Що означає слово "халамидник" та звідки воно походить, розповідаємо з посиланням на пояснення ресурсу "Горох".
Дивіться також Час подати показники: як правильно сказати "щьотчик" українською мовою
Хто такий "халамидник"?
Це слово ви точно чули і знаєте завдяки художньому твору зі шкільної програми – "Федько-халамидник" Володимира Винниченка. Це оповідання викликає суперечливі думки та враження, а дехто вважає його жорстоким, незрозумілим і точно не для прочитання школярами у 5 – 6 класі.
У словниках воно фіксується як лайливе чи жартівливе звертання:
- Великий тлумачний словник сучасної української мови: Халамидник – босяк, голодранець; бешкетник, пустун. Уживається як лайливе слово.
- Словник української мови в 11 томах (АН УРСР, 1970 – 1980): Халамидник – убогий, злиденний чоловік; бешкетник, шибайголова. Приклади з творів Панаса Мирного та Михайла Стельмаха показують, що слово вживалося для позначення як злидарів, так і непокірної молоді.
- Вікісловник подає два основні значення: 1. убогий, жебрак, босяк; 2. бешкетник, хуліган, пустун.
Слово ж походить від "халамида / хламида" слово, ймовірно, грецького походження, – старовинної назви верхнього одягу з грубої тканини. Саме такий одяг носила біднота, жебраки, які часто були дрібними злодюжками та розбишаками.
А синонімами його слугують слова:
- волоцюга
- голодранець
- обшарпанець
- обідранець
- обірванець
- ракло́
- харпак
- хуліган
- шарпак
- гультіпака
- гульвіса
- сибіряка
- харцизяка
- бідака
- нетяга
- безштанько.
Поступово слово змінило конотацію від "злидаря" до "пустуна" і уже позначало:
- шибеника,
- шалапута,
- урвителя,
- розбишаку,
- бешкетника,
- пустуна.
А львів'яни можуть називати його – батярем.
- Панас Мирний: "Забажалося йому побути між халамидниками – тими каліками-злодюгами, що оселяють кінці великих міст".
- Михайло Стельмах: "Тоді сиди, халамиднику, в запічку!" – як лайливе звертання до дитини.
У народному мовленні воно часто вживалося для дітей, які бешкетували, але водночас могло позначати людину з низьким соціальним статусом.
У сучасному мовленні слово може звучати жартівливо: "Ну ти й халамидник!" – про пустуна чи бешкетника.
Його коріння в народній мові та літературі, а сучасне вживання здебільшого має жартівливий або лайливий відтінок.