Відомий блогер і популяризатор української мови Андрій Шимановський назвав кілька таких красивих слів. А також нагадав коротко про події, які призвели до цього періоду русифікації.

Цікаво "Квіткою наснишся синьоокою": якими мелодійними словами вражав у піснях легендарний Івасюк

Коротка історія русифікації

Революційні події в Україні 1905 – 1907 років створили незначні можливості для виходу української мови й культури "з підпілля", нагадав блогер. Визвольні змагання українців 1917 – 1921 років показали: царизму не вдалося знищити український народ, перетворити його в частину росіян. І українці здатні боротися за свої національні права, в тому числі й у сфері мови й культури.

У 1917 році на українських землях, які входили до складу російської держави, українською мовою вийшло 747 видань, натомість російською – 452. Наступного, 1918 року, на землях УНР і Української держави з'явилося 1084 україномовних видань, а російською – лише 386.

Якби вдалося зберегти українську державність, немає сумніву, що тенденція українізації мала б продовження і, зрештою, наслідки багатолітньої русифікації були б подолані. Однак визвольні змагання 1917 – 1921 років закінчилися поразкою. Українські землі опинилися в складі різних держав,
– нагадав Шимановський.

На більшості з них (Лівобережжі, Наддніпрянщині, Півдні, Поділлі, Східній Волині) встановлювали радянську владу, яка спочатку продовжила стару царську політику русифікації. Показово, що в 1922 році в радянській Україні українською мовою було надруковано лише 186 видань, у той час російською – 491!

У Кодексі законів про народну освіту Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР), ухваленому в 1922 році, зокрема, зазначалося, що українська мова – це "мова більшості населення України, особливо на селі", а російська мова – це "мова більшості населення в містах і загальносоюзна мова". Власне, утверджувався пріоритет російської мови й культури перед українською,
– продовжив популяризатор нашої мови.

І наголосив: українізація обернулася в латентну русифікацію, автентичні українські слова, назбирані Грінченком, все далі відходили на периферію, деінде траплялися в селах, а тоді поступово зникали з ужитку.

До теми "Це капєц, канєшно": які суржикові слова значно псують ваше мовлення

Які колоритні українські слова "стерла" ворожа влада

Андрій Шимановський також назвав кілька слів, які радянська влада у цей час примусово "допомогла" забути українцям. І нав'язала слова, схожі з російськими.

  • кИпень, кип'як – кип'яток;
  • сновида – лунатик;
  • виляск – хлопок;
  • чепурун – стиляга.

А розкішне слово "навантага" викреслили та написали "нагрузка",
– зауважив блогер.

І наголосив: через радянську редактуру більшість з цих слів вийшли з ужитку, тому даймо їм другий шанс. І "прокачуймо" українську.