Дзвоник чи дзвінок, яке слово правильно використовувати для назви цього дня, розповідає 24 Канал, посилаючись на Культуру слова.
Дивіться також Останній дзвоник: теплі вітання випускникам у віршах та прозі
Як сказати правильно – дзвоник чи дзвінок – у назві свята
У низці словників, зокрема і в Словнику української мови за редакцією Бориса Грінченка, фіксуються обидва слова, як окремі, так і як зменшувальні форми до слова дзвін.
Ці іменники – дзвінок і дзвоник, які відомі у східно- і західнослов’янських мовах як різні фонетичні і морфологічні варіанти, в українській мові вживаються з ХVI століття. Ці іменники можна вважати синонімами, які є взаємозамінні, тому можна сказати й Останній дзвінок, і Останній дзвоник.
Хоча в усному мовленні та в контексті розмови розрізняється предмет та звук, який він видає – дзвінок, а дзвоник – предмет: пролунав дзвінок на урок. Таке тлумачення ми зустрічаємо у багатьох творах української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Якщо візьмемо таке тлумачення, тоді назва свята – Останній дзвінок.
- "Чути кроки і срібний дзвінок ручного дзвоника" (Іван Кочерга).
- "Звуки пісні, мов дзвінок, тужливо лісом пронеслись" (Іван Франко).
Звук, який видає дзвінок, українською називається – дзеленчання, дзеленькання, теленькання, дзвеніння, брязкання, бряжчання.
Але, якщо ми говоримо про церковний дзвін, то він видає звук не дзвінок, а дзвін чи передзвін.
Що ще називають дзвоником
А ще словом дзвоник чи у множині – дзвоники – позначають рослину, квіти якої нагадують маленькі дзвони синього, блакитного, фіолетового чи білого кольору. На них це кажуть – дзвіночки (латинська назва – Campánula).
Квіти дзвоники / Pexels
Бажаємо усім, хто сьогодні відсвяткував Останній дзвінок, гарних цікавих канікул, а одинадцятикласникам – щасливої життєвої дороги!