Як називати цей тиждень українською – Масляна чи Масниця, розповідаємо з посиланням на пояснення мовознавиці Аліни Острозької.
Дивіться також "Бажаю здоров’я" чи "зичу здоров’я": як правильно вітатись
Як називати тиждень перед Великим постом – Масляна чи Масниця?
З 16 по 22 лютого розпочинається тиждень, який передує Великому посту і називається він – Масляна чи Масниця. І разом з передчуттям цього святкового тижня розпочинаються суперечки – як правильно називати його називати і чи не котрась з назв – росіянізмом.
Цей тиждень, через сприяння "совітів" багатьом відомий як розважальне дійство з балаганом, хороводами, розвагами та випіканням і поїданням млинців – це був збірний сценарій різних традицій, щоб об'єднати нації.
Чимало мовознавців та етнографів напередодні розповідають про особливості цього обрядового тижня в Україні та зокрема про назви, яких чимало. І найчастіше – Масниця і Масляна.
У словниках можемо зустріти обидві назви:
"Масниця" – така форма зафіксована в "Словнику української мови" за редакцією Борис Грінченка та "Словнику української мови" в 11 томах.
Слово утворене від "масний" – "жирний, скоромний" із суфіксом -иця. Тобто буквально – період масної їжі. Оскільки м'ясо припиняли їсти ще в неділю напередодні, а цього тижня споживали багато молочної продукції – сиру, масла, кисломолочних продуктів, молока та страв з цих продуктів.
Раніше 24 Канал писав чи є в українській мові слово "творог" чи все ж таки – сир.
"Масляна" також трапляється у словниках, Однак, деякі етнографи вважають його розмовним варіантом, що виник під впливом російського "Масленица".
В Україні, зважаючи на її значну площу, є чимало інших назв, які побутують у різних регіонах, і усі вони є правильними:
- Масничка,
- Колодій,
- Бабський тиждень,
- Запусти,
- Заговини,
- Загальниця,
- Пущення,
- Сирний тиждень,
- Сиропуст,
- Сирна седмиця.
Не лише Масниця: дивіться відео
І питання тут не в назві, а в традиціях, оскільки українська та російська традиція святкування суттєво різняться. І справа не лише в млинцях, українці теж їх їли, як і налисники, однак обрядовою стравою були вареники, і найчастіше з сиром, щедро политі сметаною та маслом.
Свято зародилося ще в язичницькі часи і було ритуалом прощання зі старим роком, адже Новий рік, як і весна, починалися 1 березня. Згодом, цей звичай майстерно переплівся з християнством і став останньою можливістю повеселитися перед Великим постом.
Кожен день мав своє призначення. Зокрема і звичай "колодія" чи "колодки" – колода народжувалася, христилася, помирала, її хоронили й оплакували. А ще тиждень жартів з неодруженої молоді громади.
Та навіть відомий вислів є – "не все коту Масниця", що означає, що – "закінчилось для когось безтурботне життя; не завжди комусь щастить".