Європейським країнам уже сьогодні потрібно готуватися до того, щоб урятувати себе у разі потрясіння, правильно розставляючи пріоритети в економічній політиці, пише оглядач Le Figaro Ніколя Бавере.

Важливо! Чи отримає Україна допомогу від МВФ: що не влаштовує кредиторів

"Грози трапляються не тільки в синім небі, але й на діловому горизонті", – пише Бавере. Всі економічні крахи, нагадує автор, мають спільні риси – вони народжуються з безпідставного росту платіжних засобів, який сприяє надуванню спекулятивних "бульбашок". Обвал відбувається, коли прибуток, який різко зріс на хвилі ейфорії, починає зменшуватися і не дозволяє погашати накопичені борги. І, на переконання журналіста, сьогодні світова економіка перебуває саме в цій точці переходу від одного стану до іншого.

Як пояснює Бавере, ріст світової економіки суттєво уповільнюється. Перебуває на рівні 2,9% – найнижчому за 10 років. Розвиток міжнародної торгівлі знизився з 4,6% до 1,2% за два роки під впливом загальної тенденції на прийняття протекціоністських заходів. Промисловість, яка була локомотивом глобалізації та китайського "славного сорокаріччя", отримала "потужний удар" внаслідок торгівельної та технологічної війни – цим пояснюється спад економічної активності в Китаї, Німеччині та Південній Кореї.

В цілому, приватні та державні борги у всьому світі складають $250 трлн – тобто 320% від світового ВВП, сприяючи розквіту спекулятивних бульбашок як у сфері нерухомості та фінансовому секторі, так і на ринку мистецтва. В області високих технологій ця штучна бульбашка загрожує ось-ось розірватися, попереджає автор. У 2018 році в американські стартапи було вкладено понад $134 млрд, при цьому частина з них капіталізує лише обіцянки збитків. Відмова від первинного розміщення акцій платформи WeWork, яка сталася після невдач Uber, Lyft, Slack та інших, знаменує "повернення інвесторів до здорового глузду", зазначає Бавере, але для кількох інвестиційних компаній, які вклали величезні кошти в IT-сектор, може бути фатальною.

Крім цього, найбільших вразливі держави та підприємства уже охоплені кризою кредитування. До них, зокрема, належать Аргентина, Туреччина та ПАР. Водночас з цим все частіше банкрутами стають "підприємства-зомбі", засновані завдяки нагромадженню кредитів та боргів, на кшталт туроператора Thomas Cook чи авіакомпаній Aigle Azur та XL Airways.

Фоном для цих подій є три процеси. На рівні кон'юнктури це завершення циклу бурхливого росту, який почався у США в 2009 році, і зростаюче сум'яття, викликане їхньою "ультраекспансіоністською валютною політикою". На структурному рівні – зміни, спровоковані цифровою революцією і таким необхідним "екологічним переходом". На рівні геополітики – ріст ризиків під впливом нової "холодної війни" між США та Китаєм, заворушень у Гонконзі, напруженості в Перській затоці та хаосі, викликаному брекситом, що тільки підсилює коливання на фінансових ринках.

Політики всього світу, які повністю опирались на центральні банки у спробі впоратися з фінансовим крахом 2008 року, відтепер мають розплющити очі на небезпеку нового потрясіння, яке загрожує стати ще більш агресивним через накопичення боргів і важче контрольованим через ініційовану Дональдом Трампом "деглобалізацію", попереджає Бавере.

Щоб убезпечити себе, автор пропонує європейським країнам чітко окреслити пріоритети. Тим, у кого є на це кошти, наприклад, Німеччині чи державам Північної Європи, необхідно приготуватися використати "будь-які важелі економічної політики", зокрема "бюджетну зброю". Ба більше, необхідно покласти край "сутичкам не на життя, а на смерть" в ЄЦБ і посилити єврозону, об'єднавши банківську сферу і ринки капіталу в єдиний союз. Окрім цього, Бавере закликає зміцнити економічну безпеку в Європі, що дозволило б підтримати міжнародну ліквідність у разі фінансового потрясіння, а також зберегти різносторонній підхід і скординовану стратегію для уникнення обвалу міжнародної системи переказів і платежів.

Читайте також: "Слуга народу" пропонує звільнити молодь до 27 років від податку на доходи та ЄСВ