Як розповів 24 Каналу експерт Андрій Павловський, зараз в Україні працює два рівні пенсійного страхування – це основний солідарний рівень та рівень добровільного пенсійного страхування. Втім уряд працює над тим, щоб до 2025 року запустити систему накопичувальних пенсій.

Читайте також Колишнім чиновникам у 2024 році зменшать "астрономічні" пенсії

Андрій Павловський

Експерт з питань соціальної політики

Ми на початку незалежності планували, що між ними буде ще система – це загальна обов'язкова державна система пенсійного страхування, де в примусовому порядку держава буде частково з роботодавців, частково з самого робітника, забирати певний відсоток. Усі відсотки будуть накопичуватися в державній накопичувальній системі. Втім, так склалось історично, і за об'єктивних обставин, що у нас тільки є перший і третій рівень пенсійного страхування.

Солідарна система

Андрій Павловський пояснює, що базовою та фундаментальною системою, основою пенсійного забезпечення в Україні, як і в європейських країнах, є солідарна система.

Там сутність така, що люди, які працюють, сплачують певні внески від заробітної плати до Пенсійного фонду. Частково вони, а частково їхні роботодавці. Таким чином ПФУ оплачує нинішніх пенсіонерів,
– каже він.

До тих, хто платить внески у фонд, входять: офіційно працевлаштовані, фізособи-підприємці (ФОПи) та самозайняті особи. Вони платять єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

  • За найманих працівників ЄСВ сплачує роботодавець – 22% від офіційної ставки.
  • ФОПи сплачують 22% від мінімальної зарплати – це 1 474 гривні на сьогодні.
  • Самозайняті особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік. Єдиний внесок становить 22% від річного розміру доходу.

Добровільно-накопичувальна

З 2005 року в Україні крім солідарної системи пенсій є ще добровільно-накопичувальна система.

Відповідно до неї громадяни добровільно формують свої пенсійні накопичення за допомогою внесків від фізосіб чи роботодавців.

Обов'язкова накопичувальна

Зараз прийняття накопичувальної системи лише обговорюється в Україні. Вона схожа з добровільно-накопичувальною, але передбачає вже обов'язкове відрахування коштів з громадян. Отож кожен офіційно працевлаштований українець матиме окремий рахунок, на який щомісяця зараховуватиметься певна сума коштів із зарплати.

Людина підписує договір з операторами пенсійного фонду чи банку. Відтак певний відсоток, який можна визначити самостійно, сплачується в накопичувальну систему. А потім при виході на пенсію крім основної солідарної пенсії, можна отримати ще й додаткові гроші, що накопичились,
– запевняє Павловський.

Ще раніше навесні міністерка Мінсоцполітики Оксана Жолнович розповіла, що накопичувальна система передбачатиме 7–10% від зарплати для пенсії. Водночас частину від цієї суми вноситиме роботодавець, а частину – працівник.

Серед інструментів, куди можна інвестувати кошти, повинні бути високотехнологічні та надійні галузі, які на початку дають високі прибутки – вищі, ніж інфляція в країні. Це може бути й консервативний варіант – державні ОВДП.

Також, якби в Україні була більш відкрита економіка, то громадяни могли б інвестувати в іноземні пенсійні фонди. Там гарантій збереження грошей, особливо європейських, було б більше.

Як пояснює експерт в силу об'єктивних обставин, в першу чергу економічних, в Україні не вдається запровадити обов'язкове державне накопичувальне пенсійне страхування. Адже є певні ризики пов'язані з досвідом інших країн.

Система накопичувальна, вона успішна тоді, коли є сталий розвиток економіки, коли відчутне зростання доходів населення. Крім того, всі фахівці звертають увагу на те, що ця система ефективна та успішна тоді, коли на накопичувальних пенсійних рахунках дохідність хоча б на 3% вища за середні рівні. А ще потрібно, щоб були низькі адміністративні витрати – не більше 1–1,5%,
– каже Андрій Павловський.

Ось невдалі досвіди інших країн:

  • Польщі не вдалося запровадити цю систему, тому що в країні були зависокі адміністративні витрати.
  • В Чехії теж не пішла ця система, а в Угорщині кошти громадян після впровадження накопичувальної системи конфіскували назад в солідарну.
  • "Прогоріли" такі накопичені системи в Аргентині та в Чилі, тому що в країнах були зависокі адміністративні витрати – аж до 9%. У такому випадку люди отримували б копійки з того на, що все життя накопичували.

Під час війни й важкої економічної кризи занадто великі ризики запровадження такої системи, крім того, інфляція в країні не передбачена. Тобто, ви, наприклад, будете 30 років відкладати собі, щоб додатково до солідарної пенсії ще трошки отримати, потім прийдете за своїми грошима, а вам управляючий грошима скаже: вибачте, вашу пенсію з'їла інфляція,
– розповідає співрозмовник.

Зазвичай для українців вихід на пенсію стає можливий при досягненні не менше ніж 30 років страхового стажу після настання 60 років.

Якщо у 60 років особа не має стажу у 30 років, то вихід на пенсію за віком стає можливий у 63 чи 65 років. Втім, якщо до 65 років пенсіонеру не вдається досягнути мінімального страхового стажу, а це 15 років, то пенсію за віком не надають. У такому випадку людина отримує від держави соціальну допомогу у розмірі 2 093 гривень.

Крім того, вийти на пенсію можна і достроково, однак лише для певних категорій громадян:

  • Особи з особливим станом здоров'я: чоловіки – 45 років за наявності не менше 20 років страхового стажу; жінки – 40 років за наявності не менше 15 років страхового стажу.
  • Інваліди із зору I групи: чоловіки – 50 років за наявності 15 років страхового стажу; жінки – 40 років, страховий стаж – 10 років.
  • Матері, що народили 5 або більше дітей, виховали їх до 6-річного віку, також матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до 6-річного віку: матері – 50 років, не менше 15 років страхового стажу; батьки – 55 років, не менше 20 років страхового стажу.
  • Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, постраждалі від Чорнобильської катастрофи: чоловіки – 55 років за наявності страхового стажу 25 років; жінки – 50 років, страховий стаж – 20 років.
  • Раніше вийти на пенсію можуть й військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, забезпечували національну безпеку та оборону і мають статус учасника бойових дій (УБД).

Станом на 2023 рік найбільше українських пенсіонерів отримують пенсію у розмірі від 2 до 3 тисяч гривень. У 2024 році очікується, що відбудеться перерахунок виплат. Найімовірніше, це відбудеться у березні, як торік.

Статистика розміру виплат пенсіонерам в Україні:

  • 0,6% осіб мають виплати до 2 тисяч гривень.
  • 10,4% – понад 10 тисяч гривень.
  • 15% – від 4 тисяч до 5 тисяч гривень.
  • 21,3% – від 3 тисяч до 4 тисяч гривень.
  • 23,2% – від 5 тисяч до 10 тисяч гривень.
  • 29,5% – від 2 тисяч до 3 тисяч гривень.