Фінансист, керуючий партнер лізингової компанії "ЕСКА Капітал" Сергій Васьков пояснив 24 каналу, чому було прийнято рішення про націоналізацію "Приватбанку" і розповів, у чому полягає загроза справи цього банку для українців.

Читайте також: Коломойський розповів про наслідки скасування націоналізації "Приватбанку"


Сергій Васьков – про всі нюанси націоналізації "Приватбанку"

Ви говорили, "Приватбанк" – це найбільший банк зі збору грошей, але не з видачі. Завданням його націоналізації було не допустити паніки на ринку?

На момент націоналізації "Приват" був найбільшим банком в Україні. Він обслуговував близько 20 мільйонів фізичних осіб – фактично більшу частину населення країни. Він займав перше місце за депозитами, по карткових рахунках, по клієнтській базі не в останню чергу завдяки зручності Приват24 і широкій мережі відділень. "Приват" активно залучав гроші, широко рекламував кредитні програми, але фактично кредитування було обмежене картковими овердрафтами, автокредитами і невеликою роздачею кредитів малому і середньому бізнесу.

На момент націоналізації, з 225 мільярдів гривень загального кредитного портфеля "Приватбанку" 192 мільярди припадало на юрособи. Левова частка залучених коштів йшла на кредитування пов'язаних з акціонерами компаній. За різними оцінками частка інсайдерських кредитів була від 80-97%.

Відповідно до звітності "Приватбанку", станом на 31 грудня 2017 року, обсяг непрацюючих кредитів склав 185,6 мільярда гривень, що на 5,56 мільярдів менше, ніж було на кінець 2016 року (191,14 мільярдів гривень), а сформований резерв за ними – 181,9 мільярдів гривень (на кінець 2016 року – 169,15 мільярдів) – фактично це всі кредити, пов'язані з колишніми акціонерами компаніям. Незалежний аудит показав, що банк видав близько 4 мільярдів гривень кредитів компаніям-одноденкам.

Читайте також: Коломойський і Боголюбов вивели мільярди із "Приватбанку" через філію на Кіпрі, – розслідування

Тобто?

Націоналізація банку була помилкою. З балансів банку було видно проблеми. Але вкладники йшли за високим відсотком і зручністю в обслуговуванні. В цілому було б логічно вивести банк з ринку. На жаль, вибрали соціальний аспект.

З іншого боку, з точки зору управління державою – це рішення було правильним. У воюючій країні банкрутство найбільшого банку могло призвести до непередбачуваних наслідків.

При цьому були допущені серйозні помилки?

Не можна назвати конкретні помилки при націоналізації. На перший погляд все було зроблено правильно і відповідно до норм закону. Але диявол криється в деталях.

Читайте також: Чи був "Приватбанк" неплатоспроможним, і хто знову за все заплатить

Наприклад?

Регулятор, знаючи проблемні місця українського законодавства, повинен був врахувати цей ризик і вибрати іншу модель, наприклад, поділ банку на кілька спеціалізованих. Або ж могла бути проведена передача портфеля фізосіб Ощадбанку, юросіб – Укргазбанку. А проблемні кредити, пов'язані з власником – залишити на старій юридичній особі.

І все ж – чи дійсно потрібно було націоналізувати приват і чому суд вирішив те що він вирішив?

"Приват" не потрібно було націоналізувати. Його потрібно було виводити з ринку або проводити процедуру bail-in, з якою депозити і кошти клієнтів конвертувалися б в акції банку. Причому це потрібно було робити ще році в 2012-2013-у. В зв'язку з тим, що ситуацію сильно затягнули, виникла необхідність вирішувати її в авральному режимі. Не можна сказати, що регулятор діяв непрофесійно. Навпаки – практично це була унікальна ситуація, і в ній уряд спрацював досить професійно і чітко.

Але все ж... чи потрібно було націоналізувати або виводити з ринку за більш тривалою процедурою? Уряд вважає, що затягування, зволікання викличе сильну соціальну напруженість і проблеми в економіці. Тому було прийнято рішення націоналізувати банк і докапіталізувати його.

Якщо згадати, що навколо банку тоді кілька місяців нагніталася паніка і установа реально відчувала проблеми з ліквідністю – зрозуміла логіка поспішності дій.

Тобто?

У жовтні 2016 завершилася перевірка "Привату", яка виявила дефіцит регулятивного капіталу на 146 мільярдів гривень. Ринок про це дізнався моментально. Зволікання з вирішенням питання "Привату" могло потягнути повноцінну паніку на банківському ринку, що всерйоз загрожувало стабільності всієї економіки та й країни в цілому. Згадайте, тоді вже компанії, які обслуговувалися в "Приваті" зазнавали труднощів з проведенням платежів. Далі "Приватбанк" був націоналізований відповідно до рішення Кабміну згідно рекомендацій РНБО.

Зараз суд прийняв рішення про незаконність націоналізації. Тексту рішення ми не бачили. Воно засекречене. Думаю, суд мотивував таке рішення аргументами колишніх акціонерів про недостатні докази законних підстав для віднесення "Привату" до категорії неплатоспроможних банків. Проблема може критися як в прогалинах українського законодавства, так і в упущеннях аудиту та перевірки " Привату" – оскільки мав місце поспіх, могли бути допущені помилки в оформленні всіх документів.

Але факт залишається фактом – "Приват" був проблемою ще з часів Януковича. Як і інший бізнес пана Коломойського – "Аеросвіт". Ми всі бачили результати банкрутства "Аеросвіту" і яка була "відповідальна" поведінка акціонерів під час банкрутства. Враховуючи "специфіку" колишніх акціонерів та українського законодавства, куди логічніше було просто виводити банк з ринку або продавати робочі портфелі іншим держбанкам, щоб уникнути судових позовів.

Що з усім цим буде далі?

Думаю, що суди вищої інстанції повинні враховувати не тільки букву закону, а й дух закону. А також логіку регулятора. Тоді ми отримаємо справедливе і зважене рішення. Попереду нас чекають довгі роки судових розглядів. Залишається сподіватися, що незалежно від зміни влади держава буде послідовно відстоювати свої інтереси та інтереси платників податків.

Читайте також: Націоналізація "Приватбанку": хто від цього виграв та що отримали українці

Чи дійсно ця ситуація вплине на відносини України з МВФ?

Виплата компенсацій колишнім акціонерам боляче вдарить по бюджету України. Але рішення судів не можуть впливати на співпрацю з МВФ. У нас же декларується незалежність судової системи, і судові рішення не можуть продавлюватися в договір МВФ…

У будь-якому випадку, рішення суду першої інстанції точно не вплине на співпрацю з Міжнародним валютним Фондом, а апеляція і подальший розгляд справи займе роки.

А що з Коломойським і Лондонським судом?

З 2017 року почалася суперечка в Лондонському суді між державним "Приватбанком" і його колишніми акціонерами. Відповідно було видано рішення про арешт активів колишніх акціонерів по всьому світу на час розгляду суперечки. Арешт був виданий після надання детальних доказів виведення колишніми акціонерами грошей з банку перед націоналізацією.

Читайте також: Справа "Приватбанку": сторону Коломойського підтримав вже третій суд

Як рішення суду впливає на українців?

Поки що ніяк. Але підвішений статус "Привату" – це однозначно погано для інвестиційного клімату країни. Крім того, неодноразово озвучувалася необхідність поступового продажу державних банків приватним інвесторам. Ясна річ, що судові розгляди не дадуть можливість залучити інвесторів в цей банк.

Ще раз повторюся – для виплат якихось компенсацій колишнім акціонерам потрібно дочекатися рішення всіх судів. Апеляції займуть роки. Нам залишається сподіватися, що уряд буде послідовно і професійно відстоювати інтереси свої і платників податків в цій історії.

Читайте також: МВФ оприлюднив офіційну позицію щодо націоналізації "Приватбанку"