Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Дострокові вибори до Верховної Ради: кому це вигідно та чи реально

      Президентські перегони ми вже пережили. Новий президент, якому люди проявили свою довіру, тепер має її виправдати. Для цього має бути дієздатний парламент та адекватний уряд, тобто повне перезавантаження влади. Тож в кулуарах все частіше лунає слово "перевибори".

      Останні два тижні експерти активно обговорюють можливий розпуск Верховної Ради й призначення дострокових виборів. Ходить багато чуток та суперечок щодо юридичних моментів: є ті, хто за, і є ті, хто проти.

      Читайте також: Економічні злочини: скільки мільярдів Україна втратила через корупцію

      Дорікають парламенту, що місяць розглядали лише закон про мову, й що всіх вже "скосила" виборча лихоманка. Та депутатів зараз розпуском не налякаєш. За великим рахунком, багато народних обранців навіть будуть раді піти на вибори саме зараз

      Чи можливо розпустити парламент

      За словами експертів, теоретично розпуск Ради можливий, але начебто це малоймовірно. Дехто говорить, що розпустити парламент може чинний президент Порошенко.

      По-перше, Петру Олексійовичу це не потрібно. По-друге, це – неможливо. Адже за законом, президент не може розпустити парламент в останні півроку своїх повноважень.

      Тож зробити це може президент лише після інавгурації, хто б це не був. Також згідно з вимогами Конституції, парламент не може бути розпущений менше, ніж за півроку до закінчення строку його повноважень. Такий строк – 27 листопада 2019 року.

      Петро Порошенко
      Згідно з законом Порошенко вже не може розпустити парламент

      Це – рівно п'ять років з дати складання присяги чинним складом Верховної Ради. Тож ймовірний розпуск може відбутися не пізніше 27 травня. Запам'ятайте цю дату.

      Найбільш вірогідна причина розпуску парламенту – відсутність коаліції протягом 30 днів. Саме так в 2014 році ми отримали нову Раду після Революції гідності.

      П'ять років тому новообраний президент Петро Порошенко скористався такою можливістю й підписав Указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VII скликання.

      Тоді фракції політичної партії "Удар" Віталія Кличка та Всеукраїнського об'єднання "Свобода" оголосили про вихід із коаліції "Європейський вибір", тож вона припинила існування. Протягом наступних 30 днів нову коаліцію у Раді ніхто не створив і глава держави ухвалив рішення про дострокове припинення повноважень парламенту. Дострокові вибори відбулись 26 жовтня 2014 року.

      Тож якщо, наприклад, 22 квітня одна з фракцій коаліції заявить про свій вихід – отримаємо відсутність коаліції. І вже 22 травня теоретично новообраний президент зможе розпустити парламент.

      Юридичного документа, який би встановлював факт відсутності коаліції, до цього моменту не існувало. Але є шанси на його появу. За позовом народного депутата Андрія Деркача Окружний адміністративний суд Києва ухвалив вимогу до Верховної Ради підтвердити інформацію про наявність коаліції та надати відомості про її персональний склад.

      Андрій Деркач
      Андрій Деркач

      Відповідь на запит суду досі не була надана, хоч строк встановлений до 12 березня. І це – ще один можливий сценарій: отримати документ про відсутність коаліції.

      Читайте також: Світова фінансова криза у 2019 році: чи варто хвилюватися українцям

      Хто такий Андрій Деркач? Депутат, який два скликання був від "Партії регіонів", а зараз у депутатській групі "Відродження", яке пов'язують з Ігорем Коломойським. То ж немає нічого дивного що саме депутат "Відродження" подав позов до суду, який має дати правову підставу новому президенту розпустити Раду.

      До чого тут інавгурація і коли вона може відбутися

      Тепер поговоримо про інавгурацію. Нагадаю, що лише до 27 травня президент може розпустити парламент. І саме в цю дату все впирається.

      Чомусь більшість експертів стверджують, що неможливо розпустити парламент, не порушуючи закону. Адже законом встановлено, що до 1 травня мають бути оголошені результати виборів, а інавгурація повинна відбутись не пізніше ніж через 30 днів. 

      Але ж вона може відбутись раніше, ніж через 30 днів. Чому про це забувають? В Україні вже були такі випадки. Петро Порошенко в 2014 прийняв присягу вже через п'ять днів після оголошення результатів, а Віктор Янукович – через 11 днів в 2010 році.

      День інавгурації, відповідно до регламенту Верховної Ради, встановлює парламент за погодженням з новообраним президентом. Якщо депутати не приймають ніякого рішення, дата і час визначаються головою Верховної Ради.

      Як відбувається інавгурація президента в Україні? Новообраний президент вступає на пост з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради. Приведення  до присяги здійснює голова Конституційного суду. Голова держави, поклавши праву руку на Конституцію, і, за бажанням, на Пересопницьке Євангеліє, проголошує присягу українському народові та підписує її. Президенту вручають офіційні символи влади президента України: прапор (штандарт), знак президента України, гербову печатку та булаву.

      Парламент може призначити дату як до, так і після 27 травня. Тож 14 травня, коли почнеться пленарний тиждень, ми можемо побачити інавгурацію нового президента. Потрібні лише депутати, які проголосують за таке рішення.

      Дехто каже, мовляв депутати ж не самогубці, щоб самим себе розпускати. Але знову не погоджусь. Наприклад, в разі обрання нового президента частина депутатів перефарбується, перевзується в повітрі, домовиться й захоче на хвилі високого рейтингу Зеленського гарантовано зайти в парламент.

      А ще є мажоритарники, які зацікавлені в швидких перевиборах. Адже чим коротший строк виборчої кампанії, тим менше вони витратять коштів. Чим менший строк виборчої кампанії, тим менше ризиків, що в них з'явиться новий конкурент, адже вони працювали на округах. Мажоритарників у нас майже 200. Тож знайти голоси на ранню інавгурацію можна.

      Як бачимо, дострокові вибори можливі. І справа навіть не у правових підставах, адже в Україні є різні прецеденти ухвалення політико-правових, а не правових рішень під дією обставин. Є ті, кому такий сценарій вигідний, і реалізувати його можна без порушення закону.

      Чому розпуск Ради так активно обговорюють

      Такими діями новий президент зразу продемонструє виборцям і рішучість, і зміни. Старим елітам покаже "кузькину мать", а головне – на хвилі високого рейтингу зможе завести багато своїх депутатів.

      Інакше існує ризик, що парламент не затвердить подання новообраного президента ні на генпрокурора, ні на голову СБУ. І всі законодавчі ініціативи глави держави будуть блокуватись. Тож до осені рейтинг може почати танути, як роса на сонці, і в парламент тоді не зайде багато депутатів від Зеленського.

      Та й в своєму інтерв'ю Володимир Зеленський чітко сказав, що йому вигідно розпустити парламент, і що він хотів би це зробити. Єдине, чого він побоюється в цьому плані – не встигнути у законний термін.

      Отже, що ми бачимо: за великим рахунком, ймовірність розпуску парламенту є. Бажання Зеленського ним озвучене, судовий позов є, групи інтересів в Раді теж є.

      Якщо складуться зірки й настрої зацікавлених в швидкому перезавантажені, то влітку будемо знову йти на виборчі дільниці. Якими б не були вибори, черговими чи позачерговими, головне, щоб вони справді перезавантажили парламент.

      Володимир Зеленський
      За Володимира Зеленського проголосували 73,22% виборців

      Адже лише від змін прізвищ й перестановки стільців нічого не зміниться і українці точно не виграють, якщо парламент, як і останні десятиліття, буде представляти інтереси олігархів, а не українців.

      Чи потрібно це людям? Чи потрібно Україні? Так. При владі має бути той, хто має довіру людей. Зараз катастрофічний для держави рівень недовіри до державних інституцій.

      Парламент сьогодні довірою не користується, так само як уряд, сформований цим парламентом, так само як і правоохоронні органи – генпрокуратура, СБУ, поліція. Тому разом з новим президентом Україна має отримати повне перезавантаження влади й законодавчої і виконавчої.

      Читайте також: Рятують економіку: скільки заробляють українські айтішники

      Інакше в глави держави будуть зв'язані руки, він нічого не зможе зробити.Немає чого триматись за крісла та мандати, якщо люди не вірять. Це має стати правилом політики: немає довіри – йдемо геть. Або на вибори.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук