Для чого Росія провокує продовольчу кризу в світі

Російські (і білоруські) державні ЗМІ активно підхопили тему, іноді доходячи до заяв про "голодну Європу".

Читайте також Лідери ЄС домовилися про спільну закупівлю газу

Ризики для Європи

Країни ЄС, природно, з нестачею продовольства не зіткнуться — тут пропагандисти аж надто пішли у фантазії. Проте, проблема актуальна, зокрема (опосередковано) для Європейського континенту.

Для розуміння того, що відбувається, варто звернутися до статистики торгівлі насамперед зерном.

Україна – один із найбільших світових виробників. Але Росія заблокувала українські порти та у квітні цілеспрямовано знищувала паливну інфраструктуру. Мета була не лише створити проблеми ЗСУ на фронті, а й зірвати посівну.

Частково це вдалося — 2022 року зерна буде зібрано набагато менше, ніж 2021-го. Додаємо проблеми експорту. Ключовими покупцями українського зерна є країни Африки та Азії. Більшість із них належить до держав підвищеного міграційного ризику. А це вже є проблема ЄС.

Питання добрив

Друга складова – ціни на добрива. Ще до війни, штучно заганяючи ціни на природний газ угору, Росія створила передумови для зростання цін на азотні добрива.

Додаємо до цього санкції проти Білорусі, які (у форматі запровадження у 2021 році були дуже вигідні російському "Уралхіму"). У 2022 році сам "Уралхім" отримав санкційний удар. К результаті на Ванкуверській біржі ціни на хлористий калій (на умовах FOB) зросли з 245 доларів за тонну до 562,5 долара за тонну.

Для країн ЄС, США це не є проблемою — сільгоспвиробники витримають, плюс є програми підтримки. КНР та Індія успішно "душать за цінами" білорусів та росіян (продовжуючи купувати добрива у них).

Але чи витримають бідні країни тієї ж Африки?

Там виробники не можуть дозволити собі закуповуватися у звичних (і мінімально необхідних) обсягах. Результат – зниження врожайності, яке відбувається на тлі обмеження пропозиції зерна на світових ринках.

Штучна криза

Обидві складові проблеми Росія створила штучно. І вже сьогодні звучать пропозиції ООН "обмінювати частину санкцій на розблокування українських портів). Але Кремль розраховує почекати до середини літа, може, створить ще кілька кризових точок, щоб спробувати обміняти поступки на другорядних майданчиках (але важливих для ЄС та США) на вигідніші для себе умови з ключових питань.

У такому підході немає нічого нового: це є традиція російської зовнішньої політики. Можна згадати слова Лаврова: "Ескалація задля деескалації".

Евакуація поранених з Азовсталі: все, що потрібно знати – дивіться відео: