Відкрийте головну таємницю освітньої реформи в Україні. Ви коли-небудь зустрічалися з Олексієм Гончаруком?
Мені здається, що найголовніша таємниця – коли у нас нарешті стануть вищими зарплати у всіх педагогічних та науково-педагогічних працівників. З паном Олексієм у нас виключно професійні стосунки. Були і залишаються. Таємниці ніякої немає.
Зверніть увагу! Ганна Новосад: що відомо про ексочільницю Міносвіти та її роботу в уряді
Про відставку з Кабміну
Ви відмовились залишитися міністром в уряді Дениса Шмигаля. Чому? І чи взагалі вам пропонували?
Все відбувалося дуже швидко: і рішення змінити уряд, і рішення призначити новий. Як на мене, було це дещо нецивілізовано. Адже будь-який перехід влади має відбуватися системніше, на це потрібен час. Особистої розмови з Денисом Шмигалем у мене не було.
Я спілкувалася про роботу в міністерстві з президентом. Перед відставкою обговорювала з ним, які до мене є зауваження. Я задала низку питань, відповіді на які для мене є важливими. Для того, аби зрозуміти, можу я працювати далі з командою чи ні.
Для мене, наприклад, надзвичайно важливо знати, які пріоритети у нового очільника Кабміну. Я знала, що пів року в мене була підтримка прем'єра, всього уряду, зокрема економічного блоку.
Чому звільнили Ганну Новосад?4 березня 2020 року Рада проголосувала за відставку прем'єр-міністра Олексія Гончарука. Новим очільником Кабміну став Денис Шмигаль. Разом з Гончаруком парламент звільнив інших міністрів, зокрема міністерку освіти Ганну Новосад. Вона займала цю посаду з серпня 2019 року.
Коли все відбувається так швидко, і я не знаю, чи буде підтримка реформ, які ми розпочали – а вони дуже часто суперечать інтересам окремих людей, які мають вплив. Наприклад, ректорським інтересам…
Підтримка президента?
Підтримка нового керівника уряду.
Дивіться повне інтерв'ю з Ганною Новосад:
А ви запитували його особисто про це?
З Денисом Шмигалем розмови у мене, на жаль, не було. Тому я не змогла ні запитати про це, ні передати справи. Освіта та наука – це дуже дорогі сфери. Але щоб зробити реформу в них, нам потрібно більше грошей. Для цього теж потрібна підтримка і прем'єра, і нового міністра фінансів.
Не можна підписуватися міністру освіти під щось, просто із заплющеними очима сідати на якийсь корабель, який незрозуміло куди пливе, якщо ти не знаєш, які у тебе будуть насправді інструменти для роботи.
І ось, не маючи відповіді на ще низку питань, особливо на ті, які насправді були ключовими, я для себе зрозуміла…
Тобто ви не почули переконливих відповідей на ці питання?
На моє глибоке переконання, відповідати на ці питання має прем’єр. Тому що він є керівником виконавчої влади, а не навпаки
Але після розмови з президентом до розмови з прем'єром так і не дійшло?
Ні. Власне, в той же день відбулася відставка. Я особисто не робила жодних кроків, аби якось до цієї розмови повернутися. Оскільки вважаю, що в такому форматі я, на жаль, працювати не зможу.
Колишня міністерка освіти та науки Ганна Новосад
Тобто ви напряму не спитали прем'єр-міністра, чи готовий він вас підтримати? Ви не звернулися до нього з цим питанням?
Ні, такої інтенції з мого боку не було.
Якщо ви переживаєте за освіту та науку в Україні, чому ви не прийшли до новопризначеного прем’єра, і не спитали його, чи підтримує він ваш план проведення реформ?
Я не хочу вдаватися в деталі того, як формувалася команда загалом нового Кабміну. Тому що не я маю відповідати на це питання. Вочевидь, прем'єр-міністр не відігравав тут до певної міри ключової ролі.
А хто відігравав? Йому нав'язали людей з Офісу Президента?
Не можу казати, що нав'язали. Я не буду відповідати за всіх. Але у мене особисто була розмова з президентом. Мені здалося, якщо ми говоримо про таке швидке переформатування уряду й немає часу поговорити з новим очільником уряду, то це не дуже правильний початок потенційної роботи.
Читайте також В Міносвіти важко набрати працівників, – Новосад
Це, по суті, була ваша друга співбесіда з президентом. Під час першої вам пропонували стати міністром в уряді Гончарука. Як це взагалі – бути на співбесіді у президента, в людини, яку ви бачили президентом лише на сцені? Це страшно чи смішно?
На той момент для мене це було важливо. Не страшно, не смішно, а саме важливо. Коли ми лише починали роботу, коли формувалася команда Гончарука, коли він набирав собі членів потенційного уряду, в нас був час поговорити з ним та з президентом про запропоновану програму дій.
Я і моя на той момент потенційна команда, кого розглядали на посади в Міністерстві освіти та науки, ми прийшли з чітким розлогим планом щодо кожної з п'яти cфер, за які глобально відповідає відомство. Ми розказали, що пропонуємо робити. Це була доволі досить довга розмова.
Ви його презентували президенту?
І прем'єр-міністру. Це було важливо. Тому що був час поговорити і зрозуміти, чи те, що ми пропонуємо, підходить. І як бачать керівники країни пріоритети в освіті та науці. Зараз, на жаль, такої можливості не було. Можливо, це звучить патетично, але повірте, якщо ти підписуєшся під міністерську посаду, ти маєш розуміти, який курс. Мені зараз до кінця він не зрозумілий.
Інтерв'ю з Ганною Новосад
Команді президента – і міністрам, і його фракції в парламенті, та іншим людям, яких він призначив, часто закидають, що вони лише реалізатори стратегій та рішень, які генеруються на Банковій. Чи це справді так було, чи нав'язували вам якісь рішення з Банкової?
Я можу говорити лише за себе. У сфері освіти і науки жодних рішень ні мені, ні моїй команді не нав'язували. Ми завжди намагалися прийти зі своїми пропозиціями того, як вирішити ті чи інші проблеми, питання. Чи це підвищення заробітних плат, чи об'єднання університетів, чи мовне питання.
Ми розуміли, де є проблемні точки і що потрібно обговорити. Тому ні про яке нав'язування, принаймні у сфері, за яку я відповідала, говорити не можу.
Але мені дуже важливо підкреслити: ми намагалися все, що стосується виконавчої влади, робити в рамках тієї інституції, яка за це відповідає, а саме – Кабміну. Тому переносити свої проблеми, за які відповідальна я і прем'єр, ще на президента – не дуже правильно.
Вам не сумно, що президент не спробував вас затримати в новому уряді, коли ви заявили про відставку. Що до вас ніхто не звернувся з проханням залишитися. Чому так сталося?
Ми розпочали низку важливих змін, тепер багато з них потенційно можуть стати на "стоп". Тому що змінюються команди і, можливо, змінюється підхід. Це єдине, чого мені шкода. Бо і в освіті, і в науці неможливо зробити зміни за пів року, за рік, за два. Це консервативна сфера, яка потребує часу.
До теми: Новий міністр освіти в першу чергу має перечитати перехідну книгу, – Новосад
Тобто ви вважаєте, що вас не попросили залишитися в новому уряді через те, що ви провели чи почали справжні реформи, а не через те, що навколо вас формувався ореол зі скандалів?
Якби навколо мене сформувався ореол зі скандалів про корупцію, продаж ліцензії, договірняки, продаж майна, тоді я б розуміла, що до мене є якісь претензії. Жодної з цих речей мені інкримінувати не можна.
Ви розумієте справжні причини, чому вас так швидко відправили у відставку?
Я думаю, це питання точно не до мене. Загалом про відставку треба говорити в контексті всього Кабінету Міністрів, а не виключно міністра освіти і науки.
Ганна Новосад очолювала Міносвіти в уряді Гончарука
Коли ви сиділи там у залі з урядом в день відставки, коли президент казав, що нових облич замало і потрібен досвід, вам не було образливо? Ви розуміли, що це неправда?
Я ж не можу трактувати слова президента.
Ви відчували, що він говорить неправду, що не через це вас звільнили?
Я відчувала, що насправді ті речі, які почали не лише ми, а й інші міністри, можливо, були не до кінця правильно прокомуніковані, чи не до кінця зрозумілими. Але вони дійсно були дещо недооцінені.
Тобто ви вважаєте, що те, що ви не змогли пояснити суспільству, що робите – частина причин, через які вас звільнили?
Я цілком згодна з одним із напрямків критики в наш бік, що треба було краще комунікувати. Ми намагалися комунікувати як могли, як знали. Пояснювали, їздили по країні, не сиділи в міністерстві. Але, можливо, потрібно було більше комунікувати всередині самої команди, з парламентарями – не лише з профільним комітетом, а з усім парламентом.
Скандальна заява про низькі зарплати
Як ви думаєте, наскільки ваша заява про низьку зарплату на посаді міністра відбилася на тому, що президент і новий прем'єр-міністр не захотіли залишати вас в цьому складі Кабміну?
Все дуже просто. Я ніколи не говорила, що в мене є якесь незадоволення свою заробітною платою.
Я процитую фрагмент вашого інтерв'ю: "Зараз моя зарплата на руки в середньому складає 36 тисяч гривень. Це на 10 тисяч гривень менше, ніж я мала на посаді керівника директорату Міносвіти. Мені цього вистачає, щоб нормально прожити. Але якщо ви мене запитаєте, чи влаштовує мене це як молоду людину, яка має думати про своє майбутнє – заощадження, пенсію, то цього не вистачить. В якийсь момент я захочу мати дитину, а на таку зарплату я її не зможу утримати". Заявили ви про це 2 місяці тому.
Саме так. І жодним чином навіть з цієї цитати не можна зробити висновок, що я хочу більшу заробітну плату, чи хотіла на посаді міністра. Коли я прийшла працювати в Міносвіти, достаток ніколи не був для мене метою і ціллю. Я цю роботу, зокрема посаду міністра, ніколи не розглядала як щось, де я маю заробити гроші.
Середня зарплата українців / Інфографіка 24 каналу
Втім вашу заяву дуже широко обговорювали і в медіа, і в соціальних мережах, і в педагогічних колективах.
Я неодноразово після цього говорила про те, що це дійсно було неправильне висловлювання – через те, що воно не врахувало загальний контекст держави. У Києві – один рівень життя, а, наприклад, в моєму рідному маленькому містечку у Вінницькій області він абсолютно інший. Я не врахувала це у тій фразі і неодноразово готова ще раз вибачитися за те, що вона була некоректною.
Але повторюю, я ніколи не ставила за мету розглядати посаду міністерки освіти як щось, де я буду заробляти гроші. Натомість моя команда розпочала правильні кроки в напрямку того, аби системно підіймати заробітні плати різним категорія педагогічних працівників: від вихователів до вчителів чи викладачів.
Згідно з електронною декларацією, в 2019 році за 4 місяці роботи на посаді міністра ви офіційно заробили 493 тисячі гривень, що становить зовсім не 36 тисяч гривень на місяць. Тобто ви отримували 123 тисячі гривень на місяць. Звідки взялись надбавки і чому ви скаржились на маленьку зарплату?
По-перше, в жодному з випадків я ні нащо не скаржилась. По-друге, коли ви говорите про декларацію і задекларовані мною гроші, то за ці останні 4 місяці, вочевидь, враховували премію за грудень, але це також кошти з урахуванням податків. У своєму інтерв'ю, ще раз підкреслю, я казала, що в середньому моя заробітна плата саме така. За січень, і за лютий вона була саме такою.
Про роботу уряду Гончарука
Особисто ви вважаєте, що ваш уряд був професійним, фаховим? На тлі того, коли Олексій Гончарук казав, що "профан в економіці", є багато питань до того, чи не були профанами у своїх сферах інші члени Кабміну.
Я можу відповідати особисто за свою сферу, якою ми опікувалися. Але я точно знаю, що цей уряд був командний. До речі, немає питань в політиці у будь-якій автономній сфері.
От у мене є освіта, вона окремо від всього іншого – це абсолютно не так. Щоб щось зробити, я маю співпрацювати з міністром економіки, фінансів, соціальної політики. Хочу підкреслити, що в нашому уряді всі глобальні питання вирішувалися разом.
Це завжди були фахові, професійні дискусії. Мені було зрозуміло, що ми з моїми колегами – Миловановим (колишній міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – 24 канал), Маркаровою (колишня міністерка фінансів – 24 канал), Соколовською (колишня міністерка соцполітики – 24 канал), ми точно на одній сторінці щодо розуміння того, як їх вирішувати.
Ви можете назвати три головні речі, про які ви можете сказати: "Я це зробила"?
У вищій освіті в нас є найшвидші, при цьому найрадикальніші речі, які вдалося впровадити. Ми собі ставили за мету, що університет має готувати спроможних, висококваліфікованих фахівців для ринку праці. Для цього потрібні насамперед вмотивовані, професійні викладачі.
Для цього потрібен нормальний освітній простір, нормальні дослідницькі лабораторії. А також потрібен нормальний, адекватний менеджмент, які розуміють свою відповідальність і також вмотивовані розвивати університети.
Що ми розпочали робити? Перше – ми розуміли, що нам потрібно змінити економіку вищої освіти, змінити підхід до фінансування. Ми впродовж грудня прийняли ці зміни і з 1 січня всі заклади вищої освіти, які наразі підпорядковують МОН, а далі і всі інші, фінансуються за показниками ефективності, за результатами своєї діяльності. До прикладу, якщо Київський політехнічний інститут отримає від бізнесу гривню – держава йому віддає за це гривню.
Що означає "від бізнесу”?
Один з показників ефективності, який ми заклали – це вміння університету працювати з бізнесом, залучати позабюджетні кошти і продавати свої дослідження. Це те, чим університет має займатися.
Тобто стосується більше наукової роботи, а не навчальної?
Зокрема. Це може бути різна робота. Навіть не дослідницькі університети можуть надавати певні послуги і заробляти кошти. Держава бере на себе обов’язок таку поведінку винагороджувати.
Ще один індикатор, який ми заклали, присутність у міжнародних рейтингах. Зміна підходу до фінансування дала можливість кращим університетам отримувати більше коштів вже зараз. Це далі має доповнитись ще додатковими кроками по фінансовій автономії, внесенням змін в ряд законів. Однак, це вже питання до Верховної Ради. Ми їм все передамо, аби вони могли працювати.
Наступні частини інтерв'ю Ганни Новосад про середню та вищу освіти в Україні – читайте скоро на сайті 24 каналу.