Дві Кореї: Без Росії – буде мир

То він запускає ядерні ракети в бік США – так, що на Багамах оголошують справжнісіньку повітряну тривогу, то вихваляється, що готовий напасти на всіх одразу та ще на когось, а то раптом чинить те, чого не чинив ні батько його Кім Чен Ір, ані дід Кім Ір Сен – приїжджає зустрітись на південнокорейську територію з тамтешнім президентом, та ще й проголошує разом із ним від імені "всього 80-мільйонного корейського народу" суцільне замирення та початок підготовки до підписання міжкорейської мирної угоди.

Диктатор чи "голуб миру"?

Це й справді – якщо не історична подія (бо від проголошення до підписання – ще довга дорога), то в будь-якому разі – вкрай незвична. Кім Чен Ин, який ще порівняно нещодавно, за життя свого батька, командував розстрілювати південнокорейські міста з корабельної артилерії, який розстріляв з кулемета власного дядька та звелів отруїти власного брата, той самий Кім Чен Ин, який мало не матюкався в бік Дональда Трампа та погрожував зтерти з карти планети Каліфорнію – раптом виступає в ролі просто-таки взірцевого голуба миру, миротворця найвищого гатунку.

Читайте також: Політолог розповів, що приховує мирна угода між Північною і Південною Кореями

Він проголошує повне згортання північнокорейської військової ядерної програми, він заявляє, що більш жодного пострілу не прозвучить з північнокорейського боку на так званій "зеленій лінії" (тобто, лінії розмежування двох Корей, яка була прийнята в 1953 році внаслідок підписання угоди про перемир'я), більш того – він віддає наказ готувати мирну угоду між Північною та Південною Кореями, та ще й чимдуж – так, аби до кінця цього року ця угода, яку не могли розробити та підписати протягом останніх 65 років, була готова та вступила в дію. І все це він робить не де-небудь, а на південнокорейській території, в прикордонному селищі Панмунйом, куди не наважувалися й однією ногою ступити його попередники-диктатори.

Цікаво, до речі, було ще спостерігати за реакцією південнокорейського президента Мун Чже Ина, який, приймаючи "сонцесяйного вождя" (таким є офіційний титул північнокорейського диктатора) на своїй території, потиснув йому руку та сказав – мовляв, ну от, ви наважилися прибути до нас, а коли вже я зможу зробити те ж саме й ступити на територію Північної Кореї? Пан Кім не розгубився та запропонував: "А давайте-но просто зараз!". Після чого за руку перетяг пана Муна на північнокорейську землю (діалог відбувався на самій демаркаційній лінії), постояв там з ним кілька хвилин тай повернувся "в гості" – на південнокорейську територію. Європейським спостерігачам зазвичай дуже важко "читати" вирази облич корейців, але щире здивування Мун Чже Ина можна було помітити, певно, з орбіти.

А Баба-Яга – проти?

Незважаючи на те, що Кім не зробив, за суттю, жодної конкретної заяви, аби підтвердити своє рішення відмовитись від ядерного арсеналу КНДР, ця зустріч все ж таки потрапляє до розряду історичних та ще й прокладає "сонцесяйному" непогану дорогу до Вашингтону – на зустріч із Дональдом Трампом, яка має відбутися наприкінці травня або ж на початку червня. Сам Трамп, здається, дуже зрадів: в своєму звичному стилі, через Твіттер, він висловився в тому дусі, що "Корейська війна йде до завершення!". Навіть, спілкуючись із пресою з приводу своєї зустрічі з канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель, він все ж таки спом'янув корейські справи: "В Кореї відбуваються чудові речі, а час покаже, чи будуть вони сталими". Ну й, звичайно, не забув похвалити себе, улюбленого, заявивши, що припинення збройного протистояння двох Корей – це "те, що я можу зробити для світу".

Читайте також: Зустріч надії та реалізму: західні ЗМІ про історичний саміт лідерів двох Корей і його результати

Втім, щедрий американський президент не забув похвалити й інших "архітекторів" можливого корейського примирення – в першу чергу, КНР, а в другу, цілком несподівано – ту саму Ангелу Меркель, яка, за його словами, "постійно підтримувала американську політику щодо Північної Кореї та була на нашому боці". Тут вже довелося здивуватися самій "Залізній фрау", бо всім та кожному відомо: ніц вона того Трампа не підтримувала, а навпаки – намагалася бодай якось заспокоїти американського президента, коли той привселюдно обзивав Кім Чен Има "товстим коротуном" та наказував американським бойовим кораблям підійти поближче до берегів Північної Кореї. Втім, на прес-конференції вона про те нічого не сказала та мовчки сприйняла трампову подяку, за принципом: "Нехай буде гречка, аби не суперечка". Навпаки, вона теж поспішила похвалити міжкорейське примирення, як результат політики Дональда Трампа.

Втім, знайшлися й інші західні політики, які не квапляться радіти та проголошувати можливий мир на Корейському півострові власним здобутком. Так, прем'єр-міністр Японії Шиндзо Абе нагадав, що оцей самий мир проголошувався вже в 2007 році, коли тодішній диктатор КНДР, батько нинішнього, Ким Чен Ір, зустрівся з президентом Південної Кореї Но Му Хеном та проголосив примирення майже тими самими словами, якими зробив це нині Кім Чен Ин. З того миру нічого не вийшло.

Я дуже сподіваюся, що Північна Корея вживатиме конкретних заходів, аби вирішити конфлікт навколо своєї ядерної та ракетної програми, – обережно заявив лідер японського уряду.

Не менш скептично виявився налаштований і Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг: з одного боку, він привітав наслідки цієї зустрічі, з іншого – висловився за продовження економічних санкцій проти КНДР...

Читайте також: Лідер КНДР Кім Чен Ин зробив важливу заяву щодо ядерних випробувань

А от хто, здається, взагалі не визнав ні цієї зустрічі, ані її наслідків – так це... Москва. Замість похвалити корейців бодай за прагнення до миру, замість заохотити Кім Чен Ина до конкретних кроків у напрямку згортання ядерного арсеналу, Росія проявила невдоволеність. Так, приміром, член міжнародного комітету Ради Федерації РФ Олег Морозов заявив, що "реалізація плану ядерного роззброєння Північної Кореї неможлива без Росії, тому що це – спільна система міжнародної безпеки".

Щойно мова піде про міжнародні гарантії Пхеньяну при відмові від ядерного озброєння, стане необхідним російський фактор. Неможливо створити систему міжнародної безпеки без Росії,
– наводить слова Морозова РІА "Новости".

Якщо перекласти це з російської дипломатичної мови на російську загальновживану, то вийде мало не таке: "Ми не для того тому Кімові ядерні ракети дали, аби він від них відмовлявся!". Схоже, Кремль всерйоз образився, що в Кореї чудово обійшлись без нього, і бажає тепер всіма силами протидіяти можливому миру на Корейському півострові, аж допоки його не покличуть "посередником". Втім, навряд чи покличуть: зрозуміло, що мир там може наступити й без високодержавного дозволу Росії, а от за її участю війна, скоріш за все, продовжуватиметься аж до бабиного весілля...

Ну, й невелика деталь: деякі "професійні" російські дописувачі в Інтернеті раптом стали розповсюджувати зовсім вже несподівану думку з цього приводу. Мовляв – ну от, навіть корейці з корейцями помирилися, давайте тепер і ви, українці, з нами, росіянами, миритися будете. Ми ж брати, ми всі росіяни, тільки ви тому пручаєтесь.

Ба ні, панове. От відійдете за парєбрік, повернувши українцям загарбане, потім мине принаймні 65 років, а ще було б непогано вашу ядерну зброю знищити, як ото Кім Чен Ин в себе зробити пообіцяв. Отоді, можливо, й поговоримо.