Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Діти сподіваються побачити батька вдома: зворушлива історія полоненого українця

      227 людей – і це лише офіційна цифра СБУ. Саме стільки людей перебувають у полоні на Донбасі. 24 канал підготував серію сюжетів, аби нагадати, що за сухими цифрами – живі люди.

      Військовополонений Сергій Глондар

      Понад 1700 днів полону і донька, яка жодного разу ще не бачила батька. Історія військовослужбовця, який залишається у тюрмах бойовиків вже п'ятий рік, вражає.

      Читайте також: Окупанти випустили з кримського СІЗО в'язня, зіпсувавши його український паспорт: фото

      Сестра військовополоненого Людмила Глондар перечитує останнього листа, який вона отримала від брата з полону. "Я ніколи навіть уявити не міг, що листування з рідними, у наш час буде таким жаданим", – написав Сергій. Це був його останній лист – вже понад рік листи від нього не приходять.

      Спецпризначенець Сергій Глондар був відряджений до зони АТО у 2014 році. У лютому 2015 супроводжував колону з пораненими бійцями, яка виходила з Дебальцевого через "дорогу життя". Але на виході на військових чекала засідка терористів.Разом з побратимом Олександром Коріньковим Сергій він потрапив у полон.

      Мамі зателефонували і сказали, що його взяли у полон. Вони дали йому трубку і він сказав: "Алло, мам, це я і я живий",
      – згадала сестра полоненого Сергія Глондаря.

      Вдома на Сергія чекала дружина та маленька донька. 16 лютого 2015, у день коли Сергій потрапив у полон, дружина Катерина намагалася додзвонитися до нього, аби сповістити радісну звістку – вона вагітна вдруге.


      Діти чекають на батька вдома

      З того часу родина по крихтах збирає інформацію про Сергія з відео російських пропагандистів. Жодної зустрічі, остання телефонна розмова – у 2016, останній лист – рік тому. За весь час Сергій Глондар та Олександр Коріньков пройшли від підвалів Донецького СБУ до колонії в Макіївці.

      Вони були відразу у будівлі донецького СБУ, потім дуже довгий час перебували у Макіївській колонії, потім вони були у донецькому СІЗО №5, і от зараз же вони перебувають у 32 СІЗО в Макіївці,
      – сказала Людмила.

      У рідному Кропивницькому та у Києві за ці роки пройшла низка акцій на підтримку полонених. Рідні та волонтери десятки разів зверталися за допомогою до адміністрації президента та СБУ. У владних кабінетах обіцяли, що обов'язково звільнять хлопців. І от у грудні 2017 з'явилася надія – Сергій у списку на обмін. Однак в останню мить представники ОРДЛО Глоднара зі списку виключили. Проте рідні не здаються.


      У Кропивнийцькому та Києві пройшли декілька акцій на підтримку полонених

      На Сергія вдома чекає мама, дружина і двоє маленьких зайченят. Анютка, та що менша, яка народилася, коли він був уже у полоні, то вона взагалі не бачачи його, не знаючи, вона чітко розуміє, що в неї є тато і що він приїде і вона буде жити з ним,
      – додала сестра військовополоненого.

      Сьогодні увага рідних Сергія прикута до Мінського процесу, адже саме там вирішують долю полонених. Родина Сергія вірить, що він скоро повернеться додому.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук