Що стримує зростання рівня пенсій в Україні?

Солідарна система пенсійного забезпечення в Україні не здатна забезпечити виплату, яка покриє реальний прожитковий мінімум для однієї людини. Вона потребує реформування, умовою для успіху якого є розвиток економіки. Про це в коментарі 24 Каналу розповів економіст Ілля Несходовський.

Дивіться також Вихід на пенсію за віком у 2026 році: які документи потрібні для оформлення виплати

Ілля Несходовський

Економіст, керівник аналітичного відділу мережі захисту національних інтересів "А Н Т С"

Без реформування – ніяк. По-перше, населення старішає, дуже мало народжується. Як результат, наявна система, коли зі страхових внесків накопичується пенсійний фонд, який дає можливість з них виплачувати пенсію, уже точно є нереальною, декілька років як. Тут більше інша причина проблеми. Не тільки демографія, а й те, що уряд за ці роки фактично не створив належних умов для розвитку української економіки. Як результат – низькі заробітні плати формують низький рівень пенсійного забезпечення.

Нагадаємо, у 2026 році в Україні прожитковий мінімум підвищили до 2 595 гривень, а мінімальну зарплату – до 8 647 гривень.

Зверніть увагу! За даними Пенсійного фонду, за листопад 2025 року середня зарплата, з якої сплачені страхові внески, становила 21 263 гривні. Середній розмір пенсії в Україні на 1 січня 2026 року становить 6 544 гривні. Водночас близько третини всіх пенсіонерів щомісяця отримує 3 339 гривень.

Що хочуть змінити в пенсійній системі?

В інтерв'ю "РБК-Україна" міністр соціальної політики Денис Улютін анонсував реформу пенсійного забезпечення в Україні, яку планують запустити у 2026 або 2027 році. Серед можливих змін – впровадження трискладової системи пенсійного забезпечення:

  • реформа солідарної системи, при якій мінімальна пенсія досягне розміру 6 тисяч гривень;
  • перехід від спеціальних пенсій до професійних, який триватиме щонайменше 13 років;
  • поява добровільної накопичувальної пенсії.

Підготовка реформи триває, після фіналізації законопроєкту його планують узгоджувати з Урядом і партнерами.

За словами міністра соцполітики, сприятливою умовою для старту реформи є наявний у бюджеті ресурс великих відрахувань із зарплат військових. Завдяки їм Пенсійний фонд нині отримує більше надходжень єдиного соціального внеску (ЄСВ) й потребує менше дотацій з держбюджету.

Потрібно розуміти, у якому напрямку будуть здійснювати пенсійну реформу. Якщо це переведення в накопичувальну систему, тобто той рівень, який у нас не діє, у такому випадку це точно для нас не є раціональним. Тому що ефект додаткових надходжень від військовослужбовців зараз, від їхніх заробітних плат, дуже швидко закінчиться вже найближчим часом,
– вважає економіст Ілля Несходовський.

Експерт додає, що співвідношення працюючої частини населення й пенсіонерів в Україні нині складається не на користь перших. На його думку, держава потребує перегляду вимог для виходу на пенсію, підходу до нарахування виплати й визначення її розміру тощо. Проте ключовим підґрунтям для успіху пенсійної реформи має бути розвиток економіки.

У нашій системі без розвитку економіки, припливу інвестицій, збільшення продуктивності праці й рівня оплати праці, жодна пенсійна реформа не спрацює,
– підсумовує Ілля Несходовський.

З яких рівнів нині складається пенсійна система в Україні?

  • Пенсійне забезпечення в Україні працює на трьох рівнях. Перший становить солідарна система. Вона передбачає сплату єдиного соціального внеску, яку здійснюють роботодавці та самозайняті особи до Пенсійного фонду. За ці гроші платять пенсії отримувачам зараз.
  • Другий рівень – обов'язкова накопичувальна система. Нині вона в Україні не діє. Суть такої системи зводиться до накопичення пенсії окремо від солідарної системи, коли з зарплати або вираховують додаткові кошти, окрім ЄСВ, або наявні відрахування перерозподіляють.
  • Третій рівень становить так звана приватна пенсія, тобто заощадження, які люди самостійно роблять через недержавні пенсійні фонди. Накопичення цього рівня є добровільними, проте не звільняють від сплати ЄСВ.