Аби знешкодити терористів один із бійців вдав із себе сепаратиста і віддав їм зброю.
До цього на одній з висот бійці отримали сигнал, що до них висувається група спецназу, яка має працювати у визначеному секторі. Миколаївські десантники мали забезпечити прохід до них і нетривалий відпочинок.
"Хлопці почули завдання, зрозуміли все правильно, розподілили, хто стоїть в певних секторах, спостерігає в певному напрямку. Тим часом поруч з'являється група людей, яка вела себе дуже впевнено, спокійно. У всіх одразу виникло запитання "Хто це такі?". Настільки впевнено йдуть, спокійно, причому в напрямку наших військових. Зброя у кожного, у кого на плечі, у кого на шиї висить, спокійно пересуваються колоною по одному. І не можемо зрозуміти: начебто поруч має бути сектор, у який сказали, вони повинні вийти, тобто не те, що там в протилежному, а поруч. Але в той же час, хлопці йдуть спокійно і поводяться адекватно, ніби наші. І офіцер один спускається, бере на себе, скажімо так, ініціативу, каже "Я зараз пройду, перевірю" і спускається до них.
До речі, оскільки десантників дуже бомбили, то в них згорів майже увесь одяг. І ось він був у камуфляжі британському, майка зелена, вже практично вицвіла, місцями прогоріла, плюс зарослий, хоча хлопцеві 26 років, а виглядав він доросліше... І, виходить, він спускається трохи нижче до них, щоб подивитися, і коли вже підійшов близько, на відстані 20-30 метрів, помітив у них георгіївські стрічки. Він одразу зорієнтувався і сказав "Там ті гади стоять", а вони кажуть йому "Так, ми знаємо, що гади, а твоя стрічечка де?". А він каже "Та ось ці гади у мене її зірвали, коли була рукопашка", а вони йому — "Ну йди, до наших проходь, зброю тільки давай". Він дає автомат спочатку. Стояло три людини — двоє: один командир підрозділу, було видно, що це досвідчена грамотна людина, якій поза 35 років, другий молодший був, може, який його заступник. Вони спостерігали весь час за нашими позиціями. І стояв, ви не повірите, священик зі снайперською гвинтівкою, а в іншій тримає автомат десантника. Офіцер розуміє, що треба якось дати знак своїм і каже "О, у мене ще граната є", дістає гранату і йому в ніс б'є. Одразу смикає чеку, кидає її і починає вниз скочуватися з гори, —
розповів військовий.
Після сигналу бійці 79-ї бригади відкрили вогонь, внаслідок чого угрупування було практично знищене. Найприкріше і найжахливіше, що там дуже багато хлопців молодих від 20 до 27 років, які вели себе неадекватно, як обкурені.