Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Державні рецепти успішного розпилу грошей: страшний сон протезної галузі

      719
      Як українські чиновники організовують оборудки, аби підзаробити на протезуванні ветеранів
      Як українські чиновники організовують оборудки, аби підзаробити на протезуванні ветеранів / Фото з відкритих джерел

      За тим, як українські чиновники організовують оборудки, аби підзаробити на протезуванні ветеранів, 24 канал стежить давно. Сьогодні ми розкажемо, як такі схеми вміють організовувати у Києві.

      Одне з наших джерел зі світу протезування детально розписало нам, як була організована одна із найсвіжіших схем із розпилу коштів, які мали піти на забезпечення українців (в тому числі – і ветеранів) із інвалідністю спеціальними засобами реабілітації.

      Читайте також: Рецепти успіху від Мінсоцполітики: як грамотно розпилити більше 150 мільйонів

      Одразу попередимо: редакція 24 каналу готова надати можливість висловити свою позицію всім, кого підозрюють у причетності до цих схем.

      Далі ж – просто наведемо розбір нашого автора, анонімність якого, поки що, ми вирішили зберегти:


      Київське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство, про яке сьогодні піде мова

      "В Україні працює 93 підприємства, які забезпечують людей з інвалідністю необхідними засобами реабілітації. З них 12 – належать державі. Найбільшим – можна навіть сказати тим, навколо якого закручена вся система протезної галузі, – є Київське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство. Київське КЕПОП, якщо скорочено.

      Фігуранти оборудки

      Не секрет, що в Україні триває приватизація державних підприємств. Протезні заводи теж є у списку на приватизацію до 2020 року. Зараз продається більш "вагоме" майно, ніж яким володіють протезні підприємства. Але поступово черга дійде і до них. Минулого разу така приватизація перетворилась на перерозподіл майна та грошей. Зараз є надія уникнути більшості ризиків. Але є нюанси.

      Уявіть, що ви – інвестор. За яку фірму ви заплатите більше: за успішну та прибуткову чи за ту, у якої купа боргів? Думаю, відповідь очевидна. У нашій історії із протезними заводами так само виникає необхідність у прописанні серйозних інвестиційних зобов’язань. Оскільки всі заводи розташовані в центрі великих міст, то рано чи пізно знаходяться люди, які думають, а чи не простіше їх знести та побудувати ТРЦ?

      Наприклад, Київський КЕПОП знаходиться у центрі туристичного Подолу. Тут потенційно маємо на чому заробити: вивід оборотних коштів; зниження вартості заводу для подальшої покупки через афілійованих осіб або замовників; перепрофілювання бізнесу на більш дохідний.

      З цією метою директори державних заводів відкривають на близьких осіб приватні фірми та перенаправляють потік клієнтів туди. Ще можна використовувати виробничі потужності державного заводу для виконання приватних замовлень; списувати гроші на поточний ремонт і таке інше.

      Зрозуміло, для такої делікатної роботи мусимо або ставити зручну людину, або брати гроші за посаду наперед. І як зручно, що директори призначаються державним секретарем та міністром напряму. Без конкурсу. Без думки колективу або відгуків людей. Без оцінки професійних якостей.

      Керівники КЕПОП

      Наприклад, КЕПОП з 31 серпня 2012 року керує Сергій Страшний. За рік після його призначення було створене ТОВ "Приватне київське протезно-ортопедичне підприємство".

      Керівники ТОВ "Приватне київське протезно-ортопедичне підприємство"

      Засновники ТОВ "Приватне київське протезно-ортопедичне підприємство"

      З кінця минулого року ним керує Анатолій Солодко. Також у списку засновників з часткою у 25% від величезного статутного капіталу у 2000 грн ми можемо побачити Олену Солодко – мати керівника, яка також керує кафе "Фролівське" при Київському КЕПОП у центрі туристичного Подолу. Це нам доводить зв’язок приватної фірми з діючим директором КЕПОП.

      Історія оборудки

      За даними сервісу spending.gov.ua цього року приватне протезне підприємство отримало більше 2,7 мільйона гривень, минулого року – більше 17,6 мільйона. Тим часом, КЕПОП за поточний рік заробив 16,4 мільйона гривень, а минулого – 51,5 мільйона.

      Цікаво, що приватній фірмі у 2018 році з державного бюджету було перераховано приблизно 10% прибутку. Решта – були отримані із столичного бюджету – з Департаменту соціальної політики Києва. Це – 15 мільйонів 884 тисяч гривень. Тобто, 90% бізнесу приватної компанії Страшного тримається на київській програмі "Турбота", а не на коштах національного бюджету.

      Давайте проаналізуємо – яка ж частка коштів місцевого бюджету у долі державного підприємства.

      2018 рік: КЕПОП з програми "Турбота" отримав 719 тисяч гривень. Це на 15 мільйонів 165 тисяч менше за отриману приватним підприємством суму за аналогічний період. Тобто, державне підприємство отримало з київського бюджету лише 0,01% тих грошей, які виділили приватному підприємству Страшного.

      2019 рік: КЕПОП з програми "Турбота" отримав 259 тисяч гривень. Або лише 0,02% тих грошей, які виділили приватному підприємству Страшного.

      За 2019 рік приватне підприємство отримало від КМДА лише трохи менше 700 тисяч гривень.

      Чому так впали перерахунки з Департаменту соціальної політики до приватного підприємства Сергія Страшного? Причин декілька:

      1. Основна маса грошей перераховується у другій половині року. Це – особливості бюджетного планування та бюрократичних процедур. Зрештою, великі суму грошей зручніше перераховувати в останні місяці року, щоби уникнути надто прискіпливих перевірок.
      2. До 14 травня 2019 року департамент очолював Юрій Крикунов. Якого мер Кличко звільнив за порушення тендерного законодавства. Крикунов взагалі прославився умінням заробляти на будь-яких бюджетних програмах через таких бізнес-партнерів як Сергій Страшний. Саме тому при відставці чиновника припинився і бізнес.

      Замість висновку. Контракт із державою у Страшного закінчується 14 червня поточного року. Потім його потрібно буде або продовжити, або призначити нового директора. Хотілося б закликати міністра соціальної політики Андрія Реву та державного секретаря Мінсоцу Віктора Іванкевича все ж не продовжувати контракт особі, пов’язаній з бюджетними оборудками. А в ідеалі – запровадити прозорий конкурс на посаду директорів державних підприємств. ДумайТе".

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук