Останнє дається взнаки хоча б тим, як чиновники формують так званий "споживчий кошик" українця. А формують вони його у такий спосіб, що – як справедливо зазначають експерти – навіть на людину, котра сидить у тюрмі, держава й то витрачає більше.

Читайте також: Схема "Роттердам+": як зупинити одне з найбільших шахрайств в Україні

Забирайте свій набір

Але позитивна новина у тому, що Київський апеляційний адміністративний суд нещодавно підтвердив висновок суду першої інстанції про незаконність затвердженого складу споживчого кошика. Ініціював позов юрист, керівник проекту "Відкритий Суд" Станіслав Батрин. Він стверджував, що при визначенні потреб громадян уряд не проводив наукового обґрунтування запропонованих нормативів і "діяв всупереч вимогам гласності та громадського контролю". А посадові особи "уникали персональної відповідальності за ухвалене рішення".

Дивовижно, але ще в квітні поточного року Київський окружний адміністративний суд (перша інстанція) визнав доводи позивача справедливими, а постанову Кабінету міністрів №780 від 11 жовтня 2016 року, якою був затверджений чинний набір продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, "незаконною та протиправною". Суд також назвав "протиправними" дії міністерства соціальної політики, міністерства охорони здоров'я та міністерства економрозвитку, які брали участь у формуванні наборів продуктів і послуг для споживчого кошика.

Чиновники тут же відповіли алаверди, подавши апеляцію. Але Київський апеляційний адміністративний суд (друга інстанція) не задовольнив її. Відтак рішення про незаконність постанови Кабміну набрало чинності. Уряд на цьому, однак, заспокоюватися не збирається. Зокрема, міністерство економіки нагадує, що існує ще й третя та остання судова інстанція, до якої відомство і звернеться, склавши касаційну скаргу. Але поки що (до розгляду касації) чиновники зобов’язані виконати судову ухвалу, подобається вона їм чи ні.

Тут, щоправда, є певні нюанси. В Україні можна виконати судове рішення, не виконавши його. Як? Станіслав Батрин зазначає, що на сьогодні виконання судової ухвали буцімто й почалося, недарма 15 серпня на сайті міністерства соціальної політики оприлюднений проект постанови "Про внесення змін до Порядку проведення науково-громадської експертизи набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму".

Але нововведення, що пропонуються цим документом, – не зовсім ті, яких домагалися юристи "Відкритого Суду" своїм позовом. "Якщо раніше в науково-громадській експертизі мали брати участь безпосередньо міністри або заступники міністрів соцполітики, охорони здоров'я, економіки і фінансів, то тепер вони хочуть звести ухвалення рішень до рівня структурних підрозділів". Тобто персональної відповідальності міністрів, відсутність якої доводив Станіслав Батрин в суді, новий порядок не передбачає, говорить юрист в інтерв’ю газеті "Сегодня".

Визначення відповідальних за складові споживчого кошика, є, безперечно, справою важливою. Але не настільки, наскільки важливий самий його вміст. На цьому моменті ми зупинимося детальніше.

Читайте також: Коли окупиться Hyperloop в Україні: оптимістичний прогноз від міністра Омеляна

Що нормально для британця, те українцеві – зась?

Та передусім: що таке "споживчий кошик"? Це набір товарів і послуг, мінімально необхідних людині для життя. На підставі вартості споживчого кошика розраховується прожитковий мінімум. При цьому, однак, кожен розуміє його по-своєму. Наприклад, колишня голова Нацбанку Валерія Гонтарева два роки тому заявляла про те, що її персональний прожитковий мінімум становить 100 тисяч гривень на місяць. А у "пересічного українця" він – для порівняння! – дорівнює 1777 гривням.

При цьому передостанній раз вміст кошику переглядали у 2000 році. За цей час в країні змінилося 4 президента та 5 складів парламенту. Однак нікому не спадало на думку, що раціон харчування з мінімального споживчого кошика є згубним для здоров'я, адже є недостатнім для працездатної людини. Згідно із критеріями ООН, якщо людина витрачає на проживання та харчі менше 150 доларів на місяць — то вона живе за порогом бідності. Третина українців вже зараз знаходяться за межею бідності, або ж балансують на ній. І це ще далеко не кінець історії.

До складу споживчого кошика, оскарженого Батриним, не входить навіть вершкове масло. Замість нього у переліку продуктів харчування міститься маргарин – не більше 2 кг на рік. А також не більше 2 кг сала, 8 кг свинини та 9 кг ковбаси. Щодо одягу, то пропонується затвердити по одному костюму, краватці, джемперу, брюках на рік. Із білизни – 6 пар трусів, 2 майки, одні плавки та 10 шкарпеток. Це – для чоловіків.

Жінкам же Кабмін дозволив мати 6 пар трусів, два бюстгальтера, дві майки, один купальник. І це все також на рік. Дві пари синтетичних колготок на два роки та одні брюки на 4 роки. Зі взуття – одні туфлі на 2 роки, зимові чоботи на 3 роки.

У частині засобів гігієни та ліків – дві зубні щітки, один одеколон, один гребінець, туалетний папір (12 рулонів на рік), 100 г вати, два бинти, два жарознижувальні засоби, 7 пластирів, один дитячий крем. Також у списку передбачили 4 стрижки на рік. Про міжміські чи міжнародні поїздки не згадується взагалі, включено тільки приміські перевезення до 50 км. Відвідувати заклади культури дозволено 6 разів на рік. Інтернет та мобільний зв'язок не передбачено взагалі. Книг дозволено купувати не більше шести примірників на рік.

Читайте також: Ситуація в "Укрзалізниці" вимагає термінового втручання Кабміну

А тим часом у споживчому кошику британця передбачені витрати на підключення до Інтернету, покупку мр-3-плеєра та гітари, а також послуги садівника. Німці ж (навіть найбідніші) мають право на цифровий фотоапарат та відеокамеру, сканер та принтер, а також тонометр. Французи закладають у споживчий кошик послуги перукаря, косметичні засоби та харчі для котів та собак. Американці мають у своєму кошику тютюнові та горілчані напої, а також витрати на мобільний та комп'ютерний зв'язок. В українському ж споживчому кошику левова частка доходів (понад 65 %) витрачається на їжу, а деякі непродовольчі товари та послуги не закладені взагалі.

Що стосується прожиткового мінімуму, то у світі застосовується різний підхід до визначення цього поняття. Десь мінімально допустимим рівнем життя вважають той, котрий мають від 10 до 20 відсотків громадян. Десь «танцюють» від соціологічних опитувань, що окреслюють коло найнеобхіднішого. У Литві прожитковий мінімум формують, виходячи з моделі сім'ї, де є двоє дорослих батьків і двоє дітей різного віку та статі.

В США, Великій Британії та Німеччині прожитковий мінімум встановлюється на рівні 40% від середньостатистичного доходу на душу населення, у Фінляндії, Італії, Греції та Іспанії – на рівні 50%, у Португалії та Ірландії – на рівні 60%. У Болгарії уряд скомпонував 6 окремих споживчих кошиків – для різних категорій сімей. І лише в Україні діє так званий "нормативний метод" встановлення прожиткового мінімуму, котрий впирається у раз і назавжди окреслений споживчий кошик.

Чому уряд чинить опір новому "кошику"

Власне, те, що нинішній прожитковий мінімум не відповідає дійсності, тобто не відображає реальних потреб людини в товарах і послугах, визнають навіть в уряді. Але міняти стан речей не квапляться. Так чи інакше, але у Кабміні намагаються знову протягти до кошика нормативи 2000 року. Але про них необхідно раз і назавжди забути, наполягає Станіслав Батрин. Тим паче зараз, після відповідного судового рішення, котре зобов’язує до повного перегляду нормативів, каже юрист. А перегляд цей повинен починатися від розрахунку потреб особи (скільки м'яса і скільки пар взуття потрібно людині на рік, скільки вона використовує електрики тощо) і закінчуватися сучасними, реальними цінами на ці товари і послуги.

Виконання судового рішення полягає в тому, що Кабінет міністрів має ініціювати проведення нової науково-громадської експертизи, на якій має бути розглянуто питання, які у громадян України реальні потреби в товарах і послугах, а потім повинна бути затверджена новий споживчий кошик. І там повинні бути не такі норми, як в 1999 році, а такі, які є актуальними на сьогодні. Тому засідання науково-громадської експертизи мають проводитися об'єктивно і гласно, а кожен параметр має бути науково обґрунтований, як цього вимагає закон, – наполягає Батрин.

І додає, що будь-які інші підходи будуть повною профанацією закону.

Між тим експерти вказують на те, що розширення переліку і показників споживчого кошика неминуче спричинить збільшення всіх соціальних виплат, насамперед прожиткового мінімуму, пенсії та мінімальної зарплати. Закономірно, що збільшиться податкове навантаження на фонд оплати праці. В уряді дуже не хочуть зростання будь-яких нормативів, адже на покриття нових видатків в державній скарбниці просто немає коштів.

Як казав у 2016-му (коли в уряді формували новий-старий споживчий кошик) тодішній міністр соцполітики Павло Розенко:

Мобільні телефони, а також памперси вносити зараз до споживчого кошику неправильно. Я теж хочу, щоб він був вартістю у 10 тисяч гривень, і щоб туди входило б усе. Але ці показники прив’язані до розрахунків соцвиплат. Звідки зараз в бюджеті країни, яка веде війну, взяти десятки мільярдів на підвищення стандартів?.

Схоже, що війна була та лишається тим чинником, на який можна списувати геть усе. Навіть сто грам вати та два бинти на рік для дорослої людини. Але на що можна списати елементарну відсутність совісті у чиновників, котрі у власному побуті явно не задовольняються сімома пластирами чи одними плавками? Це питання – більше риторичне, ніж практичне, бо шукати сумління у теперішнього уряду – справа явно приречена.

Читайте також: Український уряд змінив правила виїзду дітей за кордон