Спочатку ширилась версія, що збитий був літак Су-25 або ж Су-34, однак згодом інформація була уточнена. Генерал армії, екскерівник Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж розповів 24 Каналу, хто та як міг збити безпілотник "Охотник"

Дивіться також "Десять мільйонів доларів коту під хвіст": ГУР показало ефектні кадри знищення ЗРК "Оса"

Що відомо про збиття "Охотника" та характеристики БпЛА

Удень 5 жовтня в небі над Донеччиною з високою ймовірністю був збитий російський розвідувально-ударний безпілотник С-70 "Охотник", створений за технологією "Стелс". Згідно з відкритими даними, у Росії таких усього лиш три одиниці, ще три в процесі виготовлення.

Ми говоримо про великий літальний безпілотник. Він потрапив в зону дії наших РЕБів і деяких зенітно-ракетних систем. Він втратив керування, тому для того, аби не могли його посадити в себе й не отримали весь зразок, російські системи ППО намагалися його збити,
– розповів Микола Маломуж.

Важливо! Україна офіційно не коментування збиття безпілотника над Костянтинівкою. Зокрема, немає точних даних про те, чи справді його збили росіяни, чи все ж це була робота українських Сил оборони.

Наразі невідомо про точні характеристики цього безпілотника. Втім, є дані про розміри БпЛА, які насправді вражають. Його довжина – 14 метрів, розмах крила – 19 метрів, а злітна маса безпілотника становить понад 20 тонн. Він може завдавати ударів ракетами та авіабомбами й уражати великі цілі.

"Це багатоцільовий апарат, величезний безпілотник, але ми його виявили. Я прямо скажу, що система "Стелс" недостатньо захищена. Я глибоко знайомий з ситуацією та знаю, що ми володіємо такими системи, які виявляють зокрема моделі, що захищаються "Стелсом". Росіяни намагалися зробити кілька одиниць цих БпЛА і залучити їх. Але в них вийшов повний провал", – наголосив Маломужта

Довідка. Стелс – комплекс методів зниження помітності бойових машин у радіолокаційному, інфрачервоному та інших областях спектра спостереження шляхом спеціально розроблених геометричних форм і застосування радіопоглинальних матеріалів і покриттів, що призводять до різкого зменшення потужності сигналу, відбитого в напрямку приладів спостереження, і тим самим підвищують виживання бойової машини.

Росія могла виготовляти цей безпілотник разом з іншими країнами, наприклад, з Китаєм. Однак, як показала практика, випробування у бою "Охотник" не пройшов.

"Не спрацювала система "невидимки" Stealth, не спрацювала система маневрування та захисту, але спрацювали ми. Відбувся "дружній вогонь". Тепер будемо збирати секретну частину", – додав генерал армії.

На думку Маломужа, якщо й запуск інших "Охотники", які є в Росії, також закінчаться невдало, то їхнє серійне виробництво не розпочнеться.

Чому "Охотника" супроводжував винищувач

БпЛА "Охотник" не є надто ефективним в сенсі маневру й захисту. Схоже, росіяни це зрозуміли.

Його супроводжував винищувач для захисту від збиття, але й також для контролю моменту, коли БпЛА втратить керування або буде збитий, щоб самому завдати удару. Тож з одного боку працювали ми, а з іншого – були удари від Росії по своєму ж літальному апарату, щоб ми не змогли його дослідити,
– пояснив Маломуж.

Генерал армії додав, що українці все ж могли використати нові ракети, які могли досягти або ж не досягти "Охотника". Адже система "Стелс" не лише формує своєрідну невидимість об'єкта, але й може формувати фальш-цілі, відволікаючи увагу.