Що відомо про атаки Росії на енергетику України?

До вибірки включені всі атаки, які позначені як масовані у повідомленнях Міненерго або "Укренерго", про що свідчать дані аналітиків DiXi Group.

Читайте також Ціла ТЕС: яка країна Євросоюзу рятує українську енергетику

Від початку вторгнення енергетична інфраструктура України – одна з ключових мішеній для атак ворога. Початковим етапом тиску на цей сектор стали удари по нафтопереробних заводах та нафтобазах.

Але вже з осені 2022 року Кремль почав системно атакувати енергосистему. Мова йде про серії синхронізованих атак, де одночасно використовувалися від десятків до кількох сотень засобів ураження.

Це є справжньою стратегією для росіян – щонайменше для підриву стабільності енергосистеми, щонайбільше – для блекауту. Самі атаки відбувалися хвилеподібно та переважно припадали на холодні пори року.

Мапа хвилі обстрілів та використаної зброї

Зверніть увагу! З 2025 року масштаби та інтенсивність атак зросли. Якщо у 2022 – 2024 роках ворог застосовував приблизно 2,8 тисячі ракет та дронів, то у 2025 році – на початку 2026 року їхня кількість зросла до 12,8 тисяч.

Які масштабні кампанії організувала Росія?

Протягом всіх цих років можна виділити мінімум 4 такі кампанії. Перша масштабна кампанія розпочалася 11 вересня 2022 року. Росіяни почали атакувати Харківську ТЕЦ-5, Зміївську ТЕС та об’єкти магістральних мереж Харківщини.

Далі удари поширювалися на всю енергетичну інфраструктуру країни. А масований обстріл 15 листопада 2022 року призвів до знеструмлення близько 10 мільйонів споживачів у столиці та 17 областях, а 23 листопада – до блекауту. Атаки тривали до березня 2023 року.

Друга масштабна кампанія – з березня до серпня 2024 року. У цей період росіяни стали активніше використовувати БПЛА. У березні – червні під час однієї з атак застосували до 150 засобів ураження, а у серпні – понад 230. Крім ударів по об’єктах електроенергетичної інфраструктури, розпочалися системні атаки на газову інфраструктуру.

Третя масштабна кампанія тривала з листопада 2024 року до березня 2025 року. Саме тоді відбулися перші масовані удари по об’єктах газодобувної промисловості на Полтавщині та Харківщині.

Четверта (поточна) кампанія розпочалася ще у липні 2025 року. У цей період росіяни почали більше використовувати дрони – у другій половині року кількість БПЛА під час лише однієї атаки могла зростати до кількох сотень. А у жовтні та грудні у межах ударів застосовувалося понад 600 дронів за добу.

До того ж на початку кампанії Кремль зосередився на газовій інфраструктурі – об’єктах видобутку, підготовки та зберігання газу. Але з кінця жовтня 2025 року удари переважно направлені на електроенергетику та теплопостачання.

Систематичний тиск на столицю став характерною ознакою цієї кампанії. Лише у січні 2026 року Росія здійснила чотири масовані обстріли з основним фокусом на Київ та агломерацію,
– додали у тексті.

Нагадаємо! З січня було запроваджено режим надзвичайної ситуації в електроенергетиці. Про це повідомляв український лідер Володимир Зеленський.

Які наслідки російських атак?

Наголошується, що остання кампанія має значні гуманітарні негативні наслідки. Також вони впливають на економічну активність та макроекономічні процеси.

Очільник НБУ Андрій Пишний зазначав, що через посилення атак, очікуваний дефіцит електроенергії у 2026 році було переглянуто – до 6%. Це може уповільнити зростання ВВП на 0,4%.

Важливо! Також Національний банк України погіршив прогноз інфляції. Тепер він становить до 7,5% у 2026 році та до 6% у 2027 році.

Що ще слід знати про російські атаки?

  • Росіяни "розширюють" вибір цілей для своїх ударів. У неділю, 22 лютого, Володимир Зеленський повідомив, що мішенями для росіян та їхніх атак стали не тільки об’єкти енергетики, але також логістика, зокрема об’єкти залізниці, та інфраструктура водопостачання в містах.
  • Аналітики вважають, що росіяни "зміщують свій набір цілей" – з переважно енергетичної інфраструктури на водну та залізничну інфраструктуру України. Можливою причиною зміни тактики є завершення зими та морозів.