверте списане судно. Таким чином було створено барикаду, що заблокувала вихід з бухти кораблям Військово-Морських Сил України.
20 березня російські військові висунули ультиматум українським військовим про перехід на бік Росії.
Екіпаж корабля "Костянтин Ольшанський" був одним із тих, хто відмовився виконати цей ультиматум, залишившись вірними присязі. 21 березня екіпаж став тримати кругову оборону разом із іншим кораблем ВМС України – тральщиком "Черкаси". 24 березня більша частина екіпажу залишила корабель, не перейшовши на бік Росії. На кораблі залишилось 20 військових, які, за повідомленням командира корабля, "мають стояти до кінця". 24 березня близько 200 російських штурмовиків з використанням гранат та автоматичної зброї захопили корабель "Костянтин Ольшанський".
У той же час морський тральщик "Чекркаси" 21 березня здійснив спробу вирватися з Донузлава під пісню "Врагу не сдаётся наш гордый „Варяг“". Проте спроба була невдалою і корабель став на якір, щоб не сісти на мілину. Після цього корабель став тримати кругову оборону.
23 березня екіпаж здійснив повторну спробу прорвати блокаду. Корабель спробував пройти поміж двох затоплених російських кораблів. "Черкасам" це майже вдалося, однак до них підійшов російський катер і вдарив у бік. Після цього носова частина "Черкас" опинилася на мілині.
24 березня після захоплення російськими військовими корабля "Костянтин Ольшанський", "Черкаси" залишався єдиним військовим кораблем на Донузлаві під українським прапором. 25 березня ввечері російські військові захопили корабель. Штурм здійснювався за допомогою двох вертольотів Мі-35 та трьох швидкісних катерів. Він тривав понад дві години.
Читайте також: Українські військові моряки прийдуть до Криму та повернуть його Україні, – Парубій
Рейдовий тральщик "Генічеськ" теж був заблокований у озері Донузлав. 23 березня він намагався прорватись із заблокованої бухти. Та вже на наступний день – 24 березня – був захоплений, а на ньому був піднятий прапор Росії. 20 травня цього ж року рейдовий тральщик без прапорів опізнавання був виведений російськими буксирами із Донузлава для передачі українській стороні за межами 12-мильної зони і подальшого його буксирування в Одесу. В данний час корабель базується в Очакові.
Тральщик "Генічеськ"
Втрата кораблів після анексії Криму
Після захоплення Криму у 2014 році Росія встановила свій триколор на 51 український корабель, в тому числі і на єдиний підводний човен "Запоріжжя". Зі списку кораблів ВМС України на початках вдалося залишити в себе 10 кораблів: фрегат "Гетьман Сагайдачний", артилерійський катер "Скадовськ", розвідувальний корабель "Переяслав", водолазне судно "Нетішин", суховантажна баржа "Сватове", катери "Володимир-Волинський", "Південний", АК-01 та АК-02, протидиверсійний катер "Гола Пристань".
Згодом частину із захоплених кораблів Україні вдалося повернути. Загалом Україна втратила близько 70% корабельного складу внаслідок окупації Криму Російською Федерацією, у тому числі у тому числі 11 бойових кораблів і катерів. Серед них і великий десантний корабель "Костянтин Ольшанський", а також корвети "Тернопіль" та "Луцьк", які використовують як "донорів" для російської техніки.
Читайте також: Скільки українських суден привласнила Росія після анексії Криму