Чи отримає Україна достатньо допомоги наступного року, як вдається збирати більше податків, ніж до війни, та коли Україна буде заможною державою? Про це в ексклюзивному інтерв’ю 24 каналу розповів голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Важливо Вартість війни: скільки Україна втратила з початку повномасштабного вторгнення

Угорщина заявила, що заблокує пакет на 18 мільярдів від ЄС, а у США пройшли вибори. Як це все позначиться на міжнародній підтримці? Чи можемо ми розраховувати на отримання 38 мільярдів для покриття нашого дефіциту у 2023 році?

Насправді ми вже маємо публічні зобов'язання від політиків ЄС і США щодо надання по 1,5 мільярда на місяць. Я вважаю, що ці публічні зобов'язання все ж справдяться, попри позицію Угорщини.

Угорщина завжди займає особливу позицію по українському питанню. Але завжди за тих чи інших умов погоджується з більшістю в ЄС. Тому я переконаний в тому, що нам виділять ці гроші.

Але хочу підкреслити, що ми не маємо 100% гарантій чи зобов’язань, на які ми можемо розраховувати. Певні політичні зміни, зміна кон'юктури чи економічної ситуації можуть вплинути на виділення нам коштів. Тому ми не повинні перебувати в ілюзіях, що в нас все добре і половина бюджету в 38 мільярдів – вже забезпечена. Це не так. Але ми зробимо все, щоб це було так.

А якщо не вийде цього зробити. Що будемо робити – емісію гривні?

Я б не хотів розглядати цей сценарій, але крім емісії гривні у нас є ще скорочення видатків як певне таке складне рішення. Ми ж розуміємо, що є певні статті видатків, які не будуть скорочуватися. Це армія, на яку йде 90% того, що ми заробляємо самі. Тобто тих податків, які ми збираємо самостійно.

Безперечно ми повинні забезпечити покращення якості адміністрування податків. Це стосується і акцизного податку всередині держави, і імпортних податків, тобто тих податків, які справляє митниця. Шляхом покращення адміністрування ми повинні зібрати більше. Ми вважаємо, що на митниці ховається по 10 – 12 мільярдів на місяць.

Та навіть якщо ми зможемо консолідувати ці резерви, все одно це не буде заміною допомоги наших партнерів. Бо від партнерів ми очікуємо 1,3 трильйона наступного року.

Нардеп сподівається, що Україна таки залучить необхідні кошти
Нардеп сподівається, що Україна таки залучить необхідні кошти / Фото 24 каналу

Очікуємо в грантах чи це будуть кредити?

Якщо ми говоримо про суму, яка закладена сьогодні в бюджеті, то це переважно кредити. На гранти закладена зовсім невелика сума.

Але якраз робота Міністерства фінансів та прем’єра полягає в тому, аби збільшити долю грантів в тій допомозі, яку ми отримаємо. З урахуванням того, що ми переходимо через критичну планку в 100% ВВП (держборг – 24 канал). Це небезпечно для країни, що розвивається. Тому скоріш за все партнери можуть піти на зустріч і значну частину грошей виділять нам у вигляді грантів, а не кредитів.

Чи були якісь консультації з міжнародними партнерами, коли з'явилася ця цифра дефіциту?

Ну безперечно. В нас постійно йдуть консультації з МВФ, у нас міністр фінансів 2 тижні тому повернувся з Вашингтону. Цей процес не спиняється. Фактично прем'єр спілкується чи не щодня з тими чи іншими посадовцями в ЄС й США. Зустрічі й розмови проводить президент. Це триваючий процес.

Ви сказали, що військові цілі Україна вимушена фінансувати за рахунок власних доходів, бо партнери на це грошей не дають. Як це розуміти?

Не дають. Партнери не можуть фінансувати війну, тому ті гроші, які ми отримуємо від партнерів, вони йдуть на соціалку та на інші програми, які передбачені в бюджеті, на обслуговування боргу. Але вони не йдуть на війну. Війну ми фінансуємо виключно за рахунок власних доходів.

Але ж є статистика військової допомоги від партнерів, частина цієї допомоги – це одразу зброя та техніка, інша – гроші на військові цілі.

Вони надають власну зброю або закуповують її та передають нам. Але це точно не питання публічних фінансів. Це точно не ті гроші, які надходять до бюджету і які мають цільове призначення для забезпечення макрофінансової стабільності. Ті гроші, які ми отримуємо у бюджет, йдуть виключно на невійськові видатки.

Важливо "Це пришвидшить перемогу України": міністр фінансів звернувся до українців

Основним джерелом надходжень бюджету в мирні часи є податки. Ви сказали, що частину вдасться зібрати з митниці адмініструванням податку. Чи планується скасування тих пільг, які цьогоріч дали, щоб наповнити бюджет?

Деякі пільги, які ми раніше дали, ми вже скасували. До прикладу, акциз на пальне. Я вважаю, що його тимчасове скасування було помилковим рішенням. Це все взагалі не вплинуло на ціноутворення на ринку пального і лише збагатило трейдерів. Держава тільки втратила надходження.

Зараз ми відновили акциз. І ви бачили, що це знову ж таки не вплинуло на ціноутворення, що свідчить про високу маржинальність наших імпортерів пального. Вони досить добре заробляють на цьому. До речі, ми бачимо по податках великих мереж, які працюють в правовому полі, – наприклад ОККО та WOG – вони збільшили податкові платежі, і ми бачимо у них прибуток.

Так-от, ми вже частково відновили акциз, а з 1 липня наступного року відновиться і ПДВ, і акциз в повному обсязі до мирних показників.

Щодо податків для ФОПів. Ви знаєте, що ми зробили добровільною сплату податків ФОПами. Власне, ми не плануємо до кінця війни це змінювати.

Це питання совісті того підприємця, який працює десь там на Франківщині і сплачує податок чи ні. Я переконаний, що повинен сплачувати, але не можу юридично від нього це вимагати.

Україні, які продовжують працювати, мають сплачувати податки
Українці, які продовжують працювати, мають сплачувати податки / Фото 24 каналу

Якщо говорити про 2% податок з обороту, який ми ввели щодо будь-якого виду бізнесу як альтернативу звичайній системі, то в нас триває дискусія, чи ми збережемо цей податок, чи ні. Але ми точно не будемо його скасовувати на початку 2023 року. Якщо і будемо, то пізніше. А скоріш за все він протримається до кінця воєнного часу. Єдине, що ми повинні прибрати деякі види діяльності з цього податку. Абсолютно безпідставно був занесений туди гральний бізнес. Він не повинен сплачувати 2% податок, і є відповідний законопроєкт, який ми подали. Ми його підтримаємо - будемо виводити гральний бізнес з цього.

Щодо імпортних податків, пільги ми скасували ще 1 липня. А якщо говорити про деякі пільги, які ми надаємо зараз, наприклад на електрогенератор. Ми не виключаємо такі пільги. Такі пільги можуть бути надані. Це власне зараз також обговорюється. Зокрема, я пропоную на військовий час звільнити від ввізного ПДВ обладнання для власних потреб підприємств, а також дати можливість зменшувати прибуток підприємств на суму балансової вартості основних засобах на окупованих територіях з подальшим відкорегуванням об’єкту оподаткування після звільнення нашої землі. Буде такий законопроект.

А чи планується якась велика податкова реформа після війни або ще навіть під час війни? Говорили про реформу 10-10-10, чи вона ще на столі?

Я все ж таки маю надію, що ми цим небезпечним вірусом перехворіли вже. Ця мутація вірусу 5-10 у 10-10-10. Наші псевдоексперти в мережах фейсбук заразилися цим вірусом напевне у відомого політика з минулого. І вірус якось так, як у фільмах жахів мутував у іншу формулу, більш небезпечний підвид. Але нарешті видно, що ми з цієї абсолютно безглуздою та вкрай шкідливою для держави у війні дискусією про скасування податків, реформу 10-10-10, скасування ЄСВ та інших блискучих але абсолоютно безглуздих ідей вже покінчили. Ми цим перехворіли і залишили в минулому.

Зараз ми перебуваємо в іншій парадигмі – в парадигмі імплементації законодавства ЄС до законодавства України.

У нас є чітка модель податкової системи. У нас є чіткі ліміти і мінімуми податкових ставок. Ми будемо наполягати, щоб наші ставки податкові були мінімальні в ЄС. Але все одно в межах тих, які прийняті директивами ЄС. Ми від цього нікуди не дінемося.

Ми будемо наполягати на певних перехідних періодах, але точно ми не будемо заміняти європейський податок на прибуток підприємств якимось іншим винаходом якогось псевдоексперта. Я маю надію, що з експериментами і податковою фантастикою ми вже завершили. Я також дуже надіюся, що з нею завершили деякі наші посадовці, які схильні надихатися соцмережами, а не підручниками з фінансів чи економіки. Я переконаний в тому, що все ж таки вони вже підчитали підручники і не будуть вже цим всім бавитися та ганьбитися. Бо насправді це шкодить країні. Подекуди відверто пахне диверсією.

А яка ситуація з тіньовим сектором. Як він змінився під час війни, і що ми будемо робити з цим далі?

Ну очевидно він збільшився під час війни, особливо навесні. Точної цифри вам ніхто не скаже, бо її нема. Ми ж працюємо зараз над тим, щоб його прибрати, а не над тим, що порахувати. Тому президент визначив навесні дуже чітке завдання для нас – це детінізація.

Я дуже добре пам'ятаю виступ президента, де він зазначив, що у нас люди поділяються на тих, хто воює і тих, хто забезпечує тих, хто воює. Тил і фронт. І ніхто не має права не сплачувати податки.

Власне це мародерство ухилятися від оподаткування у час війни. Тому процес детінізації йде, досить швидко. Ми бачили збільшення тіньового сектору навесні. Але ви подивіться, які в нас цифри виконання дохідної частини бюджету. У нас фактично рік до року ми маємо +18% надходжень за 10 місяців. От зверніть, будь ласка, увагу: воєнний 2022 рік приніс на 18% або на 87 мільярдів гривень більше, ніж мирний 2021 рік. За ці гроші можна купити більше танків, ніж у нас було до війни.

Але як це можливо, якщо стільки мільйонів українців залишили країну?

По-перше, стільки мільйонів українців покинули країну. По-друге, третина економіки не працює. Це реальні цифри. А ми даємо на 18% більше, ніж в мирний період часу. Ви уявляєте, скільки крали?

Бізнес десь ухилявся від оподаткування. У мирні часи, на жаль, цьому сприяла податкова. Але ті заходи, які ми вжили, аби цього не повторювалося, призвели до певних чітких результатів: детінізації. Ми бачимо це по податках.

До речі, це дані за 10 місяців. Не було жодного місяця протягом війни, коли б ми зібрали менше, ніж у 2021 році. І це дійсно ще одне диво. Ми говорили про інфляцію, ми говорили про макрофінансову стабільність і курс. А це ще одне диво, коли ми з вами відмовилися від практик з ухилення від оподаткування: хтось відмовився за своєю волею, хтось – під тиском податкової. І власне надходження вони такі як є.

Суми, які не доходили до бюджету - шалені
Суми, які не доходили до бюджету – шалені / Фото 24 каналу

Притому, що податок на прибуток зрозуміло і прогнозовано скорочується. Мало в кого може бути прибуток у війну. І цей показник буде і надалі падати. У нас зараз близько 83% надходжень від минулого року по податку на прибуток. Буде ще менше.

А от, якщо ми говоримо про ПДВ, то у нас воно на 46,7% більше за 10 місяців рік до року. Майже на 50% при падінні економіки на третину. Тому це дійсно масштабний процес детінізації.

Ми хочемо детінізацію на митниці. Ми говорили про 10 мільярдів на місяць. Це резерв. І нам ще залишилося дотиснути ринок підакцизних товарів. Якщо по горілці ми бачимо вже напевно 5 місяць поспіль підвищення рік до року відрахувань на 20% і більше, то по тютюну ми також збільшення бачимо рік до року, але не таке істотне.

Kantar робили дослідження по нашому тютюновому ринку – близько 20 мільярдів або 22% ринку в тіні. Це передусім велике тіньове підприємство в Жовтих Водах, яке на щастя припинило діяльність. На цьому тижні вивели обладнання (інтерв’ю проводили 9 листопада – 24 канал). Там було 7 ліній з виготовлення тютюну. Ще дві – розшукують. Це те підприємство, яке замість 5 мільярдів гривень акцизу цього року (я не рахую навіть ПДВ і податок на прибуток, які вони повинні сплатити), сплатило аж 6 мільйонів гривень. Вони з 2015 року займалися такою "роботою" і насичували наш ринок нелегальним тютюном. Це ж мародерство, чи не так? На сьогодні це джерело вже не існує. І це видно навіть це по роздрібній мережі – кількість таких цигарок стає меншою. І з часом, я думаю, що ми повністю ліквідуємо цей нелегальний ринок.

І ще є паливо. Вчора (8 листопада – 24 канал) проводили нараду з міністром внутрішніх справ щодо ринку палива і розробили план органів виконавчої влади щодо припинення нелегального виготовлення та торгівлі паливом. У нас є так звані міні НПЗ, які працюють без сплати акцизу. Їх 12 в Україні. Я думаю ми припинимо їх діяльність якнайшвидше або змусимо сплачувати.

Цікаво Пальне на українських АЗС подорожчало: чи повернеться дефіцит та що буде з цінами

А також це нелегальні автозаправні станції, так звані бочки, які теж не оформлені і продають бензин. Вони також повинні або піти, або сплачувати податки і мати ліцензію.

Війна, як би це не звучало, дала нам унікальний шанс припинити практику з ухилення від оподаткування і значно детінізувати ринок. Бо ступінь суспільної небезпеки з діяння з ухилення від оподаткування у війну значно збільшився. І звичайне наше таке ухилення від оподаткування перетворилося в мародерство. Бо ми практично все, що заробляємо як держава, відправляємо на війну. А якщо ти не платиш і залишаєш в себе в кишені, ти крадеш в армії, яка тебе захищає – ти мародер.

Чи будуть якісь програми після війни з повернення українців додому?

Програми з повернення українців додому - це програми з розвитку економіки і з можливостей створення робочих місць. Бо людина жодним чином не повернеться сюди, якщо не буде отримувати заробітню плату, якою зможе прогодувати себе і свою сім'ю.

І це якраз і є наш план відновлення України від наслідків війни, в якому ми маємо 24 напрями створення нової України – країни заможної, країни, яка зможе прогодувати своїх людей, дати їм гідні умови для життя і стати частиною ЄС. Все це до кінця 2024 року, такий наш план.

Я думаю, що всі передумови для цього є. Головне зараз завершити активні бойові дії, я маю на увазі перемоги. Бо давайте будемо відвертими, знову ж таки не будемо будувати ілюзій. Інвестиції в країну, яка перебуває в активній фазі збройного конфлікту, є дуже і дуже обмежені. Як би нам не хотілося зворотнього.