Про те, що електроенергія здорожчає, говорити почали кілька місяців тому. За цей час в мережу потрапляли різноманітні варіанти і схеми майбутнього зростання цін, спільним для яких було одне: остаточно ще нічого не відомо, але здорожчання неминуче.

Читайте також Українцям дозволили продавати електроенергію власного виробництва

Прояснюватись ситуація почала 26 травня, коли стало відомо, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) офіційно внесла пропозиції щодо підвищення з 1 червня тарифу для побутових споживачів до 2,88 гривні за кіловат за годину.

А вже за кілька днів – ввечері 30 травня – спочатку ЗМІ повідомили, що уряд терміново підвищив тариф на світло, а потім в Міненергетики підтвердили це, зазначивши: платити доведеться 2,64 гривні за кіловат за годину. Тобто, менше, ніж хотіли в НКРЕКП.

Герман Галущенко

Міністр енергетики України

Ми бачимо можливість встановити тариф на рівні 2,64 гривні за кіловат за годину. Це мінімальний тариф, який дозволить утримати енергосистему.

Як зростуть цифри в платіжках

Поточний тариф залежить від обсягу спожитої електроенергії. Він складає:

  • 1,44 гривні для тих, хто споживає на місяць менше 250 кіловат за годину;
  • 1,68 гривні для тих, хто використовує більше 250 кіловат за годину.

Новий тариф же такої диференціації не передбачає: всі платитимуть однаково. Для всіх цифри в платіжках зростуть орієнтовно на 250 гривень.

Прикметно, що в експертному середовищі думки з цього приводу розділились. Одна з них – різний тариф за різний спожитий обсяг фактично не приносив практичного результату.

Юрій Щедрін

Аналітик "Центру розвитку міст"

Різниця в 22 копійки. Мабуть, якась економія була, але за сьогоднішньої інфляції вона мізерна. Це більш психологічний фактор, ніж економічний.

Інша думка – висока вартість електроенергії спонукатиме людей до економії. А крім того, не ставитиме громадян в залежність від держави.

Володимир Омельченко

Директор енергетичних програм у Центрі Разумкова

Держава ж не просто так дає подачки. Значить, вона вимагає щось натомість. Я ж не хочу бути чимось забов'язаний державі. Навпаки, я як платник податків хочу сам контролювати державу. З іншого боку, це підвищення спонукатиме економити електроенергію, ефективніше її споживати.

Втім, з останнім все може вийти навпаки. Адже тепер люди фактично втрачають стимул економити – бо ж "напали" хоч 240, хоч 500 кіловат за годину, платити за кожен доведеться 2,64 гривні.

Роман Ніцович

Директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group

Була певна знижка, і це в принципі стимулювало споживачів до більш ощадливого споживання. Тепер немає стимулу для того, щоб думати про більшу енергоефективість.

Чи сплачуватимуться рахунки

Втім, підвищення тарифу як таке не наповнює бюджет. Це роблять люди, які сплачують рахунки. Або "не витягують" нових цін і не сплачують – і тоді підвищення не дає результатів.

Українці ж вже 16 місяць живуть в режимі активної фази повномасштабної війни. Багато – з урізаними зарплатами. Багато лишились без роботи. А ціни зросли на все.

Який прогнозований можливий відсоток неплатежів? Чи були здійснені розрахунки?
– запитує Роман Ніцович.

З іншого боку, 250 гривень – не є космічною сумою, вважає Володимир Омельченко. Він пояснює: українці більше витрачають на пальне, алкоголь, цигарки та інше. А тому, впевнений експерт, навіть попри воєнні фактори для 80% споживачів нові розцінки не складуть особливої проблеми.

Тим не менш, ті, для кого новий тариф стане непідйомним, є. І, певно, таких людей побільшає. А тому держава має на це реагувати.

Один з варіантів – впровадження порядку захисту вразливих споживачів. За основу, вважає Ніцович, можна взяти європейський досвід та впровадити "меню пропозицій, які можуть застосовувати і постачальники електроенергії, і державні органи для того, щоб захистити таких споживачів".

За його словами, такими заходами можуть бути:

  • диференційований облік;
  • спеціальна допомога в купівлі більш ефективного обладнання, яке дозволить заощаджувати електроенергію;
  • певний пільговий тариф – з подальшою компенсацією урядом енергопостачальникам "втрачених" коштів, тощо.

Водночас опитані 24 Каналом експерти одноголосно визнають: підвищення тарифу до 2,64 гривні за кіловат за годину – недостатнє. Адже ринкова ціна електроенергії складає 5,5 – 6,5 гривень.

1,68 гривні, 1,44 гривні – ці тарифи покривали лише витрати на передачу, на розподіл електричної енергії. І абсолютно не покривали витрати на неї як на товар. Тому цей крок правильний – але недостатній,
– запевняє Омельченко.

З ним погоджується й Ніцович. Він зазначає: перегляд цін для домогосподарств назрів давно. Адже попередні тарифи викривлювали ринок як фінансово, так і з точки зору конкуренції.

Не підвищувати взагалі – нереально. Адже низькі ціни фінансуються за рахунок двох державних компаній – це "Енергатом" і "Укргідроенерго". Тарифи ж покривають лише чверть витрат на купівлю електроенергії на оптовому ринку, на тарифи на передачу і розподіл електроенергії, і також ПДВ. І минулого року це задоволення коштувало компаніям понад 100 мільярдів гривень,
– пояснює експерт.

Інший фактор, що зробив підвищення невідворотним – руйнування, завдані об’єктам енергоінфраструктури російськими обстрілами.

Відновлення потребує величезних коштів. Зараз воно фінансується перш за все, за рахунок іноземних інвестицій. Але неможливо завжди робити так. Це підвищення, з економічної точки зору, на жаль, необхідне,
– констатує Щедрін.

Поза тим, експерти визнають: питання викликає встановлення нового тарифу саме на рівні 2,64 гривні. Перш за все – чому цифра саме така.

Чому саме 2,64 гривні, а не, скажімо, 2,78 гривні. Очевидно, що в основі цього були якісь розрахунки і вони про щось говорять – якісь сценарії, наслідки тощо. Хотілося б побачити ці розрахунки,
– зазначає Ніцович.

Тариф ростиме ще

Коли НКРЕКП пропонувала підвищити тариф до 2,88 гривень, то зазначалось, що це буде першим етапом. В планах – поступове приведення цін до ринкового рівня, який в експертному середовищі оцінюють в 5,5 – 6,5 гривень.

Втім, самі експерти сумніваються, що наступний етап відбудеться вже найближчим часом. Адже економіка економікою, але з точки зору політики зростання тарифів – дуже непопулярне рішення.

Це непопулярне політичне рішення. Плюс на оптовому ринку все ще зберігається поточне цінове регулювання. Тож наразі немає суттєвих факторів, які б свідчили, що вже необхідно думати і планувати наступне підвищення,
– пояснює Ніцович.

Такої ж думки дотримується і Щедрін. Він зазначає: з точки зору "логіки й здорового глузду" протягом року підвищень не має бути.

Але ж ми не знаємо, які можуть бути форс-мажори. Однак в перспективі майбутніх років підвищення буде,
– визнає Щедрін.

Зі свого боку, Омельченко вважає, що перехід на ринкові ціни відбудеться вже, імовірно, після війни. Хоча, зауважує він, "є сенс подумати про перехід на ринкові ціни вже цього року".

Економіку обманути неможливо. Треба обирати: чи постійні відключення й перебої з електричною енергією, чи низькі тарифи,
– резюмує експерт.

Але не тарифами єдиними жила Україна 30 травня. Того дня у 12 областях без світла залишилось майже 2 мільйони українців. Це, підрахували ЗМІ, найбільша кількість одночасно знеструмлених абонентів, починаючи з лютого.

І "Укренерго", і Міненергетики майже одразу заявили:

  • причиною стала надзвичайна ситуація в оператора системи передачі;
  • її виникнення вже розслідується.

Близько 13:00 в енергосистемі аварійно відключилися декілька магістральних високовольтних ліній. Внаслідок цього дією протиаварійної автоматики були частково знеструмлені споживачі в низці областей. Відключення відбулися через технічні причини та не пов’язані з дефіцитом потужності в енергосистемі,
– розповіли в "Укренерго".

Тим не менш, подія наробила галасу. Адже українці згадали зиму з погодинними подачами світла та графіками відключень – і заговорили, що це стало першою пташкою повернення до такого режиму.

Надто ж, бо про таку можливість в мережі говорять вже не перший тиждень. І хоч енергетики постійно заспокоюють людей, що повернення масових відключень не передбачається, тема жива.

Олії до вогню підливають 2 речі: постійні заклики енергетиків до економії електроенергії в пікові години, та підготовка до відключень енергоблоків АЕС для проведення ремонтів.

Опитані ж 24 Каналом експерти визнають: можливість відключень світла є. Однак вона дуже низька.

На сьогодні та в найближчій перспективі потужності вистачає. Якщо ж долучати імпорт, то можливі проблеми мають перекриватись. Сподіваємось, що принаймні до зими все буде добре,
– розповідає Щедрін.

Такої ж думки дотримується й Омельченко. При цьому він нагадує: імовірність блекаутів існує "навіть в стабільних країнах, де немає війни".

Втім, зазначає експерт, в окремих енергодефіцитних регіонах відключення таки може довелеться застосовувати. Однак якщо до цього й дійде, вони будуть нетривалими.

Імовірність постійних аварійних відключень низька. В окремі періоди – в пікові години – в окремих енергодефіцитних регіонах вони можуть бути, але це не означає, що точно будуть. Та й системним явищем цього літа відключення не стануть – адже в нас є можливості компенсації: зокрема, імпорт, сонячна енергетика,
– пояснює він.

З іншого боку, зауважують експерти, такою ситуація є станом прямо на зараз. Але якщо Росія знову почне масові обстріли української енергоінфраструктури, все може різко змінитись.

Це ж стосується і прифронтової зони. Оскільки, за словами Омельченка, "там особливий випадок, там неможливо нічого спрогнозувати".

Економія має стати звичкою

Загалом же українці так чи інакше, але мають постійно економити електроенергію. І перш за все, в ранкові та вечірні години максимального навантаження системи. Адже окрім глобальних для енергосистеми речей від цього, констатують експерти, залежить, скільки самі люди платитимуть за цю електроенергію з власних гаманців.

Краще мати електроенергію з системи і платити за неї 2 гривні, ніж отримувати її з генератора – і платити 20 гривень,
– підкреслив Ніцович.