Дані аналітиків DiXi Group свідчать, що з 24 лютого 2022 року Росія атакувала українську енергетичну інфраструктуру не менш як 64 рази. Ідеться про всі атаки, які були позначені в повідомленнях Міненерго або ж Укренерго як масові.

З 2025 року інтенсивність таких атак ворога зросла. За словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, з жовтня 2025 року росіяни пошкодили понад 9 гігаватів потужності ТЕС, ТЕЦ та ГЕС по всій країні. У результаті опалювальний сезон 2025 – 2026 років був одним із найважчих за роки повномасштабного вторгнення.

Не є секретом, що Росія знову, найімовірніше, вдаватиметься до пошкодження енергосистеми України, тому на уряд уже розпочав нову підготовку до опалювального сезону. Загалом експерти прогнозують, що наступна зима може виявитися ще складнішою. А серед факторів, що можуть впливати на це, не лише атаки росіян.

24 Канал дізнався, як Україна готується до наступного опалювального сезону, чи будуть міста забезпечені безперебійним теплом та чому ситуація на Близькому Сході може вплинути також на стан проходження майбутньої зими.

Експерт з енергетичних питань Святослав Павлюк у коментарі для 24 Каналу розповідає, що наступна зима може виявитися ще складнішою, аніж попередня.

Читайте також Прогнози для ринку пального невтішні: що буде з цінами на газ та нафту

Річ у тім, що Україні досі не вдалося відновили повністю всю енергосистему після російських атак. Відповідно, наразі зберігається дефіцит електроенергії, хоч він уже не такий суттєвий, як декілька місяців тому.

Нагадуємо! За словами міністра енергетики під час Години уряду у Верховній Раді, вдалося відновити 3,5 гігавата потужностей, що є менш ніж половина від понад 9 гігаватів пошкоджених.

Святослав Павлюк,

виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України"

Наразі вже 2 атомні реактори з 9 реакторів виведені в ремонт. Це робиться для того, щоб до наступної зими енергоблоки повернулися в роботу після оновлення і забезпечили стабільне виробництво електроенергії.

  • Як повідомила колишня тимчасово виконувачка обов'язків міністра енергетики Ольга Буславець, натепер українська енергосистема попри сезонне полегшення чутлива до будь-яких ризиків. І один із факторів, що впливатиме на баланс, – це ремонтна кампанія на АЕС, яка мала розпочатися наприкінці березня.
  • Утім після того, як було відключено один з енергоблоків, другий блок АЕС вийшов спочатку в аварійний ремонт, а потім був переведений у плановий ремонт.

У коментарі для 24 Каналу енергетичний експерт Володимир Омельченко пояснив, що нинішні ремонти енергоблоків проводять так, щоб одночасно виводити з роботи якомога менше атомних блоків.

Володимир Омельченко,

директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова

Чим довше розтягнутий цей період, тим краще, адже тоді можна забезпечити достатньо комфортні умови ремонтної кампанії з погляду наявності блоків в окремий період. Відповідно, у системі може одночасно працювати більше атомних енергоблоків.

Ситуація навколо Близького Сходу, зокрема через блокування Ормузької протоки та атаки на нафтові й газові термінали в регіоні, матиме вплив і на опалювальний сезон в Україні, каже Святослав Павлюк.

Запланований перехід на так звану когенерацію потребуватиме більше газу, а натепер усе вказує на те, що ціна на нього не буде знижуватися.

Що таке когенерація? Це процес, коли одночасно виробляється електрична та теплова енергії з певного джерела палива (газ, біомаса тощо). Порівняно з роздільним виробництвом енергії такий метод має вищу енергоефективність.

Нагадую, що минулої зими ми газ для опалення населення імпортували. Така ж ситуація може зберегтися й цього опалювального сезону, адже росіяни свідомо продовжують атакувати нашу інфраструктуру газовидобутку, аби сформувати дефіцит,
– пояснює пан Святослав.

  • У перший тиждень березня росіяни два дні поспіль атакували об’єкти газовидобутку Групи "Нафтогаз" на Полтавщині, повідомляється на сайті компанії. А до цього, наприкінці лютого, обстріляли об'єкт газовидобувної інфраструктури на Харківщині.
  • Натомість щодо імпорту, то у 2025 році його обсяги досягнули 6,47 мільярда кубометрів природного газу, що у 9 разів більше, аніж у 2025 році, ідеться в матеріалі ExPro.

Крім того, експерт наводить приклад, що якщо раніше вдавалося закуповувати газ за ціною десь 500 доларів за 1000 кубометрів газу, а продавати населенню за близько 150 доларів, то на сьогодні закупівельна ціна вже суттєво зросла.

Нагадуємо! Як зазначалося торік у Dixi Group із посиланням на дані Energy Map, середня ціна імпортованого газу наприкінці жовтня торік зросла з 305 доларів до 508 доларів за 1000 кубометрів.

Про проблеми з газом говорить й Володимир Омельченко, який додає, що вже сьогодні треба думати про те, як заповнювати підземні сховища ресурсом на наступний рік.

Загалом у газосховищах після опалювального сезону залишилося декілька мільярдів активного газу, тому в будь-якому разі потрібно буде закуповувати великі обсяги.

Але зараз із цим важче, адже газ дорожчає на світових ринках. І Україні буде непросто знайти кошти для розв'язання цього питання,
– прогнозує експерт.

Зверніть увагу! Після останніх іранських ударів, коли був пошкоджений найбільший світовий завод з експорту скрапленого природного газу, ціни знову різко зросли. За добу на європейському ринку вони підскочили на 35%.

Омельченко говорить, що вже зараз доцільно займатися повним відновленням об'єктів після атак ворога. Адже фактично знищені всі великі ТЕС та ТЕЦ, як-от у Києві.

Звичайно, що реалізація планів стійкості, про які говорила Юлія Свириденко, є важливою складовою у цьому. Але потрібно розуміти, чим вони будуть забезпечені як організаційно, так і фінансово. До цього всього додається і те, що все відбудоване та відремонтоване доведеться захищати від нових атак знову. Постає питання: як так відновити, щоб потім їх захистити,
– резюмує пан Володимир.

  • Ще на початку березня Радою національної безпеки і оборони (РНБО) було затверджено "Комплексні плани стійкості" регіонів та великих міст. Як повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко, серед головних завдань є висновки з цієї зими та підготовка до наступної.
  • Попри те що план стійкості наразі не є публічним, відомо, що він має чотири основні компоненти: захист об'єктів, побудова додаткової когенерації, децентралізоване теплопостачання та децентралізоване водопостачання.

Володимир Омельченко погоджується з тим, що в Україні потрібно розвивати передусім розподільну генерацію, куди входять і когенераційні установки, і модульні котельні, теплові насоси, і навіть термомодернізація житла.

Крім того, варто посилювати захист підстанцій із видачі потужності атомних блоків компанії "Укренерго", насамперед підстанцію "Київську".

Зараз задача номер один – заживлення резервними видами генерації всієї критичної інфраструктури, а це водоканали, об'єкти теплогенерації тощо. Потім потрібно розв'язати проблему боргів на ринку,
– каже експерт.

Водночас Святослав Павлюк досить стримано оцінює цей план. На його думку, він навряд чи передбачає повноцінний сценарний аналіз, зокрема в питанні, що робити в разі повної відсутності електропостачання чи газопостачання.

Так звані плани стійкості можуть бути фактично оновленою версією попередніх планів відновлення. Але позитивним є те, що уряд вже почав працювати над цим ще з березня,
– наголошує Павлюк.

Якщо ж говорити про майбутній опалювальний сезон, то, за його словами, головною має стати опора на місцеві джерела енергії: це проведення максимальної інвентаризації біомаси та використання локальних ресурсів.

Уже відомо, що до опалювального сезону на 2026 – 2027 роки планується запустити в роботу 1,5 гігавата когенераційних установок, із них 400 мегаватів під'єднають державні підприємства.

Утім когенераційні установки в тій подобі та в тій кількості, у якій натепер вони є в Україні, можуть стати лише засобами постачання електроенергії для критичної інфраструктури й не більше, говорить експерт Павлюк.

Варто розуміти, що вони не зможуть закрити потребу населення в жодному варіанті,
– підсумовує експерт.

Натомість експерт Омельченко каже, що наразі в Україні газових установок різного типу, тобто розподільної газової генерації, десь на 600 – 700 мегаватів. І ще стільки ж можуть бути не підключеними.

Такі проєкти підключення не з дешевих, а газ доволі дорогий. Відповідно, місцева влада наразі не знає, що з ними робити. Тому вважаю, що Міністерство енергетики повинно ухвалити кінцеве рішення щодо цього.

Але водночас в Україні є певні обмеження. Звичайно, що ми можемо встановити велику кількість таких установок, але треба розуміти: яка буде ціна теплової енергії та електричної енергії, отриманої з цих установок? І хто буде покривати ці збитки, наприклад для теплокомуненерго,
– запитує пан Володимир.

Наразі з електроенергією досі складна ситуація в Одесі та регіоні, каже Омельченко. Річ у тім, що ворог пошкодив підстанції, оператори системи передачі та системи розподілу.

У ДТЕК на початку березня наголошують, що в регіоні спостерігається одна з найскладніших ситуацій. Це все через те, що характер російських обстрілів змінився. Під удари потрапили розподільчі підстанції 110 кВ, а це призвело до критичних наслідків саме для локальних споживачів.

Натомість пан Володимир додає, що на Сумщині, Чернігівщині та Харківщині також можуть бути проблеми з постачанням. І загалом у всіх прифронтових регіонах така ситуація.

Але якщо ж брати ситуацію зі світлом загалом, то вона порівняно із зимою безсумнівно покращилася, зокрема через поліпшення погодних умов. В Україні запрацювали сонячні електростанції, адже збільшилася сонячна доба. Запрацювали й гідроелектростанції, що теж додає стійкості. Варто зауважити, що зменшилася й інтенсивність ракетних обстрілів,
– заявив Омельченко.

Утім, очікувати повного скасування відключень по областях України не варто. Попри те що на Одещині проблеми з електропостачанням можуть зберігатися ще протягом найближчого місяця, така ж ситуація можлива й на Київщині.

Тобто якщо вдень, особливо в сонячні дні, ризики обмежень невисокі, то в пікові періоди, зазвичай вечірні, вони залишатимуться. Ідеться про діапазон орієнтовно з 17 – 18 години вечора і до 22 години вечора.

Усе через те, що в цей період люди споживають більше. А сонячні електростанції працюють, відповідно, не так ефективно, бо вже немає сонця. Утім західним регіонам, як-от Львівщина чи Івано-Франківщина, це не загрожує, підсумовує пан Володимир.