Президент України Володимир Зеленський озвучив ціну у 30 доларів за барель, і таку ж ціну пропонували країни Балтії та Польща. Разом із тим Греція та Мальта не хочуть опускати ціну нижче ніж до 70 доларів, тож дискусії продовжуються. Це для 24 каналу прокоментував політолог Андрій Вігірінський.

Зверніть увагу G7 та ЄС обговорюють стелю цін на нафту з Росії: Фурса пояснив ідею та нюанси

З погляду політики ціна має бути мінімальною

За його словами, якщо дивитися на проблему виключно з політичної точки зору, то заяви і представника Польщі, і українського президента є абсолютно правильними. Адже ми протистоїмо агресору, протистоїмо країні, яка використовує терористичні методи війни з українцями, а тому всі можливі доходи, які формують бюджет цієї країни, потрібно мінімізувати.

За таких умов і 10 доларів виглядає як цілком нормальна пропозиція щодо ціни, а ще краща пропозиція – нехай постачають як компенсацію світу за шкоду, яку заподіюють, нафту безкоштовно. Але це виключно політична складова,
– зауважив Вігірінський.

Чому не можна так різко знизити ціну

Разом із тим, якщо повернутися до економічної складової і глобальної рецесії, то потрібно визначитись з методологією, яка має використовуватись для того, щоб не просто кидатися цифрами. На сьогодні Росія постачає нафту на рівні цін в межах 65 – 70 доларів. Це та ціна, яку отримує нафтовидобувна компанія перед завантаженням судна з урахування дисконтів.

Якщо ж встановити граничну ціну на рівні 60 доларів, вона, скоріш за все, буде ще прийнятною для Росії, але вже не матиме для неї такого економічного ефекту.

Утім, якщо подивитися на картину трохи ширше, а мова йде про обіцянку Росії не постачати нафту у випадку, якщо коридор цін її не влаштовуватиме. З погляду Сполучених Штатів і окремих країн Європейського Союзу, після рішення Саудівської Аравії про фактичне скорочення видобутку нафти в рамках консорціуму ОПЕК+, додаткове випадання зі світового ринку ще 2 мільйонів барелів російської нафти приведе до зростання ціни на нафту.

Різні оцінки говорять про подорожчання до 200–300 доларів. Це, своєю чергою, потягне за собою зокрема для американських компаній та нафтопереробного комплексу Європейського Союзу черговий виток інфляції, проблеми з логістикою, дефіцит пального тощо, тобто цілу сукупність проблем.

Саме тому світові лідери і не ризикують зараз обговорювати питання запровадження стелі цін на тому рівні, який є збитковим для бюджету Росії або мінімізує її доходи. А це – будь-яка ціна на нафту, нижча ніж 45 доларів.

"Якщо все, що ви встановлюєте, нижче ніж 45 доларів, а ще краще нижче ніж 40 доларів, ви вже виходите приблизно на рівень рентабельності, при якому видобуток нафти може в деяких місцях переставати бути економічно доцільним, а як наслідок – зупинення нафтовидобутку", – пояснив Вігірінський.

При цьому знову виникає питання, як замістити на міжнародних ринках 2 – 3 мільйони барелів нафти, які Росія постачає умовному колективному Заходу. Швидко такий об'єм наростити неможливо, власне тому і Саудівська Аравія дозволяє собі кроки, яких раніше ніколи б не дозволила. Конкретно мова йде про те, щоб не дослухатися до Сполучених Штатів Америки.

У Саудівській Аравії усвідомлюють, що сьогодні США, які використовують свої стратегічні нафтові резерви, не будуть загравати зі своїми виборцями і з настроями всередині Америки, пов'язаними з і без того високим витком інфляції та рецесією, в яку входить світова економіка. Тому американці й не будуть вживати агресивних кроків щодо тих самих саудитів як в питаннях оборони, так і в питаннях, які стосуються безпосередньо енергоносіїв.

Чи можна збільшити видобуток нафти

Вігірінський пояснив, що наростити видобуток нафти можливо. Для цього необхідно змінити правила кредитування нафтовидобувних компаній з боку банківського сектору. Бо банківський сектор діє в рамках "зеленої угоди", що передбачає занулення викидів вуглеводнів через використання викопного палива в оглядній перспективі 2030 року. Тож банки не фінансують додаткові роботи, пов'язані з освоєнням нових родовищ.

З цим самим зіштовхувалася і Європа, і окремі нафтовидобувники в Україні. Вони не могли прокредитуватися в європейських банках на свердловини з глибокими запасами нафти. І тому цей процес, також соціально-економічно не відповідає тому, на що готові піти ті суб'єкти, які запроваджують санкції чи стелю цін.

Чому Греція проти зниження ціни

За словами політолога, позиція Греції цілком зрозуміла, адже при ціні 80 доларів грецькі, кіпрські, мальтійські танкери будуть абсолютно спокійно перевозити цю нафту в будь-які точки планети і не втрачати фрахтувальників. При цьому їм не доведеться обходити механізм запровадження санкцій.

Росія, своєю чергою, теж готується до стелі цін, і вона теж розуміє, що сьогоднішні 65 доларів за барель, особливо з загостренням ситуації з ковідом у Китаї, через 2–3 місяці можуть перетворитися у 50 доларів за барель. Адже спад споживання нафти у тому ж Китаї – це, своєю чергою, падіння цін, тож країни G7 разом з коаліцією легко можуть переглянути стелю цін.

Чи може змінюватися гранична ціна

Стеля цін, яка буде встановлена, не є абсолютною в тому сенсі, що вона узгоджується один раз і більше не переглядається. Корегування ліміту цілком можливе за домовленістю країн G7, тож цю ціну можна переглядати з певною амплітудою часу, залежно від світової кон'юнктури.

Андрій Вігірінський

Політолог

За рік, за два, цю стелю цін можна спустити ще нижче, і тоді вже Росія в більш довгостроковому терміні чи в довгостроковій перспективі буде виснажена і економічно, і соціально, і мілітарно, і в цілому буде готова йти на поступки в питаннях комунікації з Заходом.

Росія це також усвідомлює, тож зараз вона здійснює цілу сукупність операцій, пов'язаних з придбанням таких танкерів, які за 1–2 роки потрібно буде здавати на брухт. Вони коштують у кілька разів дешевше, ніж нові танкери.

Політолог пояснив, що росіяни роблять це з огляду на те, що сам механізм стелі цін передбачає, що у випадку, якщо якась компанія взяла на борт чи на фрахт вантаж з Росії, і порушила цінове обмеження, у майбутньому цьому конкретному судну буде назавжди заборонено заходити в європейські порти.

Відповідно, компанії, які здійснюють перевезення, не хочуть ризикувати своїм цілком новим і дорогим флотом, який повинен відбивати свої інвестиції. Тому вони готові продавати старі танкери різного формату Росії, і так вона може сформувати свій танкерний флот, щоб доставляти нафту за будь-яку ціну.

Утім, важливо розуміти, що за будь-яку ціну, тобто значно вищу за встановлену граничну, нафту в Росії не купуватимуть навіть Китай та Індія. Адже навіщо їм платити більше, ніж та стеля цін, за якою Росія і так продає. Так, вони можуть переплачувати на 5–10 доларів, але не більше.

Чому зараз гранична ціна в 30 доларів неможлива

Вігірінський підкреслив, що ключове, чому сьогодні не обговорюється та стеля, яку пропонує президент Зеленський чи поляки, тобто у межах 30 – 40 доларів, – це те, що немає об'єму важкої нафти. Вона необхідна для хімічної промисловості, для дизельного палива, а європейські нафтопереробні заводи потребують модернізації для того, щоб переходити на легші види нафти.

Тому тут є не те що суперечність, а складність у поясненні, бо люди не завжди хочуть вдаватися в деталі, а коли ти не вдаєшся в деталі, тобі здається що скрізь суцільна зрада,
– підсумував політолог.

Андрій Вігірінський пояснив, у чому полягають дискусії щодо стелі цін на російську нафту: дивіться відео

Позиція президента Зеленського

  • Володимир Зеленський закликав партнерів встановити ліміт цін на рівні 30 доларів за барель російської нафти. Він вважає, що 60 –70 доларів – це "піддавки".
  • Президент наголосив, що цьогоріч Європа здійснює енергетичне роззброєння Росії, і залежність континенту від її енергоресурсів зменшується. Однак вона має зникнути повністю.
  • Також Зеленський подякував балтійським та польським партнерам, які підтримують обмеження у 30 доларів.