Військовополонений Сергій Глондар

Понад 1700 днів полону і донька, яка жодного разу ще не бачила батька. Історія військовослужбовця, який залишається у тюрмах бойовиків вже п'ятий рік, вражає.

Читайте також: Окупанти випустили з кримського СІЗО в'язня, зіпсувавши його український паспорт: фото

Сестра військовополоненого Людмила Глондар перечитує останнього листа, який вона отримала від брата з полону. "Я ніколи навіть уявити не міг, що листування з рідними, у наш час буде таким жаданим", – написав Сергій. Це був його останній лист – вже понад рік листи від нього не приходять.

Спецпризначенець Сергій Глондар був відряджений до зони АТО у 2014 році. У лютому 2015 супроводжував колону з пораненими бійцями, яка виходила з Дебальцевого через "дорогу життя". Але на виході на військових чекала засідка терористів.Разом з побратимом Олександром Коріньковим Сергій він потрапив у полон.

Мамі зателефонували і сказали, що його взяли у полон. Вони дали йому трубку і він сказав: "Алло, мам, це я і я живий",
– згадала сестра полоненого Сергія Глондаря.

Вдома на Сергія чекала дружина та маленька донька. 16 лютого 2015, у день коли Сергій потрапив у полон, дружина Катерина намагалася додзвонитися до нього, аби сповістити радісну звістку – вона вагітна вдруге.


Діти чекають на батька вдома

З того часу родина по крихтах збирає інформацію про Сергія з відео російських пропагандистів. Жодної зустрічі, остання телефонна розмова – у 2016, останній лист – рік тому. За весь час Сергій Глондар та Олександр Коріньков пройшли від підвалів Донецького СБУ до колонії в Макіївці.

Вони були відразу у будівлі донецького СБУ, потім дуже довгий час перебували у Макіївській колонії, потім вони були у донецькому СІЗО №5, і от зараз же вони перебувають у 32 СІЗО в Макіївці,
– сказала Людмила.

У рідному Кропивницькому та у Києві за ці роки пройшла низка акцій на підтримку полонених. Рідні та волонтери десятки разів зверталися за допомогою до адміністрації президента та СБУ. У владних кабінетах обіцяли, що обов'язково звільнять хлопців. І от у грудні 2017 з'явилася надія – Сергій у списку на обмін. Однак в останню мить представники ОРДЛО Глоднара зі списку виключили. Проте рідні не здаються.


У Кропивнийцькому та Києві пройшли декілька акцій на підтримку полонених

На Сергія вдома чекає мама, дружина і двоє маленьких зайченят. Анютка, та що менша, яка народилася, коли він був уже у полоні, то вона взагалі не бачачи його, не знаючи, вона чітко розуміє, що в неї є тато і що він приїде і вона буде жити з ним,
– додала сестра військовополоненого.

Сьогодні увага рідних Сергія прикута до Мінського процесу, адже саме там вирішують долю полонених. Родина Сергія вірить, що він скоро повернеться додому.