Чому виникла потреба цифровізації трудових відносин?
Вимога фізичної присутності при прийнятті на роботу обмежує можливості українців для офіційного працевлаштування й ускладнює доступ до ринку праці, адже значна частина працездатних людей через війну змушена змінювати місце проживання. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла адвокатка Ольга Брус.
Дивіться також Низькі пенсії в Україні: без чого неможливе зростання виплат і пенсійна реформа
15 січня Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №14141, який передбачає впровадження електронного документообігу при влаштуванні на роботу. Нині проєкт закону готують до другого читання. Серед його положень:
- можливість укладати трудовий договір дистанційно;
- усунення вимоги подавати паперові документи, якщо трудовий договір укладають в електронній формі;
- використання кваліфікованого електронного підпису для ідентифікації працівника.
Ольга Брус
Адвокатка АО "EvrikaLaw"
Для працівників така форма працевлаштування насамперед є спрощенням доступу до ринку праці, адже відсутність необхідності особисто з’являтися до роботодавця або подавати паперові документи є суттєвою перевагою для осіб, які працюють дистанційно, перебувають поза межами країни, але мають бажання працевлаштуватися в Україні, а також для тих, хто через певні обставини часто змінює місце проживання.
У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про те, що працедавці, за попередніми оцінками, зможуть заощадити до 500 мільйонів гривень щорічно завдяки скороченню витрат на адміністрування кадрового документообігу.
Які переваги й ризики цифровізації укладання трудових договорів?
Як зазначає адвокатка Ольга Брус, окрім переваг щодо оперативності й дистанційності влаштування на роботу, для працівника також передбачені нові обов'язки:
- мати електронний підпис;
- володіти цифровими навичками для роботи з державними сервісами;
- контролювати належність підписання документів та безпеку власних електронних даних.
Для працедавців електронне працевлаштування також є джерелом ризиків.
Підвищується рівень відповідальності за належну організацію електронних процесів та виникає необхідність особливого контролю за ними. Окрім цього, нікуди не зникає проблема коректної роботи відповідних електронних систем, можливі порушення щодо захисту персональних даних працівників,
– каже адвокатка.
Водночас існує правова невизначеність у судовій практиці щодо питання електронного працевлаштування, а також підвищена ймовірність помилок у перехідний період, коли паперові й цифрові процедури будуть поєднані.
Електронне працевлаштування відкриває нові можливості для мобільності працівників, оптимізації діяльності роботодавців та знижує рівень офіційно непрацевлаштованих працівників на ринку праці,
– підсумовує Ольга Брус.
Однак при переході до цифрового працевлаштування варто звертати увагу на процес впровадження нововведень, порядок контролю та також необхідність навчання деяких груп працівників користуванню електронними підписами та системами.
Зауважте! Творці законопроєкту про електронне працевлаштування очікують, що термін оформлення на роботу скоротиться з 2 – 3 робочих днів до 30 – 40 хвилин.
Що ще готує держава для цифровізації працевлаштування в Україні?
Днями Міністерство цифрової трансформації анонсувало пілотний проєкт для пошуку роботи через Дію та центри надання адміністративних послуг. Його впроваджуватимуть упродовж двох років.
Спочатку відбудеться налаштування системи, коли систему "Обрій", створену для допомоги з пошуком роботи та перекваліфікацією, об'єднають із Дією.
На другому етапі українці, іноземці та бізнеси зможуть підбирати персонал, запрошувати на співбесіди та офіційно оформлювати працівників онлайн. Шукачі ж роботи – переглядати вакансії в Дії та влаштовуватися на роботу без держустанов.
На третьому етапі онлайн послуги з'являться у ЦНАПах. Там можна буде стати на облік як безробітній, подати заявку на допомогу, оформити необхідні документи тощо.
Як зміни готують у трудовому кодексі?
Для запуску реформи ринку праці в Україні готують оновлений Трудовий кодекс. Його метою буде адаптація до сучасних процесів в економіці, а також розширення соцзахисту на нові форми зайнятості, як-от дистанційна робота.
Серед можливих нововведень: збільшення мінімальної тривалості відпустки до 28 днів, збільшення кількості типів трудових договорів, прирівнювання електроенних документів до паперових тощо.