За відсутності повноцінного міністра економіки необхідно уже сьогодні мати на руках оновлений макроекономічний прогноз принаймні на 2020 рік (про середньострокову на 3 роки поки можемо забути), на базі якого негайно доручати міністерству фінансів України переписувати "Закон про Державний бюджет України на 2020 рік".
Читайте також: "Діра" в бюджеті: через що затримують виплату стипендій та індексацію пенсій
І справа не стільки в фактичних обсягах надходження податків чи митних платежів від відомств. Останні, як висловився керівник Митниці "не є чарівними скриньками", а річ у тім, що без перегляду ми ризикуємо заморозити бюджетне фінансування ряду програми просто через відсутність для цього фінансового ресурсу, не говорячи про умови економічної кризи.
За підсумками двох місяців, за даними Державної казначейської служби України, із запланованих 62,845 млрд грн, зібрано податковими органами – 59, 462 млрд грн (недобір 3, 382 млрд грн)" митними органами, із запланованих 54,889 млрд грн зібрано 40,709 (мінус 14,18 млрд гривень). Сальдо ДБ " – 17,23 млрд грн", або виконання 87,7 %.
Уряд повинен визначити точки росту економіки, засоби їх стимулювання, визначитись щодо політики у питанні державних корпорацій, а саме чи вони коштом прибутку анулюють основні засоби, тим самим залишаючись конкурентними та підвищуючи ефективність, чи 90% прибутку перераховують в держбюджет де вони безслідно розпорошаться у межах нескінченої кількості дір.
Як відомо, макроекономічний прогноз обіцяли переглянути ще урядовці Гончарука і провести корегування бюджету, втім не поспішали з цим.
Сьогодні, з огляду на падіння цін на нафту до рівня 35 – 36 доларів США за барель, уповільнення зростання світової економіки, дивитись на витвір Милованова, на базі якого Мінфін будував кошторис на поточний 2020 рік по доходах та відповідно по видатках, як мінімум не смішно.
Цитата з "Прогнозу економічного та соціального розвитку України на 2020-2022 роки": "Отже, очікується, що у прогнозному періоді середньорічні ціни на нафту марки Brent зростуть до 70,8 долара США за барель у 2020-2022 роках" (за основним сценарієм на 2020 рік – 70$); "Водночас найбільше зростання попиту на природний газ спостерігатиметься у Китаї. Також у перспективі очікується зростання споживання та імпорту газу у Східній Європі2, яка є великим споживачем та імпортером газу, переважно з Російської Федерації. Це відбуватиметься в умовах необхідності "озеленення" економіки (в першу чергу стосується "вугільних" країн – Польщі, Чехії) і забезпечення зростаючих потреб економіки.
Прогнозується, що середньорічна ціна на природний газ у 2020 – 2022 роках у середньому становитиме 276,9 долара США за 1 тис. куб. метрів" (імпортний природний газ на 2020 рік 266 $).
Довідково: Державною митною службою України (лист Держмитслужби від 10.02.2020 № 08-3/15-02/5.2/1998) обчислено середню митну вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України в період з 01.01.2020 по 31.01.2020, яка становить 4199,0244 грн або 175,2603 доларів США за 1 тис. м³.
На додаток до цього варто нагадати, що станом на 8 березня запаси газу у підземних сховищах становили 15,8 млрд, а протягом опалювального сезону – з жовтня 2019 року – українці використали 5,97 млрд кубометрів газу зі сховищ – це менше третини всього закачаного туди газу на зиму. Зазначене свідчить про те, що митне оформлення нових обсягів природного газу, а як наслідок і митних надходжень, не буде у тих обсягах, які б дозволили наповнювати скарбницю, як в силу меншої на понад 30% імпортної вартості від прогнозованої, так і через те, що він у нас вже закачаний у підземні сховища, а спад промислового та побутового споживання робить недоцільним його закачування.
На щастя, поки, на початок березня ціни на нашу експортну продукцію зокрема залізну руду (89$), пшениця (207$ на 04.03, 218$ на 15.01), кукурудза (177$ станом 04.03.20, 180$ – 15.01.20), ячмінь з початку року 189$ залишаються відносно сприятливими та за умови девальвації національні виробники-експортери збережуть свої позиції на ринках збуту, водночас, спад демонструє соняшникова олія з 818 $ за тонну на початок січня до 675 $ станом на 04.03.2020.
Здатність швидко переглянути бюджет на базі реальної картини світової економіки зараз залежить, у тому числі, від здатності нового уряду знайти порозуміння з парламентом. Нагадаю, що Верховній Раді України, яка 6 лютого 2020 року розпочала розгляд у другому читанні законопроєкту "Про обіг земель сільськогосподарського призначення", станом на дату написання тексту, залишилось пройти близько 700 правок з понад 4000. Ухвалення документу, за словами, пана Мушака, якщо не відбудеться нічого екстраординарного, може відбутись наприкінці березня. Тобто фактично півтора місяця на один законопроєкт.
Наступним, аналогічним за резонансністю та кількістю пропозицій депутатів є Проєкт Закону "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", 3700 правок і не приймати його теж не можна. Чому? А тому, що ст. 24 Закону "Про державний бюджет України" на 2020 рік передбачено, що надходження плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор, які перевищать суму в 4,41 млрд грн, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету та спрямовуються на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми "Спроможна школа для кращих результатів", модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, реалізацію пілотного проєкту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, лікування громадян України за кордоном.
Субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на реалізацію програма "Спроможна школа для кращих результатів" (ремонт будівель шкіл, завершення недобудов, закупка обладнання) передбачені в обсязі 2 млрд грн, водночас, Облдержадміністрації повинні до 13.03.2020 подати МОН перелік всіх проєктів із зазначенням пріоритетів, а МОН протягом 10 днів їх затвердити.
Зверніть увагу: Засідання Кабміну знову будуть відкритими
Кошти повинні бути освоєні, а проєкти реалізовані до 31.12.2020.
От такий простий вибір, не приймете – не буде 4 млрд доходу у Держбюджет (доходи якого і так доведеться переглянути з огляду на зниження цін на продукцію енергетичного імпорту), плюс не профінансуєте програму соціального спрямування, по опорним освітнім закладам.
Не говорячи про час, якщо увійти в розгляд документу з такою кількістю правок, то це плавно перетече у "традиційне українське – після Великодня та травневих", чудова ситуація з огляду на те, як оперативно, аврально приймаються рішення у світі, а ми надто міцні, щоб давати слабину.
Не забуваємо про заплановану на квітень податкову реформу, законопроєкти щодо оподаткування податком на додану вартість електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України (по простонародному – оподаткування youtube, facebook), законодавство про працю, реформу СБУ, проєкт антиколомойський і т.д. Доведеться скаженого принтера знову вмикати, але "відчайдушні часи, потребують відповідних заходів", і це не воду в Крим, чи тривалий підбір кандидатур на посади міністрів, час на підготовку до кризи прогавлений і не думаю, що у черговому макропрогнозі ми побачимо показник інвестицій у 2020 році 4 – 4,5 млрд $, у якості основного сценарію.