Окремі мовознавці кажуть, що одна з цих форм є неправильною. Тож 24 Канал розповідає, як правильно треба вітатися вранці.

Цікаво Не кажіть "подарок": як правильно українською

"Добрий ранок" чи "Доброго ранку"?

Відомий учитель Олександр Авраменко розповів у "Сніданку з 1+1", що, вітаючись вранці, треба використовувати родовий відмінок (чого?) – "Доброго ранку!". А вдень і ввечері – називний (що?) – "Добрий день!", "Добрий вечір!" – а не "Доброго дня!".

Тобто – Доброго ранку, а не Добрий ранок. За його словами, така мовна традиція.

Мовознавиця Лариса Чемерис вважає, що існують такі правильні форми вітання:

  • Доброго ранку!

  • Добрий день!

  • Добрий вечір!

На її думку, родовий відмінок у висловах "Доброго дня" чи "Доброго вечора" не є властивим для української мови. Ці фрази доречно вживати лише в побажаннях – "Зичу доброго дня" або "Бажаю доброго вечора".

Підтягнути українську чи опанувати іноземну? "Оптіма" відгукнеться на будь-який запит! Провідні вчителі країни, авторський підхід та використання інтерактивних платформ допоможуть прокачати обрану мову в найкоротші терміни.

Натомість редакторка Ольга Васильєва заявила, що усі привітання є одночасно й побажаннями. І додала, що форма в родовому відмінку стала нормативною у ХХ столітті. Цікаво й те, що форми "Добрий ранок!" колись не було. Віталися тільки "Добридень!" і "Добривечір!".

У словнику Грінченка (1909) є тільки "добри‌вечір", "добри‌день" і "добри‌досвіток" (привітання на світанку).

У російсько-українському академічному словнику Кримського і Єфремова (1924 – 1933) є "добри‌день", "добривечір", "добраніч", "на добраніч", а "доброго ранку" подано з приміткою "тільки в інтелігентів".

Ну а "Добрий ранок!", яке зараз вважають помилковим, фіксують в російсько-українському фразеологічному словнику 1927 року у Підмогильного і Плужника: "Доброе утро!" там перекладається тільки як "Добрий ранок!", а "Доброго ранку!" немає,
– каже Васильєва.

У російсько-українському словнику сталих виразів 1959 року Вирган, Пилинської подають обидві форми: "Доброго ранку!; добрий ранок!".

Мовознавиця також додала: на форму "Добрий ранок!" натрапляємо і у творах класиків:

  • Добрий ранок, – відповіла вона на моє незграбне привітання, не підносячи голови. (У. Самчук);

  • Добрий ранок, тітко Ганно! – біля перелазу з'являється попова наймичка Мар'яна, її високі здивовані брови, і красиві вінчики вій, і ранково сині очі, i вогкі, напіврозкриті уста чаять у собі стільки молодечого завзяття і радості, що й мені, соньку, стає веселіше. (М. Стельмах);

  • Добрий ранок, – сказав я. – Бачу, що сьогодні я вас гризти не стану, бо, сподіваюся, буде ні за що. (М. Вінграновський);

  • Добрий ранок, братчики! – привіталися подорожні, стягуючи з голів вкриті інеєм шапки. (В. Малик).

За словами мовознавиці, вітальну формулу "Добрий ранок!" можна сміливо вживати за аналогією до таких самих у називному відмінку ("Добрий день!", та "Добрий вечір!");

Усі три вітальні формули в родовому відмінку ("Доброго ранку!", "Доброго дня!", "Доброго вечора!") утворені без потреби. І не треба писати, що "Добрий ранок / день / вечір" – це констатація факту. Усі привітання є одночасно й побажаннями: "Добрий ранок!" – "На добрий ранок!" (як "Добраніч!" скорочене від "На добраніч!"),
– зазначає мовознавиця.

Зверніть увагу! Раніше у нашій антисуржиковій добірці ми розповідали детальніше, які слова треба забути, якщо ви вітаєтесь з іншими людьми. А також уточнили, які мовні покручі не вживати, якщо прощаєтесь. Про це ви можете дізнатися за посиланням.