Доленосні зміни в Конституційному суді: коли в Україні може не існувати парламенту

Хто з нових суддів потрапив до Конституційного суду?

– Всі судді призначаються на дев'ять років. І що дуже важливо – без права бути переобраним, оскільки суддя має бути повністю незалежним. Навіть розуміючи, що його можуть призначити на другий термін. Тому в усіх країнах судді Конституційного суду призначаються на певний термін, без права бути призначеним повторно.

Читайте також: Чи працює Верховний суд України на інтереси замовників: позиція інвесторів

– Чому суддів обирали на з’їзді? Тому що в 2010 році на той момент президент Янукович захотів змінити Конституцію і придумав схему – зробити це через Конституційний суд України. Таким чином він хотів отримати більше влади.

І тоді "з якихось причин" деякі судді КСУ написали заяви і пішли з посади за власним бажанням. Очевидно, що ці люди, які не захотіли брати гроші і не піддалися на шантаж, були змушені піти з посади. Тому в 2010 році з’їзд судді призначив інакших суддів, які проголосували за зміну Конституції.

Відома активістка Катерина Бутко з автомайдану періодично перед кожними такими виборами оголошує, хто буде обраний і, як правило, вгадує. Але цього разу не вгадала. Й це було високим аргументом того, що не все так погано із суддями.

– Подякувати хочу делегатам на з’їзді суддів. Видно по голосуванню, що частина суддів голосувала на власний розсуд, виходячи, думаю, з виступу й чи відповідає ця людина посаді судді Конституційного суду.

– Можливо, вони усвідомили, що судова влада є третьою гілкою влади. І, якщо подивитися, то доволі сталою від, наприклад, законодавчої, яка в нас швидко міняється.

Як перевірити на практиці, чи хороших фахівців обрав зараз з’їзд суддів?

– Це маркер: чи зможе Конституційний суд дати незалежну оцінку ініціативі президента, якого підтримує велика частина населення. Чи зможе він виходячи з Верховенства права їх оцінити? Чи черговий раз він не зможе це зробити?

Які Конституційні потуги президента хотіли б обговорити перш, ніж побачити в законі?

– Якщо цілісно взяти картинку, то Конституційні зміни спрямовані на посилення ролі президента й послаблення парламенту. В нас парламент і так слабкий через те, що немає політичних партій. Як правило, президент себе доволі сильно поводить.

Юлія Кириченко

– Зараз скажу дві фрази. Там, де дається двоє повноважень, вся антикорупційна політика буде під президентом. Чому? Тому що він утворює всі антикорупційні органи й призначає всіх керівників. Органи, які будуть контролювати сферу господарської діяльності, буде утворювати президент й призначатиме туди керівників. Ці два повноваження дають можливість президенту керувати країною.

Закладаються зміни, які послаблюють самого парламентаря. Находяться нові підстави забрати в нього мандат.

– Ми скасували недоторканність для народних депутатів, але тут є і ризики, що це може бути точкою впливу президента на депутатів.

Тепер Конституційний суд має це все розглянути і сказати чи щось не суперечить Конституції, чи не загрожує тим правам, які вже маємо?

– Він розглядає не на конституційність. Основне, що він оцінює: чи не порушується конституційні права, чи не обмежуються вони. Є два законопроєкти, в яких ми вбачаємо підстави, де закладені ризики обмеження й скасування конституційних прав.

– Зокрема один законопроєкт передбачає, що десь півтора місяця в нас не буде парламенту взагалі. Там, де передбачаються зміни кількості депутатів, бо тепер їх має бути 300, сказано, що сьогоднішні народні депутати складуть повноваження в день виборів. День виборів й перший день роботи парламенту – це не один день. Це, як мінімум, десь місяць-півтора.

Читайте також: "Після третього місяця я пішов": у яких жорстких умовах навчають суддів

– Цей період парламент може не існувати. Це не допускається в демократичних країнах, тому що за цей період може скластися багато ситуацій, коли треба повноваження парламенту, а в нас буде тільки один президент.

Більше – дивіться в програмі.