Чи грозить Європі інфляція?

Причиною загального подорожчання вважають стрімке зростання цін на пальне, яке зі свого боку є прямим наслідком конфлікту на Близькому Сході. Деталі повідомляє Politico.

Дивіться також Нафта, ППО і гроші для Кремля: як конфлікт на Близькому Сході б'є по Україні

Тож тепер президентка Євроцентробанку Крістін Лагард разом із колегами опинилися перед дилемою. Зростання інфляції може змусити їх підвищити процентні ставки, однак це лише посилить економічні проблеми, спричинені зростанням цін на енергоносії.

Європейські уряди зіткнулися з аналогічною проблемою. Виборці та підприємства вимагають захисту, однак мало хто може дозволити "щедрі" субсидії, як це було під час кризи у 2022 році.

Якою була інфляція у Європі? У вівторок, 31 березня, Eurostat повідомив, що споживчі ціни зросли на 1,2% за місяць, а також на 2,5% проти минулого року. Це більше, аніж 1,9% у лютому, і є різким відхиленням від тенденції 2025 року, коли показник м'яко коливався навколо цільового рівня ЄЦБ у 2%.

Наприклад, аналітик банку Berenberg Фелікс Шмідт вважає, що найближчими місяцями інфляція сягне піку на рівні понад 3%, а в разі подальшої ескалації може навіть значно перевищити 4%.

Це пов'язано з тим, що чим довше триває війна (на Близькому Сході – 24 Канал), тим більша ймовірність того, що стрибок цін на нафту та газ позначиться на вартості всіх інших товарів і послуг, у виробництві яких їх використовують,
– йдеться в поясненні.

Яких заходів може вжити Євроцентробанк?

Однак представники ЄЦБ усе ще сподіваються, що до цього не дійде. У своїх заявах протягом останніх кількох тижнів його керівництво неодноразово наголошувало, що не поспішатиме підвищувати процентні ставки.

Натомість посадовці пообіцяли оперативно відреагувати, якщо бізнес використає поточні новини як привід для підвищення цін, або ж якщо побільшає вимог щодо підвищення зарплати заради компенсації втрати купівельної спроможності.

  • Перші невтішні звістки з цього приводу з'явилися вже 30 березня – щомісячне дослідження Єврокомісії показало різке зростання частки компаній, які планують підняти ціни протягом наступного року.
  • На інший ризик вказав головний економіст ЄЦБ Філіп Лейн, на думку якого, європейські уряди самі підживлюють інфляцію, надмірно розширюючи програми допомоги через субсидії.

Політична система має зосередитися на тих, хто найбільше цього потребує, а не слідувати підходу "середнього виборця", намагаючись охопити більшу групу населення,
– сказав він в інтерв'ю.

Цікаво! З 20 березня в Україні запровадили національний кешбек, що дозволяє повернути до 15% вартості пального. Але ініціативу серед економістів також сприйняли радше негативно.

По-перше, вона розрахована на заможні верстви населення, які мають автомобілі. По-друге, як зазначив в ексклюзивному коментарі 24 Каналу експерт з енергетики Володимир Омельченко, це призведе до додаткових витрат із держбюджету, який і так має дефіцит.

До слова, наступне засідання керівної ради ЄЦБ щодо монетарної політики відбудеться вже 30 квітня.

Більшість аналітиків очікують, що вона залишить облікову ставку на поточному рівні у 2% (тримається з червня 2025 року). Проте якщо війна на Близькому Сході не завершиться швидко, банк може підняти базову ставку принаймні раз до кінця 2026 року.