Що відомо про ситуацію щодо заморожених активів Кремля?

Євросоюз має намір досягти політичної згоди щодо використання цих активів на саміті лідерів у Брюсселі наступного тижня, який відбудеться 23-24 жовтня, пише 24 Канал з посиланням на Bloomberg.

Читайте також ЄС допоможе Україні пережити складну зиму: головне із зустрічі Зеленського та Каллас

Після ухвалення політичного рішення, виконавчі органи ЄС швидко підготують юридичну пропозицію щодо механізму вивільнення коштів. Очікується, що це станеться до другого кварталу наступного року.

Така терміновість пов’язана з тим, що основний тягар фінансування військових і економічних потреб України зараз лягає на Європу, оскільки США заявили, що більше не оплачуватимуть зброю, яку можуть постачати Києву,
– пояснили у тексті.

Водночас кілька країн ЄС переживають політичні та бюджетні труднощі, намагаючись одночасно збільшувати власні витрати на оборону. Володимир Зеленський зазначив, що деякі союзники затримують фінансування спеціальної програми закупівель, яка дозволяє Україні купувати зброю у США за рахунок коштів, наданих переважно європейськими партнерами.

Зауважте! Київ планував закуповувати озброєння на 1 мільярд доларів на місяць, аби "повністю реалізувати свій потенціал".

Згідно з планами, які обговорює ЄС, Україна отримає близько 140 мільярдів євро (163 мільярди доларів) у вигляді нових кредитів під заставу заморожених активів. Ці гроші потрібно буде повертати лише у разі, якщо Росія погодиться компенсувати Україні збитки, завдані війною.

ЄС неодноразово заявляв, що активи залишатимуться заблокованими, доки цього не станеться, і зараз шукає спосіб зберегти їх під арештом за процедурою більшості голосів, а не за одностайним рішенням, як це передбачено зараз,
– йдеться у матеріалі.

Водночас ЄС або група його членів нададуть гарантії компанії Euroclear, аби вона могла покрити можливі майбутні вимоги Росії у разі юридичних оскаржень. Москва вже заявила, що помститься, якщо активи будуть конфісковані, проте плани ЄС не передбачають прямого вилучення коштів.

Зверніть увагу! Втім, Бельгія наразі виступає проти цього кроку, вимагаючи переконатися, що будь-які гарантії матимуть міцну юридичну основу.

Країни ЄС також обговорюють:

  1. на яких умовах надавати кредити;
  2. чи можна використовувати кошти для військових цілей, економічних потреб або обох;
  3. яку частку фінансування слід спрямовувати на закупівлі європейського виробництва.

За оцінками джерел, якщо війна триватиме, Україні може знадобитися понад 200 мільярдів доларів для підтримки оборони та економіки до кінця десятиліття.

Загалом країни G7 заморозили близько 300 мільярдів доларів активів Центрального банку Росії. Це питання буде розглянуте міністрами фінансів G7 цього тижня, разом із новими санкціями, покликаними посилити тиск на енергетичні доходи Росії.

G7 вже погодилися передавати Україні прибутки від заморожених активів, і ці кошти продовжать надходити,
– додали у Bloomberg.

Окремо лідери ЄС намагатимуться досягти згоди щодо нового санкційного пакета на саміті наступного тижня. До нього входять, зокрема, заборона на імпорт російського скрапленого природного газу з 2027 року та обмеження для кількох компаній із третіх країн, які допомагають Москві в енергетичній торгівлі.

Важливо! Проте цей пакет поки заблокований Словаччиною та Австрією.

Чим погрожують у Росії?

Володимир Путін підписав указ, який дозволяє пришвидшений продаж державних активів за спеціальною процедурою. Про це пише Bloomberg.

Так Кремль може націоналізувати та швидко розпродати активи, що належать іноземним компаніям. Це є відповіддю Москви на спроби Європи віддати заморожені російські кошти Україні.

Нагадаємо! У російському уряді називали подібні спроби ЄС незаконним захопленням російської власності та крадіжкою.

Як в Україні хочуть використати гроші?

  • Київ прагне використовувати кошти з заморожених активів Росії не лише на озброєння, але й для покриття бюджетного дефіциту. Йдеться зокрема про соціальні зобов’язання уряду, тобто пенсії та зарплати працівників бюджетної сфери.
  • Крім того, гроші хочуть спрямувати на відновлення. Річ у тім, що на деокупованих територіях потрібно повернути людям умови для нормального життя.