Комітет захисту транспортних перевізників та роботодавців Польщі 6 листопада розпочав блокаду українським вантажівкам на кордоні. Там заявили, що страйк буде тривати цілодобово, а дозвіл на це є до 3 січня 2024 року.

До теми Як блокада польського кордону вплинула на ціну пального в Україні

Втім, на цьому поляки не зупинилися, і перекрили останній пункт перетину "Медика – Шегині", що пропускав вантажний транспорт. Про це написав у себе на сторінці один із лідерів польських протестувальників Рафал Меклер.

Як розповідає 24 Каналу експерт Михайло Непран, попри все ця ситуація показує, що Україна є конкурентоспроможною на європейському ринку.

Михайло Непран

Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати, член Української ради бізнесу

Ми можемо працювати на рівні й можемо працювати навіть краще, ніж ті самі європейські перевізники. Що показала історія? Є середні перевізники, інтереси яких представляє структура, яка організувала блокаду, є багато політики та російський слід, а також є чисто економічні причини. Виявляється, що ті невеликі середні польські виробники, які заробляли гроші на перевезеннях з України в Європу та навпаки, стали не конкурентними, коли українці отримали прямий доступ до Європи.

Непран додає, що дивиться на цю ситуацію не тільки з негативної точки зору, але й з позитивної, адже це показує, що ми можемо бути серйозними гравцями на європейських ринках.

Водночас співрозмовник пояснює, що зараз у Польщі фактично відсутня влада, адже вибори пройшли, старий уряд пішов у відставку, а новий ще не сформований. Відтак українській владі ні з ким вести діалог, бо влада Польщі зайняла "позицію очікування".

Наприклад, сьогодні (станом на 23 листопада 2023 року, – 24 Канал) з'явилася інформація щодо питань на словацькому кордоні. Міністр транспорту Словаччини та наше міністерство інфраструктури спілкуються. Ми отримуємо підтримку стосовно того, що в майбутньому таких проблем не буде,
– додає пан Михайло.

Кордон із Польщею є важливим для перетину всього імпорту та експорту України. Отож, за підрахунками Європейської Бізнес Асоціації, один день блокади завдає збитків одній українській компанії на 1 мільйоні гривень.

  • Як повідомили в Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, і експорт виробленої продукції, і майбутні контракти, і бюджет країни у 2024 році під загрозою.
  • Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник додає, що наслідками від блокади вже є порушення контрактів за термінами поставки й більша собівартість.

Михайло Непран розповідає, що дві сторони через блокаду зазнають втрат. Як перевізники з України, так і з Польщі.

Всередині Польщі теж не така проста ситуація. Великі асоціації перевізників не беруть участь у блокаді. Вони розуміють, що можуть конкурувати з Україною. Водночас невеликі середні перевізники втрачають роботу,
– пояснює віцепрезидент Торгово-промислової палати.

Крім того, варто додати, що ні польська сторона, ні українська сторона не зацікавлені в напрузі, яка може бути в українсько-польських відносинах.

Денис Марчук з Всеукраїнської аграрної ради у розмові з 24 Каналом повідомляє, що якщо буде затримка з імпортом на кордоні, то це може призвести до дефіциту певних товарів, які імпортуються. Йдеться про різний перелік продукції, починаючи від лампочок та закінчуючи продуктовою групою.

  • Наприклад, контрагенти, з якими працює Україна по Європі, досить активно перед новорічними святами планували реалізувати свою продукцію.
  • Крім того, присутність поляків на нашому ринку – це молочна продукція.

Денис Марчук

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

Втім, це не призведе до дефіциту, тому що ми всередині країни виробляємо достатньо молочної продукції. Я думаю, що відбудуться, звичайно, якісь певні недостачі, але ми можемо їх замінити.

Таку думку поділяє і Михайло Непран, який запевняє, що 80% асортименту, що є на полицях українських магазинів, – українського виробництва.

Без вантажівок, які везуть продукти харчування, ми точно зможемо прожити. Йдеться про цитрусові, морепродукти, рибу, імпортні вина, чи, скажімо, хамон, або креветки. Звичайно, приємно їх їсти, але це не критично, якщо навіть і будуть якісь перебої,
– каже він.

Однак Денис Марчук більше звертає увагу на те, з якою проблемою можуть стикнутися аграрії. Листопад-грудень – найбільш пікові моменти вивезення продукції. І загрозою для України може стати те, що ми, як держава, не дотримаємо кількості валютного виторгу.

За даними Федерації роботодавців, якщо дивитися на всі вантажі, які там заблоковані, ми там втрачаємо близько 400 мільйонів євро. Тобто, це дуже об'ємно. Я не говорю, що це тільки аграрний сектор. В цілому все, що у нас зараз там стоїть з експорту, це дуже великі об'єми. А враховуючи, що більша частка це аграрний бізнес, ми розуміємо, що це великі недоотримання,
– пояснює Денис Марчук.

Станом на сьогодні вже 4 пропускний пункт на митниці між Україною і Польщею заблокований. Такі сигнали негативно впливають на роботу бізнесу, тому що затримки триватимуть кілька тижнів. Тож Україна може стикнутися з великою кризою, яка торкнеться безпосередньо товаровиробників.

  • За словами заступника ВАР, виходячи з цієї ситуації, варто було б розглядати можливість Єврокомісії знайти можливість фінансових інтервенцій, щоб викуповувати зернову групу в Україні.
  • Потім залишати зерно на зберіганні, щоб воно не їхало за кордон, тим самим не створюючи додаткове навантаження.
  • Після цього можна було б поступово вивозити зернову групу на ті ринки, куди потрібно реалізовувати.

До слова, зараз українські перевізники вирушають на інші пропускні пункти, як-от з Румунією та Словаччиною. Але великий потік автомобілів створює напругу на пропускних пунктах, що теж призводить до затримок.

У коментарі 24 Каналу Геннадій Рябцев каже, щоб зрозуміти, як саме ситуація на кордоні може вплинути на пальне в Україні, потрібно насамперед розуміти, через які причини воно може дорожчати.

Геннадій Рябцев

Експерт з енергетичних питань

Це, наприклад, вартість нафтопродуктів на електронній біржі у Східній Європі та наявність нафтопродуктів. Зараз ціни знижуються, тому казати, що ситуація на кордоні може призвести до подорожчання, не можна.

Експерт додає, що дизельного пального та бензину достатньо на ринку. Однак виникає питання щодо скрапленого газу. Рябцев пояснює:

  • В Польщі з'явилася альтернатива, куди використовувати скраплений газ – в котельні.
  • Через це для автомобілістів залишається значно менше газу, ніж раніше.
  • Велика частка газу раніше надходила з Росії й Білорусі, але зі зміною відповідних митних правил не можна зазначати, що країна походження невідома, маскуючи пальне. Відтак пропонувань для українських трейдерів стало менше.

На думку фахівця, ситуація з блокадою пунктів пропуску на кордоні з Польщею стає дедалі надуманою саме для ринку нафтопродуктів. Пан Геннадій зауважує, що в Україні діє 31 автомобільний пункт пропуску, і 9 з них – це пункти пропуску через Польщу.

Коли кажуть, що проблеми на 3 з 31 пунктів пропуску призвели до подорожчання на чверть пропану-бутану, то у мене виникає питання стосовно того, що хтось спекулює на цьому,
– додає він.

Однією із причин блокади з польського боку є скасування дозволів на спеціальну діяльність українських перевізників за кордоном. Їх скасували на початку повномасштабного вторгнення 2022 року й аж до червня 2024 року.

Тож такі події створюють нібито нерівні умови між перевізниками, тому що українські вантажівки набагато частіше перетинають кордон. Зі слів представника протестувальників Томаша Борковського у газеті "Rzeczpospolita", цьогоріч польсько-український кордон перетнули 880 тисяч українських вантажівок, а до кінця 2023 року – їх буде мільйоні.

До війни кожна сторона мала по 180 тисяч дозволів, і це масштаб різниці,
– зауважує Борковський.

Інші скарги щодо цієї ситуації

  • Польські перевізники довше стоять у черзі на кордоні, ніж українці. Вони скаржаться на те, що українські перевізники можуть зареєструватися в електронній черзі "Шлях" ще задовго до поїздки, а польські мають можливість потрапити у чергу лише коли перетнуть кордон у бік України. Тому вимагають, аби вони отримали доступ до системи також.
  • Крім того, вимагають екологічний контроль перевізників з України.

За словами Дениса Марчука, зараз Україна зіштовхнулася з ситуацією, яка ставить велику проблему в контексті перебування України вже як повноцінного члена Європейського Союзу. Тому що польські мітингувальники порушують закон Євросоюзу. Крім того, порушують домовленості щодо безперешкодного пересування сухопутним напрямком.

Я знаю, що сьогодні різні юридичні кампанії розглядають можливість обкладання відповідними штрафами. Тобто в судовому порядку накласти на мітингувальників втрати, які несуть сьогодні перевізники, в тому числі польські й українські,
– каже заступник голови ВАР.

Якщо це стане можливим, то це буде уроком для майбутніх таких прецедентів, які будуть з боку той чи іншої країни.