Деяким українцям не виплатять "Пакунок школяра": коли можуть відхилити заяву

Скільки заявок подали на "Пакунок школяра" і кому відмовили?

Від старту програми українці подали 97 638 заяв на "Пакунок школяра", це майже 54% від кількості першокласників, повідомляє 24 Канал з посиланням на Мінсоцполітики.

Дивіться також Доведеться платити більше: як зросте розмір аліментів у 2026 році

Найчастіше їх оформлюють онлайн:

• через Дію – 94 142 заяви;
• через ПФУ – 3 496.

Проте 1 655 заяви відхилили:

• 460 відмов отримали родини, які перебувають за кордоном, адже вони можуть отримати допомогу після повернення в Україну, а ті, хто на тимчасово окупованих територіях – після повернення на підконтрольну Україні територію;
• Ще 940 заяв відхилено, оскільки надалі з'ясувалося, що дитина була відрахована або переведена до іншого закладу освіти. У такому разі заяву потрібно подати повторно. Є також відмови через невідповідність даних у державних реєстрах.

Як отримати "Пакунок школяра"?

Батьки або законні представники цьогорічних першокласників можуть оформити заяву та отримати таку допомогу. Важливо, щоб дані дитини були внесені до модернізованої системи АІКОМ (2) – це єдине джерело для підтвердження її зарахування до першого класу.

Інструкція для подання заяви через Дію:

1. Відкрийте розділ "Сервіси", далі – "Допомога від держави", далі – "Пакунок школяра";
2. Оберіть дитину, на яку оформлюєте заяву.
3. Виберіть або відкрийте Дія.Картку для виплат.
4. Перевірте дані та підпишіть заяву Дія.Підписом.

Що відомо про "Пакунок школяра"?

• "Пакунок школяра" має термін дії, тому гроші потрібно встигнути використати. Заяву на отримання виплати в Дії або Пенсійному фонді можна подати до 15 листопада. Гроші треба витратити гроші протягом 180 днів з моменту зарахування на рахунок, інакше їх повернуть до бюджету.
• Кошти з "Пакунку школяра" надходитимуть на спеціальний рахунок і призначені для купівлі канцелярських товарів, дитячого одягу та взуття.
• Разом з цим українці вже посперечалися через "Пакунок школяра". Виплата викликала суперечки серед громадян щодо доцільності таких витрат під час війни.